5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт

Для стрільби з кулемета застосовуються патрони зі звичайними, трасуючими і бронебійно-запальними кулями.

Стрільба з кулемета ведеться короткими (до 10 пострілів), довгими (до 30 пострілів) чергами і безперервно.

Подача патронів у приймач при стрільбі здійснюється з металевої патронної стрічки, покладеної у коробку ємністю 250 патронів.

Найбільш дієвий вогонь з кулемета по наземних і повітряних цілях ведеться на дальності до 1000 м. Прицільна дальність стрільби – з кулемета ККТ – 1600 м, указується на шкалі прицілу машини.

Дальність прямого пострілу по грудній фігурі – 420 м, по фігурі, що біжить – 640 м.

Темп стрільби (технічна швидкострільність) – з кулемета ККТ – 700-800постр./хв.

Бойова швидкострільність до 250 постр./хв.

Початкова швидкість кулі 855 м/с.

Вага патрона – 21,8 г.

Вага кулі – 9,6 г.

Вага порохового заряду – 3,1 г.

Б ойовий патрон складається з кулі, гільзи, порохового заряду і капсуля.

Рис 5.8. Бойовий патрон:

1 – куля; 2 – гільза; 3 – пороховий заряд; 4 – капсуль; 5 – дульце; 6 – проточка; 7 – ковадло; 8 – затравлювальний отвір; 9 – ударна суміш

Для стрільби з кулемета застосовуються патрони (рис. 5.9) із:

- звичайними (зі сталевими сердечниками, легкими зразка 1908 р. і важкими зразка 1930 р.) кулями;

- трасуючими кулями;

- бронебійно-запалювальними кулями.

Щоб розрізняти патрони, головні частини куль фарбують у різний колір.

Рис. 5.9. Кулі:

а) зіі сталевим сердечником; б) легка; в) важка; г) трасуюча; д) бронебійно-запалювальна.

1 – оболонка; 2 – свинцева сорочка; 3 – сердечник; 4 – стакан; 5 – трасуюча суміш; 6 – запалювальна суміш

Звичайні кулі призначені для ураження живої сили противника, розташованої відкрито і за маскуванням, що пробивається кулею.

Куля зі сталевим сердечником складається із сталевої оболонки, свинцевої сорочки і сталевого сердечника. Головна частина кулі пофарбована у сріблястий колір.

Легка куля зразка 1908р. складається із сталевої плакованої томпаком оболонки, сердечника (сплав свинцю із сурмою), впресованого в оболонку. Відмінного кольору ця куля не має.

Важка куля зразка 1930р. має таку саму будову, як і легка куля, але відрізняється від неї формою і великою масою. Головна частина кулі пофарбована у жовтий колір.

Трасуюча куля призначена для цілевказування і корегування вогню на відстанях до 1000 м, а також для ураження живої сили противника. Вона складається з оболонки, свинцевого сердечника і стаканчика із запресованою трасуючою сполукою.

При пострілі горіння від порохового заряду передається трасуючому складу, що, згораючи при польоті кулі, дає яскравий світловий слід, добре видимий вдень і вночі. Головна частина кулі пофарбована у зелений колір.

Бронебійно-запалювальна куля призначена для запалювання пальних рідин і для ураження живої сили противника, що знаходиться за легким броньованим прикриттям, на відстанях до 500 м. Вона складається з оболонки, сталевого сердечника, свинце-вої сорочки і запального складу. При ударі кулі об броню запальний склад запалюється і полум’я через отвір у броні, пробитий сталевим сердечником кулі, запалює пальну рідину. Головна частина кулі пофарбована у чорний колір з червоним пояском.

Гільза служить для розміщення порохового заряду і з’єднання всіх частин набою. Вона має корпус для розміщення порохового заряду, дульце для закріплення кулі і дно із закраїною для захоплення гільзи зачепом викидача. У дні гільзи є гніздо для капсуля, ковадло, на якому капсуль розбивається бойком ударника, і два запалювальних отвори, через які проникає полум’я від капсуля до порохового заряду.

Капсуль служить для запалення порохового заряду. Він складається з латунного ковпачка, ударного складу і кільця з фольги, що прикриває ударний склад.

Пороховий заряд служить для приведення кулі в рух енергією газів, що утворюються при їх згоранні.

Спорядження патронної коробки

Коробки служать для розміщення стрічок з набоями.

