Питання на державний екзамен з національної літератури

1. Розвиток англосаксонської літератури

Англосаксонська література формувалась у період завоювання Британії германськими племенами англів, саксів, ютів і фризів. Це завоювання почалося всередині V ст. і тривало до початку VІІ ст. В VІ ст. було сім королівств, у VІІІ ст. їх кількість зменшилась до трьох – Нортумбрія, Мерсія, Західна Саксонія+Кент.

597 – перша місія Папи Римського – успішна пропагандистська діяльність.

Визначальну роль у процесі політичного об’єднання, феодалізації та культурного розвитку відіграла християнізація англосаксів (VІІ ст.), яку здійснювали римські місіонери. Вже у VІІ ст. виникало чимало монастирських поселень і центрів, в яких запровадили вивчення латинської мови, римського права, а також грецької та староєврейської мов. Латинська мова стала мовою церкви, науки та освіти.

Література цього періоду розвивалась у двох напрямах:

1. як народний епос (староанглійської або англосаксонською мовою);

2. християнсько-монастирська література (латинською мовою).

Християнсько-монастирська література писалася латиною. Перший монастир – в Мальмсбері. Перші освічені люди – монахи. Три представники християнсько-монастирської літератури (відомі як богословськими працями, так і творами історичного, наукового та світського характеру):

• Альдхельм: листи, повчальні трактати «Про незайманість», віршована форма цих трактатів (гекзаметр), наукові дослідження «Про цифру 7», про віршовані розміри, особливо гекзаметр, загадки;

• цікавими є його загадки, дотепні описи простих речей;

• Aldhemian School of English Latinists;

• Алкуїн: поеми, елегії, епістоли, трактати з астрономії, граматики, орфографії; писав про катастрофу, яка застигла англійців після скандинавської навали;

• Беда Вельмишановний: в той час вчених цікавила проблема створення світу, існували дві точки зору – теологічна і класична (наукова);

• Беда написав «Гекзамерон», про 6 днів створення світу;

• його наукові зацікавлення відображені у книжках про географію, клімат, час;

• «Церковна історія англійського народу» - історична хроніка, 5 книг, правдиве подання історії, доступність мови, простий стиль.

Наприкінці VІІ ст. під впливом монастирської культури виникла англосаксонська клерикальна поезія – Кедмон. Найвідоміші поеми: “Genesis”, “Exodus”, “Daniel”. Сайнвульф – поеми “The Fates of Apostles”, “Christ B”, “Juliana”, “Elene”

Найважливіша пам’ятка англосаксонського народного епосу – поема «Беовульф»:

• дійшла до нас у рукописі Х ст.;

• історики літератури вважають, що цю поему створено між серединою VІІ ст. та серединою ІХ ст.;

• описані в ній події імовірно стосуються перших трьох десятиліть VІ ст.;

• 3183 рядків; 2 частини;

• поема пов’язана з дохристиянською героїчно-фольклорною традицією;

• як і в інших творах героїчного епосу, в поемі є монументальний образ воїна;

• герой, захисник народу, повстає проти фантастичних чудовиськ, які уособлюють ворожі людині сили;

• поема складається з двох самостійних епізодів, об’єднаних постаттю Беовульфа та темою боротьби з чудовиськом;

• поєднання язичницьких уявлень дохристиянського періоду та елементів християнського світосприйняття;

• першооснова твору – мотиви стародавньої епічної поезії;

• автором рукописного варіанту вважають християнського клірика, який відредагував твір, керуючись християнськими уявленнями.

Окрім «Беовульфа», збереглися фрагменти пісні про битву біля Фіннсбурга, епічного твору «Вальдере», декілька зразків історичних пісень («Битва біля Мальдоне»).

ІХ-ХІ ст. – навали вікінгів. Період кінця ІХ – початку ХІ ст. означений розквітом англосаксонської прози. ЇЇ творцем називають короля Альфреда. Він збільшив кількість монастирів і реформував освіту. Він перекладав на англосаксонську мову значні твори з латини. Його можна назвати засновником англійської прози.