Загальний вигляд

Практичний осколково-фугасннй снаряд ЗП23 відрізняється від осколково-фугасного снаряда ЗОФ19 тільки спорядженням. Снаряд ЗП23 споряджується інертною речовиною. Підривник В-429Е вихолощений або замінений балістичною втулкою.

4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м

Керований постріл 9М112М призначений для ураження нерухомих і рухомих броньованих цілей при стрільбі з місця та з хо-ду в умовах прямої видимості через приціл на дальності до 4000 м.

Характеристика керованого пострілу 9м112м

TTX керованого пострілу 9К112М
Дальність стрільби, м	- максимальна – 4000 - мінімальна – 100
Середня швидкість польоту, м/с.	400
Час запуску керованого снаряда (від натис- кання кнопки пуску до пострілу), с.	не більше 1,8
Час польоту на максимальну дальність при температурі +150 С, с.	12,0
Калібр керованого пострілу, мм	125
Вага керованого снаряду в польоті (початкова), без піддона, кг	25,9
Вага керованого постріла з піддоном і метальним пристроєм, кг	33,7
Довжина пострілу з метальним зарядом, мм	1000
Довжина в польоті, мм	968
Пробивність, мм	600-700
Вірогідність попадання у ціль типу танк	0,8
Система управління	напівавтоматична з модульованим живленням світла на борту снаряда і передачою команд по радіолінії
Тип пускової установки	гармата 2А46-2

Керований постріл 9М112М виконаний у розмірах снаряда і заряду звичайних балістичних боєприпасів і може розміщуватися в будь-якому лотку МЗ.

Керований постріл 9М112М є складовою комплексу керованого озброєння 9К112-1.

Склад. Основними частинами керованого пострілу (рис. 4.10, 4.11) є керований снаряд і бойовий пороховий заряд.

Рис. 4.10. Загальна будова керованого пострілу 9М112М:

1 – головна частина Г-621 (Г-622); 2 – хвостова частина БА-621 (БА-622); 3 – метальний пристрій МУ-621 (МУ-622)

Рис. 4.11. Загальний вигляд керованого пострілу 9М112М

Загальна будова

Керований постріл (рис. 4.12) складається з двох відсіків, що укладаються в танку: головного і хвостового, що з’єднуються між собою в лотках механізму заряджання під час досилання снаряда в камору гармати.

Г оловний відсік (рис. 4.12) складається з бойової частини і маршового двигуна.

Рис. 4.12. Керований постріл 9М112М:

1 – бойова частина; 2 – маршовий двигун; 3 – метальний пристрій; 4 – піддон; 5 – хвостовий відсік; 6 – апаратурний блок; 7 – головний відсік

Бойова частина 9Н124 призначена для ураження броньованих цілей.

Бойова частина – кумулятивної дії, має голово-донний п’єзоелектричний підривний пристрій 9Є239, що складається із п’єзогенератора, встановленого всередині обтікача, і донної частини, встановленої біля торця кумулятивного заряду. Бойова частина з’єднується із маршевим двигуном гайкою.

Бойова частина складається із корпуса, перехідника, обтікача, стакана, елементів ізоляції і струмопередачі, підривного пристрою 9Є239.

У корпусі запресовані: заряд із вибухового матеріалу, екран із втулкою, кумулятивна воронка з контактною трубкою.

Маршовий двигун призначений для підтримки швидкості снаряда під час польоту на активній ділянці траєкторії.

Маршовий двигун складається із камори з трубкою і соплами, передньої і задньої кришок, діафрагми, основного заряду, форсажного заряду і запалювача.

Маршовий двигун виконаний з переднім розміщенням сопел; чотири сопла вмонтовані під кутом 20⁰ до поздовжньої осі снаряда. Сопла двигуна розміщені у площинах під кутом 45⁰ до площини крил. Запалювання двигуна здійснюється за дульним зрізом гармати від інерційного запалювача.

Сферичне дно камори маршового двигуна має перехідний шпангоут із кільцевою проточкою під розтискну пружину вузла механічного стикування відсіків.

Хвостовий відсік снаряда (рис. 4.12) складається з апаратурного відсіку, метального пристрою і піддона.

Апаратурний відсік призначений для розміщення бортової апаратури снаряда і вузла стикування із головним відсіком.

До складу апаратурного відсіку входять наступні основні блоки і вузли:

- бортова апаратура керування снарядом;

- форсаж-патрон;

- рулі;

- крила;

- інерційний уповільнювач;

- комутаційний пристрій;

- перемикач літерних частот;

- пороховий акумулятор тиску.

В апаратурному відсіку розміщена вся бортова апаратура снаряда, його руль, крила і частина механізму стикування із головним відсіком. Несучими елементами апаратного відсіку є обичайка з передною кришкою і піддон.

На передній кришці апаратурного відсіку встановлена розтискна пружина механізму стикування. У середній частині обичайки встановлені у спеціальні гнізда чотири крила із защіпками, що фіксують крила у розкритому положенні, і два вузли піротехнічного розкриття крил.

На хвостову частину обичайки надітий піддон, що оберігає апаратуру відсіку від прямої дії газів високого тиску при пострілі. Піддон закріплюється до привода цанговим пристроєм. У циліндричній частині піддона є виїмки для розміщення чотирьох рулів у складеному стані. Розкривання рулів при скиданні піддона здійснюється спеціальними пружинами. Скидання піддона здійснюється піротехнічним механізмом.