Коробка для патронів має відкидну кришку, що защіпається застібкою і заверткою; на кришці є ручка для перенесення коробки і витискач за формою набою, що показує напрямок укладання стрічки з набоями у коробку.

Дно коробок усередині похиле для забезпечення рівного укладання стрічки з набоями. Патронна стрічка укладається у коробку “гармошкою” так, щоб при відкритій кришці коробки вправо патрони кулями розташовувалися вперед.

Патронна стрічка служить для розміщення патронів і подачі їх у приймач кулемета. Стрічка складається з ланок (з’єднувальна ланка; кільцева ланка), з’єднаних між собою з’єднувальними пружинами. На кінцях стрічки є наконечники для зручності заряджання кулемета.

Стрічка кулемета ККТ складається з окремих частин по 25 ланок кожна. Частини стрічки з’єднуються між собою за допомогою патрона.

Для спорядження патронної стрічки вручну необхідно:

- взяти стрічку в ліву руку, переднім краєм від себе, наконечником ліворуч;

- взяти патрони в праву руку, вставити у ланки стрічки і великим пальцем чи долонею правої руки дослати в стрічку до сполучення зрізу дульця гільзи з переднім краєм стрічки. Споряджену стрічку злегка струснути, при цьому патрони не повинні випадати зі стрічки.

Призначення, характеристика та будова машинки Ракова для спорядження патронної стрічки

Машинка конструкції Ракова (рис. 5.10) призначається для спорядження патронних стрічок 7,62-мм гвинтівковими набоями.

Маса машинки із шухлядкою – 4,735кг, без шухлядки – 2,85кг.

Рис. 5.10. Машинка для спорядження стрічок набоями

Основні складові машинки Ракова (рис. 5.11): бункер; рухоме днр бункера; сортувальник з хомутом; кришка приймача з засувкою і фіксатором стрічки; подавач; рукоятка з засувкою і кривошипом; панель з підшипником; струбцини; упор стрічки; досильник і дерев’яна підставка з планкою для кріплення машинки на шухляді.

Рис. 5.11. Основні складові машинки

1 – бункер; 2 – рухоме дно бункера; 3 – фіксатор дна; 4 – сортувальник з хомутом; 5 – кришка приймача; 6 – подавач; 7 – рукоятка з засувкою і кривошипом: 8 – панель з підшипником; 9 – струбцина; 10 – упор стрічки; 11 – досильник; 12 і 13 – шайби і гвинти; 14 – основа

У машинках останнього випуску додатково введений механізм стопоріння зворотного ходу.

Для роботи необхідно:

- наповнити бункер набоями;

- відкрити кришку приймача;

- вставити стрічку вирізами донизу;

- вручну вставити у першу ланку бойовий патрон і закласти стрічку набоєм проти досильника;

- закрити кришку приймача.

Машинка до роботи готова. Для спорядження стрічки набоями необхідно правою рукою рівномірно обертати рукоятку (за годинниковою стрілкою), а лівою рукою підкладати патрони в бункер, стежачи за тим, щоб вони розташовувалися поперек бункера кулями у будь-який бік.

При спорядженні звертати увагу, щоб стрічка не перекручувалася.

Патрони під власною вагою скочуються у горловину на полиці сортувальника, звідки при обертанні рукоятки черговий патрон досильником виштовхується з горловини, розвертається уздовж сортувальника рулів вперед і утримується хомутом від переміщення з поперечного напрямку. Надалі досильник рухається назад, а патрон скочується на дно сортувальника, звідки він при повторному обертанні рукоятки досильником спрямовується у ланку стрічки. Досильник після цього починає знову відходити назад і своєю тягою переміщає подавач, тиснучи на патрон, що знаходиться в ланці, і переміщує стрічку на одну ланку. При відсутності патрона в ланці стрічка подавачем не пересувається.

Збереження патронів

Патрони упаковують у дерев’яні ящики. В ящик укладають дві герметично закриті металеві коробки по 440 патронів у кожній; патрони в коробках упаковані у пачки по 20 патронів. Усього в ящику міститься 880 патронів.

На бічних стінках ящиків, у які упаковані патрони з кулями зі сталевим сердечником, з важкими, трасуючими і бронебійно-запалювальними кулями, нанесені кольорові смуги, що відповідають кольору головних частин куль. Якщо в ящику знаходяться патрони з легкою кулею, на бічні стінки ящика кольорові смуги не наносять.