Тема 7. Податкове планування у системі корпоративного податкового менеджменту

1. Зміст поняття «податкове планування»

2. Принципи податкового планування

3. Етапи податкового планування

7.1. Зміст поняття «податкове планування»

По мірі зростання якісних і кількісних параметрів бізнесу він стає все більш складним організмом, який потребує досконалих форм управління фінансовими і податковими відносинами для обробки потоку інформації. Корпоративний податковий менеджмент якраз і сприяє збільшенню прибутковості бізнесу, оптимізації податкових зобов’язань. Пошук шляхів оптимізації податкових платежів є одним із напрямків податкового планування, який здійснюється в інтересах бізнесу.

Необхідність податкового планування закладена у самій суті податкового законодавства, яке передбачає конкретні податкові режими для різних ситуацій, допускає різноманітні методи для обчислення податкової бази і пропонує податкоплатникам різні податкові пільги.

Суть податкового планування – визнання права податкопатника застосовувати всі засоби, прийоми і способи, які дозволяються законодавством, з метою максимального зменшення своїх податкових зобов’язань.

По видах податкове планування поділяється на корпоративне (для суб’єктів підприємницької діяльності) і особисте (для фізичних осіб).

Головною метою корпоративного податкового планування є оптимізація податкових платежів шляхом використання всіх особливостей податкового законодавства.

Можливі різні моделі поведінки податкоплатинка. Тому прийнято розмежовувати такі поняття як обхід податку «tax avoidance», ухилення від сплати податків «tax evasion» і податкове планування «tax planning».

Обхід податків («tax avoidance») – ситуація, коли особа не є податкоплатником внаслідок різних причин. В теорії податкового права розрізняють два способи обходу сплати податків:

• законний;

• із застосуванням заборонених законом прийомів.

Ухилення від сплати податків («tax evasion») – це несвоєчасна сплата податків, ненадання документів, незаконне використання податкових пільг тощо. Всі ці дії призводять у кінцевому підсумку до незаконного зменшення податкових зобов’язань.

Податкове планування («tax planning») – законний спосіб обходу сплати податків за допомогою використання пільг і прийомів зменшення податкових зобов’язань, які дозволені законодавством.

Існує два концептуальні підходи щодо суті податкового планування:

Згідно з першим, податкове планування визначається як важливий етап здійснення політики управління прибутком підприємства, спрямований на визначення сум його податкових платежів у майбутньому періоді і розробку графіка їхньої сплати (податкового платіжного календаря).

Другий концептуальний підхід щодо суті податкового планування полягає в тому, що воно є основою формування податкової політики підприємства і передбачає вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і розміщення його активів із метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому.

В основі податкового планування лежить максимальне використання усіх передбачених законом пільг. Цієї концепції, яка полягає в оптимізації податкового навантаження через використання податкових пільг, дотримується більшість економістів.

Альтернативність податкового планування може бути зумовлена врахуванням таких можливостей:

• реєстрації та діяльності підприємств у вільних економічних зонах в Україні та в офшорних зонах інших країн світу;

• використання спрощених систем оподаткування (єдиний податок для суб’єктів малого бізнесу, фіксований сільськогосподарський податок);

• реєстрації у формі юридичної особи чи суб’єкта підприємництва без створення юридичної особи;

• зміни напрямів діяльності, структури виробництва, видів продукції (робіт, послуг), які виготовляються, робіт і послуг, які виконуються та надаються підприємством;

• вибору оптимальної стратегії і тактики під час укладання господарських договорів (угод, контрактів);

• вибору форми оплати праці найманих працівників тощо.

Суть податкового планування полягає у виборі оптимальних варіантів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою досягнення мінімального рівня податкових зобов’язань, що виникають, а також забезпечення оптимізації податків та збільшення прибутковості.

Вважається, що за другого концептуального підходу мова йде справді про податкове планування (у західній термінології «tax planning»), тоді як за першого – тільки про планування податкових платежів.

Таким чином, під податковим плануванням розуміється цілеспрямована діяльність підприємства, яка орієнтована на максимальне використання всіх нюансів існуючого податкового законодавства з метою зменшення податкових платежів у бюджет. Ця діяльність податкоплатника направлена не на порушення податкового законодавства, а тільки на законне використання всіх існуючих пільг і особливостей податкового права на свою користь.

Метою податкового планування на підприємствах є вибір такого шляху, при якому можливим є накопичення грошових ресурсів, які вивільняються у ході такого планування.