На наружній поверхні піддона є обтюраторний поясок, що виключає прорив порохових газів під час руху снаряда у каналі ствола гармати.

На дні піддона розташований вузол механічного й електричного з’єднання апаратного відсіку із метальним пристроєм. Через вузол електричного з’єднання здійснюється транзитний електрозв’язок бортового роз’єму апаратного відсіку з вилкою штепсельного роз’єму метального пристрою.

Бортова апаратура керування снарядом, яка встановлена в апаратному відсіку, складається із:

- бортової радіоапаратури прийому команд управління;

- гіроскопічного розподільника команд (ГРК);

- підсилювача привода;

- привода;

- випромінювача;

- модулятора;

- батареї.

Бортова радіоапаратура прийому команд управління призначена для прийому, детектування, посилення і дешифрування сигналів команд управління.

Для підсилення перешкодозахищеність радіоканалу і розширення тактичних можливостей комплексу бортова радіоапаратура може працювати на двох кодах і п’яти літерних частотах.

Перемикання кодів здійснюється автоматично, у момент пуску снаряда.

Перемикання літерних частот проводять механічним перемикачем за допомогою викрутки при завантаженні снаряда в конвеєр МЗ.

Гіроскопічний розподільник команд призначений для погодження систем координат снаряда і командного управління після заряджання і для розподілу команд по каналах управління снаряда.

Підсилювач привода призначений для підсилення і корегування сигналів команд.

Привод призначений для перетворення електричних сигналів на повертання рулів снаряда. Привод складається із двох рульових машин з органами управління рулями. В якості робочого тіла для рульових машин використовується гарячий газ порохового акумулятора тиску.

Запалювання порохового заряду порохового акумулятора тиску (ПАТ) здійснюється електрозапалювальником.

Випромінювач призначений для створення, формування і передачі з борту снаряда світлового модульованого сигналу на наземну (танкову) апаратуру.

Модулятор призначений для створення модульованого світлового потоку.

Батарея служить джерелом електроживлення бортової апаратури снаряда. Вихід батареї на робочий режим відбувається до моменту пострілу.

Вузол стиковки із головним відсіком призначений для з’єднання головного і хвостового відсіків снаряда у процесі його досилання у ствол гармати.

Він складається із розтискного пружинного кільця, що розміщено у кільцевій канавці хвостового відсіку, яка створена кришкою диска, що закріплена гвинтом; клина-вимикача, скоби і ножа.

Метальний пристрій призначений для надання початкової швидкості снаряду при пострілі і передачі електричних імпульсів від апаратури танка на снаряд.

Він складається із гільзи з кришкою, основного заряду, запалювального пристрою у вигляді камори високого тиску і гальванічної втулки.

Основний заряд закритий кришкою і загерметизований клеєм.

Запалювальний пристрій установлений на дно гільзи і складається із корпуса запалювального пристрою, запалювального заряда, стакана, гайки, шайб.

Гальванічна втулка закріплюється в корпусі запалюваль-ного пристрою гайкою. Вона призначена для запалювання метального пристрою і для передачі електричних імпульсів від апаратури танка на снаряд.

Гальванічна втулка складається із корпуса із запечатаними у пластмасу контактами, герметичної манжети, кільця ущільнення і кришки із запечатаним у пластмасу контактом.

Гальванічна втулка має контактні штирі під гнізда розетки штепсельного роз’єму електрозв’язку апаратного відсіку.

При здійсненні пострілу на снаряд через контакт гальванічної втулки спочатку подається позитивний імпульс для спрацювання піротехнічних ланцюгів апаратного відсіку, а потім подається імпульс для спрацювання гальванічної втулки. Загальний мінус подається через корпус гільзи.

При спрацюванні гальванічної втулки через отвір розподілювача запалюється запалювальний заряд. Продукти його згорання через отвір стакана запалюють метальний заряд.

Снаряд рухається по каналу ствола за рахунок тиску порохових газів основного заряду метального пристрою. Отримана дульна швидкість снаряда підтримується під час польоту двигуном.

При зустрічі з ціллю п’єзогенератор вибухового пристрою виробляє електричний імпульс, забезпечує спрацьовування детонуючого пристрою, що визиває детонацію заряду бойової частини снаряда.

Піддон призначений для сприйняття стартових перегрузок, захисту елементів снаряда від порохових газів виштовхувального заряду метального пристрою під час пострілу, для утримання рулів у складеному положенні і для здійснення механічного та електричного зв’язку апаратного відсіку з метальним пристроєм.

Піддон складається із стакана й обтюраторного пояска.

Порядок дій із керованим пострілом під час загрузки в танк

Перед загрузкою керованого пострілу у механізм заряджання танка зняти поліетиленову кришку з головного відсіку і прибрати змазку з поліетиленової кришки, центруючих поясків, мідних стопорів, упора заднього торця головного відсіку.

У зимових умовах, при утрудненні зняття змаски, змочити тряпку керосином або дизельним паливом, після чого протерти насухо.

Знову установити на головний відсік поліетиленову кришку і звернути особливу увагу на наявність і стан упора та положення скоби.

