20. Особливості англійського класицизму. Творчість о. Поупа

Просвітництво – загальнокультурний, ідеологічний рух, який охопив всі країни Зх Європи. Основна домінанта: розум, раціо, віра в пізнання, в можливості людського розуму.

1689-1789 (1794) – межі Просвітництва. В англійській л-рі провідний класицизм. В інших європейських країнах був провідним з сер. 17 ст. він оспівував монархічну владу. В Англії – просвітницький класицизм.

Головна особливість класицизму в Англії – орієнтованість на античну літературу. Гарний смак – ознака освіченості. Почуття міри, гармонії. Сатиричні, комічні тенденції. Провідні жанри – поетичні: жанр поеми, поезії (морально-дидактична, сатирична), нарис, ессе (публіцистичний), жанр публіцистики (морально-дидактична, сатирична,).

1719 – вихід роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо»

1726 – «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта. Ці два твори дають початок розвитку англ. просвітницького роману. Ці твори раннього просвітництва виводять роман в провідний жанр. До того часу роман був другорядним жанром.

Олександр Поуп (1688-1744) походив з католицької родини. У 12 років захворів і перестав рости. Залишився 12-літнім хлопчиком. Мав зустріч з Джоном Драйденом (поет і драматург 2 пол. 17 ст., класицист) і потрапив під вплив його поглядів.

1709 р. – початок літературної творчості. У 21 рік друкує «Пасторалі» (збірник поезії). Жанри пасторалі були популярні в Ренесансі (16, 17 ст.) під впливом античності, пастушка. Пасторалі Поупа є правильно римовані, ритмічні, використовував правильний стиль написання. Використовував багато епітетів.

1711 р. – філософсько-дидактична поема «Нарис про критику» – теоретичний документ англ. класицизму. Звертається до проблем літературної критики і намагається осмислити їх з точки зору класицизму. Проблеми: система віршування, літературні смаки.

Поуп – сатирик. Створює сатиричний портрет свого сучасника, л-рного критика Апія. Критикує всіх, хто не підходить, не розділяє його поглядів. Стиль: афористичні двовірші. Митець повинен звертатися до відтворення світу, природи, але природи не дикої, а впорядкованої. Розвивається паркове мистецтво. 1713 р. – сатирична поема «Викрадення кучера». Філософська поема «Віндзорський ліс» (роздуми про час, смерть, природу і актуальні політичні роздуми).

1726-1743 – поема «Дунсіада» (від слова «тупоголовий»). Писав 15 років, є два варіанти. Поема написана у вигляді героїчних куплетів. А основі – Гомерівський епос. Оспівується матінка-глупота та її сини, які змагаються за першість. Знайомиться зі Свіфтом, перші 2 книги присвячує Свіфту. Порівняння сатирика Свіфта і сатирика Поупа: значення Свіфта виходить за межі літератури, мислитель світового масштабу. Поуп актуальний для П. 18 ст.

1733-1734 – філософська поема «Нарис про людину». Видатний перекладач.

1713 – оголосив про свій намір перекласти поеми Гомера. 1715-1720 – перекладає «Ілліаду». 1723-1725 – переклад «Одіссеї». Це не порядковий і не вільний переклад, а середній. Переклади були схожі на редагування. Те, що не підходило під його смак, було редаговане, перероблене.

1724 – заявив про редагування Шекспіра. На початку 18 ст. популярний жанр – приватні листи.

Клуб «Мартіна Скріблеуса», створили Арбет-Нод (лікар) та О. Поуп. Писали комічні листи, пародія на сучасну літературу.