Тема. Конкурентні переваги туристських підприємств План

1. Конкурентоспроможність індустрії туризму та фактори, які забезпечують конкурентну перевагу

2. Класифікація конкурентних переваг підприємства.

3. Конкурентоспроможність туристського продукту чи послуги.

Література:

1. Маркетинг туристичних послуг - Кудла н.Є.

2. Організація туризму: підручник / і.М. Писаревський, с.О. Погасій, м.М. Поколодна та ін.; за ред. І.М. Писаревського. – х.:хнамг, 2008. – 541 с.

1. Конкурентоспроможність індустрії туризму та фактори, які забезпечують конкурентну перевагу

При пошуку шляхів зміцнення позицій підприємств у конкурентній боротьбі на ринку в економічній теорії з’явилися такі поняття, як конкурентоспроможність товару і конкурентоспроможність підприємств.

Конкурентоспроможність товару – це відносна характеристика, яка відображає відмінність від товару конкурента, по-перше, за ступенем відповідності одній і тій самій суспільній потребі; по-друге, за витратами на задоволення цієї потреби. Під витратами розуміють ціну споживання, включаючи витрати покупця, пов'язані з придбанням товару, і всі витрати, що виникають при його споживанні.

Конкурентоспроможність визначається безліччю факторів, передусім споживчими властивостями продукції, мірою маркетингової їх підтримки, характеристиками цільових ринків, поведінкою споживачів, потенціалом і ресурсами підприємства тощо. Конкурентоспроможність об'єктів туристської індустрії визначається щодо конкретного ринку або до конкретної групи споживачів, сформованої за відповідними ознаками стратегічної сегментації ринку. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вища конкурентоспроможність країни, тим вищий життєвий рівень у цій країні.

Тільки та фірма, поведінка якої на ринку характеризується унікальною, властивою тільки їй комбінацією стратегічних ідей, може розраховувати на конкурентоспроможність і на свою нішу на туристському ринку. Фірма, яка займається продажем однотипного для галузі продукту, мусить мати чітко визначену місію, стратегію розвитку, оцінити можливості, сильні й слабкі сторони, зв'язки із зовнішнім середовищем, що забезпечить її конкурентоспроможність.

Система забезпечення конкурентоспроможності індустрії туризму ефективна тільки тоді, коли вона керована, науково й економічно обґрунтована і поєднує такі складові, як: персонал; туристські продукти й послуги; нормативно-правове регулювання.

Забезпеченню конкурентоспроможності туристського підприємства сприяють: рішення про вихід на нові ринки збуту, реорганізація структури, зміни господарських зв'язків і маркетингової політики тощо.

Ринкові відносини диктують підприємству чіткі кінцеві цілі успіху в конкурентній боротьбі: максимальне задоволення запитів споживача і високий рівень ефективності виробничо-економічної діяльності. Реалізація цих цілей полягає в пошуку й використанні конкретних переваг, що забезпечують досягнення міцних конкурентних позицій на ринку. Конкурентні переваги підприємства – це такі характеристики чи властивості, які забезпечують підприємству перевагу над прямими конкурентами.

Фактори, які забезпечують конкурентну перевагу:

– відмінна якість, що являє собою підвищену цінність для покупців або через зменшення їх затрат, або у зв'язку із підвищенням ефективності продукції. Така зовнішня конкурентна перевага забезпечує туристському підприємству підвищену ринкову владу, тобто може примусити ринок платити більш високу ціну;

– витрати підприємства нижчі за рахунок високої продуктивності. Така внутрішня конкурентна перевага робить підприємство більш прибутковим;

– навички чи технології, що створюють унікальну цінність для споживачів.

Класифікація конкурентних переваг підприємства наведена на рис. 1