Порядок укладання і кріплення у лотку керованого пострілу 9М112М:

- зняти накладку і поліетиленову кришку з головного від-сіку у лотку та укласти її для збереження в ящик для закупорки;

- укласти головний відсік пострілу в передній напівлоток червоною накладкою догори і просунути його до входу в казенник гармати;

- пересунути фіксатори захватів верхнього напівлотка в переднє положення;

- укласти хвостовий відсік пострілу в задній напівлоток червоною смугою догори і просунути його назад до упора в денце лотка;

- відсунути головний відсік пострілу із казенної частини гармати назад, до упора у виступ лотка;

- виконати попереднє стикування відсіків пострілу 9М112М, для чого підвести передню частину хвостового відсіку пострілу і переміщаючи його вперед, завести перемичку паза хвостового відсіку за зуб головного відсіку. Після попереднього стикування відсіків пересувати їх необхідно обережно, щоб уникнути повного стикування;

- підвести задню частину головного відсіку і вставити упор в отвір підставки лотка, після чого головний відсік просунути вперед, а хвостовою – назад, до упора;

- звести вручну або за допомогою ключа захвату лотка, зняти червону накладку, переміщаючи його вперед, завести перемичку паза хвостового відсіку за зуб головного відсіку і укласти її в закупорку;

- закрити лоток на защіпку за допомогою ключа, при цьому сектори захватів переднього напівлотка повинні знаходитися у фігурних вирізах головного відсіку, а фіксатори захватів заднього напівлотка – у виїмках на передньому торці хвостового відсіку.

Після закриття лотка на защіпку необхідно встановити перемикач візуального покажчика у положення “У”.

Після укладання снаряда в лоток червону накладку комплектного укладання, зняту з головного відсіку, укласти в ящик для укупорки керованого снаряда.

Після натискання кнопки “ПУСК” на пульті загрузки завантажений лоток повертається в конвеєр і на кільцевій доріжці візуального покажчика напроти стрілки з’являється червоно-зелена відмітка.

При роботі механізму заряджання у режимі “Завантажен-ня” категорично забороняється укладати в лоток замість головного відсіку керованого снаряда осколково-фугасні, кумулятивні або бронебійно-підкаліберні снаряди, а відповідно замість хвостового відсіку керованого снаряда заряди 4Ж40.

Порядок роботи із керованим пострілом при розвантаженні із танка

При розвантаженні керованого пострілу із танка дістати накладку і поліетиленову кришку із ящика для закупорки й установити їх на головному відсіку снаряда в лотку.

У випадку незаходу пружини за уступи штирів необхідно піджати кінці пружин до шпангоута задньої кришки двигуна до фіксації пазами пружин уступів штирів.

Порядок витягання керованого пострілу при роботі М3 у режимі “Розвантаження” наступний:

- пересунути назад головний відсік і, піднімаючи кормову частину його, вивести упор головного відсіку із паза основи напівлотка. Розвернути головний відсік разом із хвостовим довкола осі на деякий кут;

- роз’єднати хвостовий і головний відсіки, для чого, підсунувши передню частину хвостового відсіку, пересунути головний відсік вперед;

- витягнyти із лотка хвостовий, а потім і головний відсіки.

Дія керованого пострілу 9М112М при стрільбі по цілі

Керований постріл є складовою комплексу керованого озброєння танка.

Управління снарядом здійснюється радіолінійним зв’язком.

Зворотний зв’язок із апаратурою управління на танку здійснюється автоматично, за світловою лінією від встановленого на борту снаряда модульованого джерела світловипромінювача.

Снаряд забезпечений серповидними крилами, що створюють піднімальну силу і додають снаряду у польоті обертальний рух навколо поздовжньої осі. Органом виконання у польоті є руль снаряда.

При досиланні пострілу в танкову гармату 2А46-2 (2А46М) обидві складові автоматично стикуються, і в такому вигляді постріл 9М112М вилітає зі ствола.

При цьому для підвищення надійності конструктори прагнули, по можливості, виключити стикування електричних мереж, для чого зосередили в хвостовому блоці всі елементи бортової апаратури:

- приймач радіокомандної лінії;

- блоки системи управління;

- органи управління.

Це визначило вибір компоновки ракети за нормальною аеродинамічною схемою.

Консолі чотирьох аеродинамічних рулів розкриваються після виходу ракети із ствола гармати.

На хвостовому блоці розміщені дугоподібні прямокутні планерні крила, у транспортному положенні притиснуті до корпуса ракети і розкриваються спеціальним пристроєм після старту.

Площини крил і аеродинамічного руля зміщені одна від одної на 45°.

На хвостовому торці розміщуються джерело світлового випромінювання та антена радіокомандної апаратури.

Прагнення забезпечити необхідну довжину головного блока визначило розміщення чотирьох кососпрямованих сопел твердопаливного двигуна у “втопленому” положенні в передній частині камери згорання.

Сопла розташовуються у тих же площинах, що і аеродинамічні рулі.

Комплекс дозволяє вести одночасну стрільбу керованими снарядами у складі роти танків по цілях, які близько розташовані зокрема з двох танків по одній цілі при інтервалі між стріляючими танками по фронту не ближче 30 м і роботі радіоліній на різ-них літерних частотах і кодах.

Заряджання гармати і стрільба керованим пострілом

Перед заряджанням керований постріл розміщюють у його механізовану боєукладку.

