- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
Постріл із бронебійно-кумулятивним снарядом призначений для стрільби по танках, САУ та інших броньованих цілях, що мають потужний броньовий захист.
Кумулятивний снаряд пробиває броню всіх сучасних танків незалежно від дальності стрільби. Він також здатний уражати цілі, укриті в дерев’яно-земляних, цегляних і залізобетонних спорудах, і, володіючи осколковою дією, може використовуватися для поразки живої сили противника.
Таблиця 4.2
Характеристика бронебійно-кумулятивних снарядів
тип снаряда |
індекс |
вага кг |
Vо м/с. |
Д пр стрільби |
Бронепробив-ність |
|||
Назва |
Снаряд |
Заряд |
Постріл |
Снаряд |
Вага пороху, кг/заряд |
|||
БКС |
3БК12М |
3ВБК7 |
28,5 |
18,5 |
5,9 4Ж40 |
905 |
1010 1150 1210 |
440 |
БКС |
3БК14М |
3ВБК10 |
29,6 |
19,08 |
5,9 4Ж40 |
905 |
|
440 |
БКС |
3БК18М |
3ВБК16 |
29,6 |
19,08 |
5,9 4Ж40 |
905 |
|
440 |
БКС |
3БК27 |
3ВБК19 |
|
|
5,9 4Ж63 |
|
|
|
Склад. Артилерійський постріл із бронебійно-кумулятив-ним снарядом (рис. 4.3) складається з двох основних частин: снаряд із головним підривником і бойовий пороховий заряд.
Рис. 4.3. Постріл із бронебійно-кумулятивним снарядом
Снаряди і заряди, упаковані в пенали і футляри, зберіга-ються та транспортуються у дерев’яних ящиках багаторазового використання.
Вся закупорка зберігається, так як вона підлягає здачі на склад для повторного використання.
Розріз І
Рис. 4.4. Бронебійно-кумулятивний снаряд:
1 – підривник; 2 – головка; 3 – кільце; 4 – корпус;5 – кумулятивна воронка; 6 – розривний заряд; 7 – капсуль-детонатор; 8 – корпус стабілізато-ра; 9 – лопать; 10 – трасер; 11 – вісь; 14 – обтюраторний поясок; 15 – нитка
Загальна будова
Бронебійно-кумулятивний снаряд (рис. 4.4) складається із:
- підривника І-238 або В-15;
- головки;
- кільця;
- корпуса з двома обтюраторними поясками;
- кумулятивної воронки;
- розривного заряду, що знаходиться всередині корпуса;
- капсуля-детонатора;
- корпуса стабілізатора, з шарнірно закріпленими на ньому за допомогою осей шістьма лопатями;
- трасера.
Існуючі типи кумулятивних снарядів
Постріл 3ВБК-7 (снаряд БК-12) (п/в 1962). Бронепробивність – 420 мм під кутом 0°; кумулятивна воронка із сталі; ВВ A-IX-1 (флегматизований гексоген); детонатор И-238.
БК-12М – модернізація, детонатор замінений на покращений В-15 (п/в 1968).
Постріл 3ВБК-10 (снаряд 3БК-14) (п/в 1968). Бронепробивність – 450 мм під кутом 0°; кумулятивна воронка із сталі; вибухова речовина окфол (суміш 75% флегматизованого октогену 25% тротил); детонатор В-15.
Постріл 3ВБК-16 (снаряд 3БК-18) (п/в 1975). Бронепробивність – 500 мм під кутом 0°; кумулятивна воронка з міді; вибухова речовина окфол; детонатор 3В-15.
3БК-18М – модернізація, введений концентратор, бронепробивність підвищена на 10% (п/в прибл. 1980). Бронепробивність – 550 мм під кутом 0°; кумулятивна воронка з міді; вибухова речовина окфол; детонатор В-15.
