- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
Боєприпаси – предмет озброєння, що призначений для ураження різних цілей.
Поділяються:
- патрони для стрілецької зброї;
- ручні гранати;
- артилерійські постріли;
- реактивні снаряди.
За способом дії:
- кінетичні;
- бризантні;
- кумулятивні;
- допоміжної дії.
За призначенням:
- бойові;
- практичні;
- холості;
- навчально-тренувальні.
За способом заряджання:
- патрони;
- гранати для РПГ;
- постріли унітарного заряджання;
- постріли роздільно-гільзового заряджання;
- картузного заряджання.
Снаряди поділяються:
за типом:
- артилерійський;
- міни;
- реактивний;
за бойовим призначенням:
- основні:
* бронебійні (каліберні, підкаліберні, кумулятивні);
* осколкові (осколкові, осколково-фугасні, фугасні), запалювально-бронебійні;
- спеціальні: освітлювальні димові, імітаційні;
- допоміжні: практичні, навчальні.
Снаряд із вкрученим підривним пристроєм є цілком спорядженим, а з викрученим – не цілком спорядженим.
Для стрільби зі 125-мм гладкоствольної танкової гармати Д-81 використовуються наступні постріли:
- з бронебійними підкаліберними снарядами;
- з бронебійними кумулятивними снарядами;
- з осколково-фугасними снарядами.
2.3. Артилерійський постріл та його елементи
Пострілом називається комплект основних і допоміжних елементів боєприпасів, зібраних у встановленому порядку для виконання пострілу з гармати.
Постріл складається із:
- бойового заряду (гільза із зарядом, запал і допоміжний елемент);
- снаряда із зарядженим вибуховим пристроєм.
Бойовий заряд – це частина пострілу, що складається із визначеної наважка пороху і допоміжних елементів, зібраних у встановленому порядку і призначених для надання снаряду табличної початкової швидкості.
Основний елемент: бездимний порох.
Допоміжні елементи: картузи, запалювачі, флегмати-затори, розміднювальникі, полум’ягасники, обтюратори.
Гільза призначена для розміщення заряду, допоміжних елементів, засобів запалювання; з’єднання в одне ціле заряду і снаряда; запобігання від дії вологи і механічних пошкоджень; обтюрації порохових газів. Гільза складається із дульця, корпуса, дна, скату, фланця.
Засоби запалювання бойового заряду призначені для запалювання бойового заряду. Вони поділяються на:
- ударні;
- запалювальні трубки;
- електричні.
Снаряд – основний елемент пострілу, призначений для ураження різних цілей.
За дією снаряди розподіляються на:
- осколкові, осколково-фугасні, фугасні;
- бронебійні (каліберні, підкаліберні, кумулятивні);
- бетонобійні;
- запалювальні;
- освітлювальні;
- димові.
Вибуховий пристрій (підривач) – елемент пристрою, який включає дію снаряда у заданій точці траєкторії чи в заданий момент часу.
За видом дій вони бувають:
- ударні;
- дистанційно-ударні;
- дистанційні;
- неконтактні.
Питання для самоконтролю
1. Що таке вибух?
2. Визначення вибухових речовин та їхнє призначення.
3. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів.
4. Артилерійський постріл та його елементи.
5. Артилерійські постріли для стрільби із 125-мм гладкоствольної танкової гармати Д-81.