Заряджання і стрільба керованим пострілом можливе тільки через 3-4 хв. після встановлення перемикача балістик комп-лексу 9К112-1 у положення “У” і ввімкнення тумблера “ГТН” на пульті навідника гармати (спалахує транспарант “ГОТОВИЙ” на блоці ГТН-11).

Заряджання проходить після того, як навідник натисне на кнопку “МЗ”, що розміщу на лицевій панелі прицілу-далекоміра.

При заряджанні гармати керованим пострілом, у блоці управління МЗ вмикається реле часу. На час витримки цього реле (1,5 с.) затримується піднімання важеля і відбувається зарядка гід-ропневмоакумулятора для забезпечення прискореного досилання керованого снаряда.

Лоток з керованим пострілом подається на лінію досилання, його захоплювачі розкриваються і звільняють відсіки снаряда.

Механізм досилання через клоц здійснює поступальний рух хвостового відсіку керованого пострілу.

При переміщенні хвостової частини вперед проходить стикування відсіків, а упор на головному відсіку зрізається і випадає. Снаряд після стикування продовжує поступальний рух у камору гармати.

У процесі досилання керованого пострілу метальний пристрій упирається буртиком гільзи в казенну частину ствола і зупиняється.

Керований постріл продовжує переміщатися по стволу доти, поки не відбудеться закушування його обтюраторного пояска на конусі камори гармати.

Електричний зв’язок між снарядом і контактами на гільзі здійснюється дротами, що розкручуються на відстань снаряда від гільзи.

Гільза, підходячи до зрізу ствола казенника, своїм буртом витискає лапки екстрактора і закривається. Контакти на затворі збігаються з контактами на гільзі, що забезпечується електричний зв’язок снаряда з пусковою апаратурою танка.

Після завершення циклу автоматичного заряджання гармати напруга +27В поступає на кнопку пульта стрільби із гармати, та у полі зору прицілу-далекоміра спалахує зелена лампа, що сигналізує про готовність гармати до стрільби.

Постріл готовий до пуску

Пуск постріла проводиться натисненням на кнопку стрільби із гармати на пульті управління прицілу-далекоміра.

При натисненні на кнопку стрільби із гармати електричні імпульси подаються на пірозапальні ланцюги снаряда через контакт клинового затвора гармати і вузол електрозв’язку метального пристрою з апаратним відсіком.

Позитивні імпульси напругою +27В за 1,1 с подаються через контакти відривного роз’єму на запалювачі батареї ротора ГРК, форсаж-патрон, електропіроштовхачі ТМ-1 аретира ГРК, електро-магніта ГРК і вузла обігріву для забезпечення виходу їх на робочий режим до моменту пострілу. Гази електропіроштовхача звільняють аретир ГРК.

За необхідності здійснюється перемикання кодів по радіоканалу шляхом спалювання перемички, встановленої у блоці бортової радіоапаратури прийому команд управління. Для цього через ті ж контакти відривного роз’єму на неї подається імпульс напругою 27В упродовж 0,6 с безпосередньо після першого імпульсу.

Через 1,8 с після натиснення на кнопку стрільби з гармати подається імпульс від перетворювача ПО-900 на спрацьовування електрозапальної втулки метального пристрою.

Відбувається постріл

При пострілі снаряд рухається по каналу ствола за рахунок тиску порохових газів виштовхувального заряду метального пристрою. Одержана початкова швидкість снаряда підтримується у польоті маршевим двигуном.

Після вильоту снаряда зі ствола і закінчення періоду дії порохових газів розкриваються крила і скидається піддон, відкриваються випромінювачі каналу зворотного зв’язку, антена бортової радіоапаратури і звільняється складене кермо. З цієї миті починається керований політ снаряда.

На відстані 4-100 м від дульного зрізу ствола забезпечуєть-ся взведення вибухового пристрою.

При зустрічі із ціллю п’єзогенератор вибухового пристрою бойової частини виробляє електричний імпульс, який подається на донну частину вибухового пристрою.

Спрацьовування детонатора вибухового пристрою викли-кає детонацію заряду бойової частини снаряда та супроводжується утворенням кумулятивного струменя, що пробиває броню. Ураження цілі за бронею (або іншою перешкодою) забезпечується розжареними осколками броні, залишками кумулятивного струменя та ударною хвилею.

Для керованого снаряда режим “Серія” відсутній. Для повторного заряджання керованого снаряда необхідно знов натиснути на кнопку “МЗ” на прицілі-далекомірі.

У разі виходу з ладу апаратури системи 1АЗЗ або комплексу 9К112-1 після заряджання гармати керованим пострілом, постріл здійснюється натисненням клавіши на рукоятці механічного підйомника гармати. При цьому з блока ланцюгів управління видається напруга на контактор дублюючого ударного механізму, а на гальванозапал метального пристрою видається імпульсна напруга 115В, 400Гц, під дією якої відбувається постріл.