Постріл 3ВБК-17 (снаряд 3БК-21) (“НАДЕЖДА-К”) (п/в 1980). Комплекс заходів для підвищення стійкості формування кумулятивної струї, введений концентратор. Бронепробивність – 550 мм під кутом 0°; кумулятивна воронка з міді; вибухов речовина окфол; детонатор В-15.
3БК-27 (п/в прибл. 1982). Бронепробивність – 520 мм під кутом 0°; кумулятивна воронка з урану для підвищення ефективності бронепробивності по комбінованих бронеперешкодах і покращення заброньової руйнівної дії.
Постріл 3ВБК-25 (снаряд 3БК-29) (п/в прибл. 1988). Застосована нова технологія використання вибухових речовин, що поліпшило фокусування кумулятивної струї. Вага зменшена до 18.400 г; початкова швидкість підвищена до 915 м/с. Бронепро-бивність – 650 мм під кутом 0°; матеріал кумулятивної воронки невідомий; заряд тандемний.
3БК-29М – модернізація; розроблений приблизно у 1992 році; повні дані відсутні.
Постріл 3ВБК-25И (снаряд 3БК-29И) (п/в прибл. 1988). Практичний снаряд, що відображає більш настильну траєкторію снаряда 3БК-29.
Постріл 3ВБК-27 (снаряд 3БК-31) (у розробці). Бронепробивність: 800 мм під кутом 0°, 680 мм за навісним динамічним захистом, 660 мм за вбудованим вибуховим динамічним захистом.
Матеріал кумулятивної воронки невідомий; заряд потрійний. Експериментальний кумулятивний боєприпас (за деякими даними, індекс снаряда 3БК-31) був вперше представлений на виставці ВТТВ-97 в Омську.
Постріл 3ВП-5 (снаряд 3П-11) (п/в – дані відсутні). Практичний кумулятивний снаряд (маса і траєкторія збігається з бойовим, але інертного спорядження).
Порядок укладання в лоток бронебійно-кумулятивного снаряда.
- укласти в лоток снаряд і просунути його вперед, у казенник гармати;
- укласти в лоток заряд і просунути його назад, до упирання в дно лотка;
- відсунути назад снаряд і укласти його у передньому (нижньому) напівлотку.
Бронебійно-кумулятивний снаряд необхідно укладати хвостовою частиною стабілізатора на виступ основи переднього напівлотка так, щоб одна пара лопатей стабілізатора розташову-валася горизонтально. При цьому після закривання лотка на защіпку снаряди утримуються від осьових переміщень упором і сектором, розташованим на захопленнях переднього (нижнього) напівлотка.
Дії бронебійно-кумулятивного снаряда по цілі
Після вильоту снаряда за дульний зріз гармати лопаті стабілізатора під впливом газів у пазах корпуса стабілізатора і зустрічного потоку повітря розкриваються. Стійкість снаряда на траєкторії забезпечується лопатями стабілізатора, що розкрилися, і нижньою головкою, що має ступеневу форму, а корегування польоту снаряда здійснюється за трасою червоного кольору при горінні протягом 6-7 с.
При зустрічі снаряда з бронею або з іншою перешкодою спрацьовує підривник і викликає детонацію розривного заряду. Продукти вибуху обжимають воронку, утворюючи при цьому кумулятивний струмінь, що володіє бронепробивною дією.
Поразка екіпажу і вогневих засобів, що знаходяться за бронею, забезпечується кумулятивним струменем, осколками броні та ударною хвилею вибуху.
Кумулятивний снаряд ЗБК14М відрізняється від кумулятивного снаряда ЗБК18М тільки тим, що має цільну головку.
Кумулятивні снаряди ЗБК12М, ЗБК14М, ЗБК18М відрізняються відповідно від снарядів ЗБК12, ЗБК14, ЗБК18 тільки матеріалом кумулятивної воронки: у першому випадку воронка мідна, в іншому – сталева.
Найефективніше використовувати кумулятивні снаряди на дальності до 1500 м.
