Тема 3. Аеромобільно-десантний (парашутно-десантний) взвод у наступі при захопленні та знищенні об’єкта в тилу противника

3.1. Наступ. Загальні положення. Основи тактики дій взводу у наступі в тилу противника

Наступ – вид бою підрозділів десанту, який проводиться з метою знищення противника та захоплення призначених об'єктів (рубежів, районів).

Він полягає в ураженні противника всіма способами, рішучій атаці, захопленні призначеного об'єкта і його знищенні (виведенні з ладу).

Наступ ведеться по вказаних напрямках, з широким застосуванням маневру для оточення, розчленування та послідовного знищення противника по частинах.

Наступ може вестись на об’єкт для його захоплення та знищення, на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу, а наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на противника, який відходить, – шляхом його переслідування.

Для аеромобільно-десантних (парашутно-десантних) підрозділів при викиданні (висадці) у тил противника, виконанні ними найближчого завдання або під час ведення рейдових дій буде характерним наступ з ходу. Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником аеромобільно-десантними (парашутно-десантними) підрозділами проводиться, як правило, при виході з оточення та проведенні контратак на блоковані у своєму тилу десанти та рейдові групи противника.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі підрозділів у бойовому порядку, в поєднанні з інтенсивним вогнем з бойових машин десанту (бронетранспортерів), а у міру зближення з противником – і з інших видів зброї з метою його знищення.

Перед атакою підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу – вогнева підтримка атаки та вогневе супроводження підрозділів у глибину.

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на важкодоступній для бойових машин десанту (бронетранспортерів) місцевості.

Атака на бойових машинах десанту (бронетранспортерах) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена зі знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону.

Взвод наступає, як правило, у складі роти.

Взвод при веденні наступу в тилу противника наступає по фронту до 250 м.

Бойовий порядок взводу, що наступає на бойових машинах (бронетранспортерах), складається з бойової лінії бойових машин (бронетранспортерів) з інтервалом між ними до 100 м та засобів посилення, які діють у бойовій лінії чи за нею.

Бойовий порядок взводу, який наступає в пішому порядку, може будуватися в одну або дві лінії і складається з бойових порядків відділень з інтервалами між ними до 50 м, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.

Під час наступу в дві лінії одне з відділень діє за бойовою лінією першої лінії на відстані до 50 м і виконує завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії, відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника і здійснення маневру та атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.

У ході наступу положення відділень у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Бойові машини (бронетранспортери) можуть діяти за цепом відділень, в цепу відділень, на флангах відділень.

Десантно-штурмова (аеромобільна) група у складі аеромобільно-десантного взводу може діяти і самостійно.

Взвод може підсилюватись вертольотами АСхВ (бойовими, транспортно-бойовими), розрахунком ПЗРК, саперами та ін.

Дії взводу під час наступу на противника

Після десантування командир взводу здійснює збір особового складу та техніки, виводить взвод у пункт збору, організовує кругове спостереження, перевіряє наявність особового складу, озброєння та бойової техніки, їх стан, доповідає командиру роти про результати десантування, уточнює бойове завдання.

Наступ на противника, що обороняється, з ходу взвод здійснює у складі роти з вихідного району для наступу, віддалення якого визначається старшим командиром. Він призначається у складках місцевості, які приховують від спостереження та вогню противника у напрямку висування до переднього краю противника, та позначаються радіотехнічними і сигнальними засобами.

У вихідному районі для наступу командир взводу здійснює підготовку особового складу та техніки до наступу. Якщо наступ передбачається на бойових машинах, то здійснюється посадка особового складу у машини. Перебування взводу у вихідному районі для наступу повинно бути короткочасним.

Вихідний район для наступу може збігатися з пунктом збору.

Для організованого висування, розгортання та переходу до атаки призначаються:

- маршрути висування;

- рубежі розгортання у взводні колони;

- рубіж переходу до атаки;

- рубіж безпечного віддалення;

- рубіж спішування (під час атаки у пішому порядку).

Рубіж розгортання у взводні колони призначається на віддаленні 2-3 км від переднього краю противника.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього взводу здійснювалось скрито, а віддалення його забезпечувало б ведення дійсного вогню з основних видів зброї та дозволяло безупинно, на максимальній швидкості досягати переднього краю противника

Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю противника, а іноді і більше.

Рубіж безпечного віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для бойових машин десанту (бронетранспортерів) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.

Рубіж спішування призначається якомога ближче до переднього краю противника, як правило, у місцях, укритих від вогню його кулеметів та протитанкових засобів ближнього бою. Інколи він може збігатися з рубежем переходу в атаку.

Бойове завдання взводу у наступі включає об'єкт атаки та напрямок подальших дій. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, а також під час наступу в особливих умовах, взводу може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок подальших дій.

Напрямок подальших дій взводу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти.

З оволодінням визначеним об'єктом атаки взвод продовжує невпинний наступ в зазначеному напрямку, в ході якого йому ставиться нове бойове завдання.

Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у лісі, горах, під час виконання завдань в глибині оборони противника, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно в ході наступу можуть створюватися бойові групи (“двійки та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15-20 м, а між солдатами – 3-5 м. Під час ведення наступу на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами (парами), вони переміщуються по черзі під прикриттям вогню сусідніх груп, які висунулися на вказаний командиром відділення рубіж, бойова група (пара) готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася.

Висування до рубежу переходу в атаку і розгортання в бойовий порядок взвод здійснює в складі роти. З виходом роти на рубіж розгортання у взводні колони взвод без зупинки висувається на свій напрямок і стрімко продовжує просування до рубежу переходу в атаку.

З виходом на рубіж переходу в атаку взвод за командою командира роти розгортається в лінію бойових машин, витримуючи при цьому напрямок руху для виходу на призначений об'єкт атаки і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжує рух до переднього краю оборони противника.

З виходом на рубіж спішування особовий склад висаджується з бойових машин десанту (бронетранспортерів), розгортається в бойову лінію та продовжує наступ.

Мінні поля, які встановлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування долаються по проходах. Під час застосування противником запалювальної зброї взвод швидко виходить з району пожежі, гасить вогнища на озброєнні та військовій техніці, продовжує виконувати поставлене завдання.

Під час атаки в пішому порядку командир взводу з підходом до встановленого рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють, команду: «Взвод – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО СПІШУВАННЯ». За цією командою особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її з бійниць і готується до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу «Взвод – ДО МАШИН» механіки-водії (водії) бойових машин десанту (бронетранспортерів) зменшують швидкість руху машин або, використовуючи наявні укриття, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів «Відділення – ДО МАШИНИ» швидко залишають машини, а за командою «Відділення, у напрямку _____ до бою, ВПЕРЕД» розгортаються в бойову лінію і, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю оборони противника.

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, доданих та підтримуючих підрозділів, а також при взаємній підтримці вогню бойових машин десанту (бронетранспортерів) та стрілецької зброї.

Після подолання загороджень взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира взводу «Взвод, у напрямку ____ предмета, до бою – ВПЕРЕД» або «Взвод, за мною, до бою – ВПЕРЕД» бігом у встановленому порядку розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25 – 40 м, за командою командира взводу «Взвод, гранатами – ВОГОНЬ» особовий склад закидає противника гранатами і вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул, опановує об'єктом і безупинно продовжує наступ у вказаному напрямку.