Розряджання гармати пострілом

У разі відмови електроконтактної втулки, або ланцюгів стрільби, необхідно провести розряджання гармати пострілом, для, чого:

- почекати 1хв;

- вимкнути МЗ, апаратуру системи 1АЗЗ і комплексу 9К112-1;

- вимкнути АЗР “Електроспуск” на лівому розподільному щитку;

- зняти огорожу командира;

- відкрити затвор вручну, одночасно притримуючи рукою метальний відсік від випадання із казенної частини гармати;

- витягнути метальний відсік, обірвати дріт зв’язку і розмістити відсік у зручному місці;

- витягнути виштовхувальний заряд, розміщений на полиці кабіни, за спинкою сидіння командира;

- зняти чохол і встановити виштовхувальний заряд у камору гармати;

- дослати заряд уручну досильником. Досилати заряд будь-яким іншим предметом категорично забороняється;

- встановити метальний відсік, що не спрацював, на полиці кабіни, за спинкою сидіння командира і закріпити його хомутом;

- встановити огорожу командира;

- натиснути на кнопку “РАЗРЕШ.” на пульті “ПЗ”;

- увімкнути АЗР “Електроспуск” на лівому розподільному щитку;

- зробити постріл натисканням на клавішу рукоятки механічного підйомника гармати.

Заряджання гармати керованим снарядом вручну і в напівавтоматичному режимі не допускається.

Принцип роботи комплексу керованого озброєння

Комплекс керованого озброєння 9К112-1 включає напівавтоматичну систему керування снарядом із використанням модульованого джерела світла на керованому снаряді і радіокомандній лінії зв’язку.

Визначення кутових координат керованого снаряда, формування команд керування і передачу їх по радіолінії на борт керованого снаряда в комплексі 9К112-1 здійснює апаратура керування 9С461-1.

Після пострілу світловий сигнал від модульованого джерела світла на снаряді типу 9М112 через оптичну систему прицілу-далекоміра 1Г42 поступає на вхід блока фотоприймача ЗГТН-25 апаратури 9С461-1, при цьому координатор апаратури 9С461-1 виробляє напругу по курсу і тангажу (УНК і УНТ), що керують, пропорційно кутовим відхиленням снаряда щодо оптичної осі каналу координатора, яка із високою точністю узгоджена із лінією прицілювання.

У блоці ГТН-11 напруга, що керує, за допомогою програмного блока перетворюється на напругу, пропорційну лінійним відхиленням снаряда по курсу і тангажу щодо осі координатора, і поступає у блок вирішальних підсилювачів для формування командної напруги по курсу і тангажу (УНКУ, УНТУ) із необхідним корегуванням для забезпечення програмного наведення снаряда, компенсації, що виникає при наведенні динамічної помилки у каналі управління по курсу, і компенсації ваги снаряда. Командна напруга поступає у блок ГТН-14 на шифратор.

У шифраторі відбувається кодування напруги у командні відеоімпульси, тимчасова розстановка яких щодо опорних відеоімпульсів визначає величину і знак команд курсу і тангажу.

Кодовані імпульси поступають у радіопередавальний пристрій ГТН-2, де перетворюються на потужні високочастотні імпульси, які через хвилеводну систему ГТН-9 і антену ГТН-12 передаються на керований снаряд.

На борту снаряда радіокоманди, прийняті бортовим приймачем, дешифруються, перетворюються гіроскопічним розкладальником команд на напругу, що управляє, посилюється і поступає на рулі снаряда. Під дією рулів снаряд виводиться на лінію прицілювання.

Таким чином, керування снарядом у польоті здійснюється автоматично замкнутим контуром управління. Завдання навідника при пуску снаряда зводиться до утримання прицільної марки на цілі протягом усього часу польоту снаряда до цілі.

Для підвищення точності стрільби на снаряд подаються додаткові радіокоманди:

- у каналі тангажа – команда компенсації ваги снаряда (величина команди є змінною в часі);

- у каналі курсу – команда, пропорційна кутовій швидкості горизонтального наведення прицільної марки. Вказана команда призначена для усунення помилки контура напівавтоматичного управління при стрільбі по рухомих цілях (для виключення відставання снаряда від лінії візування). Команда починає поступає на снаряд відразу після пострілу.

Система управління комплексу 9К112-1 виводить снаряд у точку, на яку наведена прицільна марка. Для забезпечення цієї вимоги оптична вісь каналу координатора повинна бути строго паралельна лінії прицілювання, що проходить через прицільну марку. Положення оптичної осі каналу координатора визначається точкою фотокатода дисектора, від якої в апаратуру управління польотом снаряда поступає нульовий сигнал.

В апаратурі 9С461-1 перед пострілом автоматично встановлюються електричні нулі відліку координат. Електричне обнулення проводиться за допомогою блоку автоматичної установки нуля 2ГТН-37, розміщеного у блоці ГТН-11 і вбудованого у приціл-далекомір 1Г42 коліматора, центральна світлова пляма якого проектується строго паралельно в канал координатора на оптичну вісь або у візуальний канал на прицільну марку.

9К112-1 – блок ланцюгів управління 9В387 (БЦУ-9), що входить до складу комплексу, забезпечує роботу апаратури комплексу відповідно до необхідної циклограми.

Блок 9В387 формує наступні команди:

- команду на ввімкнення вбудованого коліматора – “Вкл-Вик”;

- команду для живлення схеми збігу “Жив. сх. співп.”;

- команду “Готовність” в загальний ланцюг готовності до пострілу;

- команду на підйом поля зору координатора – “Підйом”;

- команду на включення апаратури 9С461-1 у режим опромінювання “Пуск ГТН”;

- команду на зведення піротехніки снаряда – “Взв.”, ”Код 2”;

- команду на постріл — “ЕКВ”;

- команду “Схід У” в апаратуру керування;

- команду на зменшення швидкості ГН у процесі керування снарядом;

- команду на аварійний постріл снаряда.

