- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
Розділ 6 ручна осколкова граната
6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
Ручна осколкова граната Ф-1 – граната дистанційної дії, що призначається для ураження живої сили, переважно в оборонному бою. Метання гранати можливе з різних положень і тільки з рубежу метання з окопа для захисту тих, хто метає, і керівника, з бронетранспортера або танка (самохідної артилерійської установки).
Бойові властивості ручної осколкової гранати Ф-1:
Основні дані |
Ф-1 |
|
Тип гранати |
осколкова |
|
Характер бойових дій |
оборонна |
|
Принцип дії механізму |
дистанційний |
|
Час горіння сповільнювача |
3,2-4,2с. |
|
Радіус вбивчої дії осколків |
до 200 м |
|
Вага зарядженої гранати |
600 г |
|
Середня дальність кидка |
35-45 м |
|
Вага заряду |
60 г |
|
Вага ящика з гранатами |
20 кг |
|
Кількість гранат і запалів у ящику |
20 шт. |
|
Граната Ф-1 складається з:
- корпуса;
- вибухового заряду;
- запалу.
Корпус гранати призначений для утримання (розміщення) розривного заряду і запалу, а також для виникнення осколків під час вибуху гранати. Корпус гранати чавунний, з поздовжніми і поперечними борознами, по яких граната вибухає на осколки. У верхній частині корпуса є нарізний отвір для вкручування запалу. Для зберігання, транспортування та перенесення гранати у цей отвір вкручується пластмасовий корок.
Вибуховий заряд заповнює корпус і призначений для вибуху гранати.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований).
Рис. 6.1. Будова ручної осколкової гранати Ф-1:
1 – корпус, 2 – розривний заряд, 3 – запал
6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
УЗРГМ призначений для вибуху розривного заряду.
Він складається з:
- ударного механізму;
- особистого запалу.
Ударний механізм призначений для спалаху капсуль-запальника.
Він складається з:
- трубки ударного механізму;
- з’єднувальної втулки;
- направляючої шайби;
- бойової пружини;
- ударника;
- шайби ударника;
- спускового важеля;
- запобіжної чеки з кільцем.
Трубка ударного механізму є основою для складання складових запалу.
З’єднувальна втулка – для з’єднання запалу з корпусом гранати.
Направляюча шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини і направляє рух ударника. Вона закріплена у верхній частині ударного механізму.
Бойова пружина – для надання енергії ударнику, необхід-ної для запалювання капсуля.
Ударник – для запалювання і спалаху капсуль-запальника.
Шайба ударника надіта на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.
Спусковий важіль призначений для утримання ударника у зведеному положенні (бойова пружина стиснута). На трубці ударного механізму спусковий важіль утримується запобіжною чекою.
Запобіжна чека проходить через наріз пружини спускового важеля і стінок трубки ударного механізму. Вона має кільце, за яке її можна вирвати.
Особистий запал призначений для вибуху розривного заряду гранати, він складається із:
- втулки сповільнювача;
- капсуль-запальника;
- сповільнювача;
- капсуль-детонатора.
Втулка сповільнювача у верхній частині має різьбу для з’єднання з трубкою ударного механізму і гніздо для капсуля-запальника. Всередині розташований сам сповільнювач, який передає іскру для капсуля-детонатора. Час 3,2-4,2 с – є дистанція, тому гранати і називаються дистанційними.