Для проведення контролю працездатності комплексу 9К112-1 на блоці передбачений контрольний роз’єм ШЗ, закритий заглушкою.

Електроживлення апаратури комплексу 9К112-1 здійснюється від перетворювача ПО-900 із вихідною напругою 115 В і частотою 400 Гц.

Перетворювач ПО-900 є електромашинним перетворювачем постійного струму на однофазний змінний. Стабілізація вихідної напруги за частотою і напругою проводиться регулятором РЧН 3/5.

Живлення перетворювача здійснюється від бортової мережі танка постійного струму із напругою 27±2,7 В.

Перемикання літерних частот

Перемикання літерних частот здійснюється механічним перемикачем літерних частот, який розміщений у передній частині апаратного відсіка, одночасно із загрузкою керованого пострілу в механізм заряджання танка.

Для прокручування перемикача у ЗІП комплексу 9К112-1 є викрутка.

На обичайку апаратного відсіка нанесені цифри від 1 до 5.

Положення стрілки перемикача при прокручуванні повинно збігатися з червоною точкою на обичайці біля цифри, позначаючи необхідну літерну частоту.

Для перемикання літерних частот на снаряді, який знаходиться у механізмі заряджання танка, необхідно вивести лоток із снарядом на лінію досилання у відповідності з режимом “Розвантаження конвеєра”, перекрутити літерну частоту при допомозі викрутки, опустити лоток із снарядом у механізм заряджання танка у відповідності з режимом “Завантаження конвеєра”.

Правила стрільби керованим снарядом 9М112М

Комплекс 9К112-1 дозволяє вести стрільбу керованим снарядом у трьох режимах:

- режим “Основний” – стрільба із кутом підвищення гармати 3° щодо лінії прицілювання і програмним виведенням снаряда на лінію прицілювання після пострілу;

- режим “Стрільба із перевищенням” – стрільба із кутом підвищення гармати 3° відносно лінії прицілювання польотом снаряда на висоті 3-5 м над лінією прицілювання і виведенням снаряда на лінію прицілювання перед ціллю;

- режим “Стрільба на дальність менше 1000 м” або стріль-ба із кутом підвищення гармати менше 1° відносно лінії прицілю-вання.

Перший режим (основний) здійснюється при куті підвищення танкової гармати 3° відносно лінії прицілювання і програмним виведенням пострілу на лінію прицілювання після пострілу, що практично виключає утворення пилової хмари, що закриває ціль.

Використовується при стрільбі на дальностях до цілі 1000-4000 м.

Для забезпечення захвату координатором бортового модульованого джерела світла снаряда оптична вісь каналу координатора у момент пострілу також піднята приблизно на такий же кут.

Після пострілу (за сигналом “Схід”) відбувається програмне опускання осі координатора із одночасною подачею на снаряд програмних радіокоманд для виведення снаряда на лінію прицілювання. Узгодження оптичної осі каналу координатора із прицільною маркою і виведення снаряда на лінію прицілювання закінчуються через 2,2 с після пострілу (на дальності 800-900 м).

Подальший політ снаряда до цілі відбувається у напівавтоматичному режимі управління.

Діапазон кутів вертикального наведення для цього режиму стрільби складає від -7° до +11° і при крені до 15°.

Другий режим (стрільба з перевищенням) здійснюється при куті підвищення танкової гармати 3° відносно лінії прицілювання польотом снаряда на висоті 3-5 м над лінією прицілювання і виведенням пострілу на лінію прицілювання перед ціллю. Застосовується для стрільби над запорошеною місцевістю на дальностях 2000-4000 м.

На основній ділянці траєкторії снаряд летить з перевищенням над лінією візування цілі на 3-5 м.

Цей режим використовується і для нічної стрільби – засвітлення від снаряда не заважає навіднику утримувати приціл на цілі.

Перехід із режиму “Основний” у режим “Стрільба із перевищенням” проводиться додатковим ввікненням тумблера “ПРЕВ” на пульті навідника (на танках ранніх випусків увімкнення режиму “Стрільба із перевищенням” здійснюється ввімкненням тумблера “ПИЛ-2” у блоці ЗГТН-22).

Обов’язковою умовою для роботи у цьому режимі є замір дальності до цілі за допомогою прицілу-далекоміра перед пострі-лом, при цьому на дальностях до цілі 1920-4155 м автоматично вмикається режим “Стрільба із перевищенням”, у решті випадків – режим “Основний”.

Робота комплексу в режимі “Стрільба із перевищенням” аналогічна роботі у режимі “Основний”. Відмінність полягає в тому, що через 1,05 с після сигналу “Схід” із блока ТБВ системи 1АЗЗ у блок ЗГТН-22 подається сигнал у вигляді напруги +27 В для форму-вання додаткової радіокоманди, що приводить до польоту снаряда після пострілу на висоті 3-5 м над лінією прицілювання. У такому режимі польоту додаткова радіокоманда компенсується командою з контура напівавтоматичного управління. Тривалість сигналу і тривалість команди залежать від виміряної дальності до цілі. За 1,5-2 с (600-800 м) до цілі сигнал і додаткова команда для польоту снаряда із перевищенням знімаються, і снаряд плавно, автоматично виводиться на лінію прицілювання.

Третій режим (стрільба на дальності менше 1000 м.) здійснюється під малим кутом підвищення – менше 1° – і використовується для ураження цілей, що раптово з’являються в ближній зоні, на віддаленні менше 1000 м. Увімкнення цього режиму забезпечується тумблером “Д< 1000 м” на пульті навідника.

При стрільбі у цьому режимі оптична вісь каналу координатора постійно узгоджена з лінією прицілювання. Оскільки постріл здійснюється під малим кутом підвищення гармати, у цьому режимі відсутня програма автоматичного виведення снаряда на лінію прицілювання. Управління снарядом відразу ж після пострілу здійснюється контуром напівавтоматичного управління

У цьому режимі снаряд опускається на прицільну лінію через 80-100 метрів польоту.

Стрільба керованим пострілом

При підготовці апаратури комплексу до бойової роботи необхідно:

- переконатися у відсутності пошкоджень і забруд-нень на захисному склі шахти прицілу-далекоміра 1Г42;

- переконатися, що АЗР увімкнені на правому і лівому щитках;

- встановити перемикачі літерних каналів на керованих снарядах і блоці ГТН-2, а також перемикач кодів на блоці ГТН-11 відповідно до бойового завдання.

Установлення літерних каналів на блоці ГТН-2 і на снарядах здійснюється при завантаженні керованих снарядів у конвеєр механізму заряджання танка. У разі потреби проводиться перемикання літерних каналів на снарядах, що знаходяться у конвеєрі МЗ, і одночасно на блоці ГТН-2;

- переконатися, що кабель №29 під’єднаний до блоків ГТН-2 і ГТН-14;

- переконатися, що перемикач обнулення на блоці ГТН-11 встановлений у положення “О. АВТ.”;

- переконатися, що рукоятка аретира прицілу-далекоміру 1Г42 знаходиться у положенні “ЗАСТОПОРЕНО”;

- встановити у полі зору прицілу-далекоміру 1Г42 (маховиком ручного введення дальності) шкалу бічних поправок вниз від прицільної марки (якщо вона закриває прицільну марку).

Для ввімкненя апаратури комплексу 9К112-1 при вимкненій системі 1АЗЗ необхідно:

- увімкнути тумблери “ГТН”, “МЗ”, “ПРЕОБР.”, “ДАЛЬНОМ.”, “ВЫЧИСЛ.” на пульті навідника (ПО), при цьому повинні ввімкнутися відповідні сигнальні транспаранти (лампи) на пульті оператора (ПО) (транспаранти “ГТН” і “ВЫЧИСЛ.” вмикаються одночасно при ввімкненні тумблера “ГТН” на ПО), а також транспаранти “– 24В”, “+24В”, “РАБОТА”, “ОК” і “ОТ” на блоці ГТН-11. Через 3-4 хв. після ввімкнення тумблера “ГТН” на блоці ГТН-11 повинен додатково вмикатися транспарант “ГОТОВЫЙ”, що сигналізує про готовність апаратури 9С461-1 до роботи;

- ввімкнути стабілізатор озброєння і переконатися у справності приводів ГН і ВН при роботі від рукояток пульта управління (ПУ) прицілу-далекоміра 1Г42;

- встановити на прицілі-далекомірі 1Г42 перемикач “БАЛІСТИКА” у положення “У”;

- встановити на прицілі-далекомірі 1Г42 важіль збільшення кратності у максимальне положення.

Стрільба керованими снарядами у режимі “Основний” здійснюється у наступній послідовності:

- переконатися, що на пульті навідника вимкнений тумблер “ПРЕВ.”;

- переконатися, що у полі зору прицілу-далекоміра 1Г42 висвічується індекс “У”;

- переконатися, що висвічується транспарант “ГОТОВЫЙ” на блоці ГТН-11;

- провести заряджання гармати керованим снарядом, для чого натиснути кнопку “МЗ” на прицілі-далекомірі 1Г42. Після заряджання у полі зору прицілу-далекоміра повинен з’явитися індекс готовності (зеленого кольору), що свідчить про готовність апаратури комплексу до пострілу;

- навести марку прицілу-далекоміра 1Г42 на вибрану ціль і, утримуючи її на цілі, нажати вказівним пальцем правої руки кнопку стрільби з гармати на пульті управління прицілу-далекоміра 1Г42. Приблизно через 2 с. відбудеться постріл, а ще через 2 с. снаряд повинен опуститися на прицільну лінію;

- утримувати марку прицілу-далекоміра 1Г42 на цілі до її ураження снарядом;

- натиснути кнопку “СБРОС” на пульті навідника після ураження цілі снарядом.

При затримці роботи пострілу після заряджання гармати більше 10 хв перед пострілом, необхідно провести повторне обнулення апаратури, натиснувши (і утримуючи) кнопку “СБРОС” на пульті навідника.

При цьому приблизно через 2 с на блоці ГТН-11 повинен увімкнутися транспарант “ЗАХВАТ”.

Через 5-6 с після ввімкнення транспаранта переконатися, що на блоці ГТН-11 жевріють транспаранти “ОК” і “ОТ”, і відпустити кнопку.

Транспарант “ЗАХВАТ” повинен згаснути.

Стрільба керованими снарядами в режимі “Стрільба з перевищенням” здійснюється у наступній послідовності:

- переконатися, що тумблер “ДАЛЬНОМ.” увімкнений;

- увімкнути тумблер “ПРЕВ.” на пульті навідника (якщо на пульті навідника відсутній тумблер “ПРЕВ.”, необхідно ввімкнути тумблер “ПЫЛ-2” на блоці ЗГТН-22);

- встановити на блоці балістичного обчислювача ручку “ТВ” у положення, що відповідає температурі повітря;

- провести заряджання гармати керованим снарядом, як при стрільбі у режимі “Основний”;

- навести прицільну марку прицілу-далекоміра 1Г42 на вибрану ціль і провести замір дальності до цілі, натиснувши великим пальцем правої руки на кнопку заміру дальності “ИД” на пульті управління прицілу-далекоміру 1Г42;

- переконатися за шкалою дальності, що замір здійс-нений вірно, при необхідності провести повторний замір;

- переконатися, що прицільна марка прицілу-далекоміру знаходиться на цілі, і нажати вказівним пальцем правої руки кнопку стрільби з гармати.

При стрільбі з ходу пил від власного руху танка може закрити поле зору прицілу-далекоміра. У цьому випадку швидкість руху повинна бути збільшена.

Подальші дії навідника після пострілу аналогічні його діям при стрільбі у режимі “Основний”.

Після закінчення стрільби вимкнути тумблер “ПРЕВ.”, на пульті навідника.

Стрільба керованими снарядами у режимі “Стрільба на дальності менше 1000 м”

Стрільба керованими снарядами у режимі “Д<1000 м” здійснюється так само, як у режимі “Основний”.

Для стрільби у цьому режимі необхідно ввімкнути тумблер “Д<1000 м” на пульті навідника. Після стрільби тумб-лер “Д<1000 м” вимкнути.

Стрільба керованими снарядами по вертольотах проводиться тільки у режимі “Основний”, при цьому тумблер “ПРЕВ”, на пульті навідника повинен бути вимкнений.

Після отримання цілевказання навідник повинен навести гармату в заданий сектор, після виявлення цілі навести на неї прицільну марку та, утримуючи її на цілі, провести вимір дальності в максимально допустимому темпі для прицілу-далекоміра.

Після отримання величини заміряної дальності до цілі (4000 м і менше) провести заряджання гармати і пуск керованого снаряда, як це передбачено для режиму стрільби “Основний”. Дальність стрільби по вертольотах обмежується максимальним кутом вертикального наведення гармати.

Після закінчення стрільби вимкнути апаратуру комплексу, для чого:

- перевести рукоятку перемикання механічного піднімання гармати із положення “СТАБ.” у “РУЧН.”, повертаючи рукоятку на 90° проти ходу годинникової стрілки;

- перевести рукоятку аретира прицілу-далекоміра в положення “ЗАСТОПОРЕНО”, при цьому повинна загаснути сигнальна лампа “РАССТОП.” на прицілі-далекомірі;

- вимкнути всі тумблери на пульті навідника, при цьому повинні згаснути всі лампи на пульті навідника і всі транспаранти на блоці ГТН-11;

- застопорити, при необхідності, башту танка.

Заходи безпеки при поводженні з керованими пострілами

Крім загальних вимог безпеки і правил поводження з боєприпасами і вибуховими речовинами при роботі із керованими пострілами та їх транспортуванні необхідно дотримуватися наступних правил:

- під час усіх оглядів і перевірок використовувати тільки штатний інструмент і контрольно-перевірювальну апаратуру (КПА), які призначені для роботи із пострілом. На апаратуру, що використовується для перевірок, оформляється паспорт, що засвідчує її придатність;

- усі огляди і перевірки пострілів на функціонування проводяться у спеціальних приміщеннях, які обладнані КПА, або на пунктах розгортання контрольно-перевірювальної машини (КПМ);

- постріли встановлювати тільки на призначених для цієї мети стелажах, столах, підставках;

- на вогневій позиції і під час усіх робіт на танках з пострілами 9М112М не допускається присутність сторонніх осіб і наявність боєприпасів, вибухових і горючих речовин у радіусі 15 м від танка.

При експлуатації керованих пострілів забороняється:

Керовані постріли, що впали з висоти більше 0,5 м на будь-яку основу, в закупорці або без неї, підлягають знищенню шляхом підриву із дотриманням заходів безпеки тому, що ці снаряди можуть бути небезпечними для транспортування. Транспортування до місць знищення проводиться автотранспортом із дотриманням встановлених заходів безпеки.

Постріли, що впали з висоти менше 0,5 м на будь-яку основу, підлягають зовнішньому огляду і перевірці на контрольно-перевірочній машині КПМ відповідно до інструкції з експлуатації КПМ і у разі визнання придатними підлягають бойовому використанню.

Постріли, визнані непридатними, підлягають відправці в ремонт.

Постріли, що впали з висоти до 0,5 м, безпечні для переве-зень всіма видами транспорту.

При стрільбі бойовими снарядами, у разі відмови у дії бойової частини по перешкоді або місцевості категорично забороняється наближатися до неї протягом 30 с, і надалі брати бойову частину 9Н124М і вибуховий пристрій 9Э239 у руки. У цьому випадку вони підлягають знищенню на місці шляхом підривання.

У разі роздільного падіння головного або хвостового відсіку постріла, упавший відсік підлягає знищенню або використанню із дотриманням правил і перевірок, викладених для постріла в цілому.