- •Перелік умовних скорочень і позначень
- •Розділ 1 порядок підготовки бойових стрільб
- •1.1. Форми проведення бойових стрільб
- •Ієрархія основних нормативних документів, які визначають порядок підготовки і методику проведення бойової стрільби
- •1.2. Підготовка керівника бойової стрільби
- •1.2.1. Визначення (уточнення) вихідних даних
- •1.2.2. Вибір району (ділянки місцевості) для проведення бойової стрільби
- •Величини простору при кінці льоту та бокових захисних зон, які розраховані для проведення стрільб на максимальні дальності
- •1.2.3. Розроблення плану проведення бойової стрільби
- •Перелік документів, які розробляються для підготовки і проведення бойової стрільби взводу
- •Коефіцієнти кількості вогневих завдань
- •1.2.4. Рекогносцировка та підготовка району бойової стрільби
- •1.3. Підготовка особового складу підрозділу до бойової стрільби
- •Перелік нормативів з предметів бойової підготовки, які доцільно відпрацьовувати під час проведення бойової стрільби
- •Графік підготовки особового складу 1 мр до проведення бойової стрільби
- •1.4. Підготовка матеріально-технічного забезпечення
- •1.4.1. Розрахунок кількості мішеней для виконання вправ бойових стрільб
- •Розрахунок кількості і характеру мішеней
- •Зведені дані мінімальної та максимальної (прицільної) дальності для припинення вогню між вогневим засобом і мішенню (ціллю)
- •Розрахунок кількості мішеней за видами (номерами), що здійснюється на основі розподілу усіх рухомих і нерухомих мішеней по рубежах (дальностях) і напрямках, залежно від тактики дій противника
- •1.4.2. Розрахунок кількості боєприпасів і засобів імітації
- •Округлені дальності прямого пострілу по мішенях Курсу стрільб
- •Розрахунок кількості боєприпасів для виконання вбс
- •Імітація тактичних дій і результатів застосування бойових засобів при проведенні бойових стрільб
- •Розділ 2 методика проведення бойових стрільб
- •Часові показники роботи командира взводу з організації оборонного бою в умовах відсутності зіткнення з противником
- •2.1. Методика проведення вступної частини
- •2.2. Методика проведення основної частини
- •Перелік тем та приблизний розрахунок годин
- •Порядок заміни на навчальних місцях
- •2.2.1. Перше навчальне місце
- •Картка обліку результатів ураження мішеней при виконанні вправи бойових стрільб
- •2.2.2. Друге навчальне місце
- •2.2.3. Третє навчальне місце
- •2.3. Оцінювання бойової стрільби взводу
- •Перелік показників (нормативів) оцінки за тактичні дії (варіант)
- •2.4. Методика проведення заключної частини
- •Висновки
- •Питання та тести для самоконтролю
- •Список літератури
- •Додатки
- •Опорного пункту 1 механізованого взводу
- •Стрілецька зброя, озброєння бмп-1 (бмд-1) і бтр
- •Танкове озброєння
- •Автоматичний гранатомет на станку агс-17 (після пристрілювання)
- •Кількість боєприпасів, необхідних для ураження повітряної цілі, шт.
- •Готовності мішеневого поля та обладнання навчального тактичного поля до виконання вправ бойових стрільб
- •Відповіді на тести
- •Підготовка і проведення бойових стрільб механізованих (танкових) підрозділів
- •79012, М. Львів, вул. Гвардійська, 32
1.2.2. Вибір району (ділянки місцевості) для проведення бойової стрільби
Важливе значення для якісного відпрацювання навчальних питань під час проведення бойових стрільб має вибір району заняття, оцінка його розмірів і характеру місцевості. Вибираючи район заняття (навчальне тактичне поле, напрямок військового стрільбища, директриси бойових машин), керівник повинен знати можливості відповідних об’єктів полігона щодо створення мішеневої обстановки та яка орієнтовна кількість боєприпасів, імітаційних засобів, моторесурсів відпускається на бойову стрільбу.
Район, де буде проводитись БС, повинен відповідати вимогам безпеки, створенню бойового порядку і дозволяти вести вогонь з усіх видів зброї, а також розміщення мішеневої обстановки на розраховану глибину. Як правило, глибина мішеневої обстановки береться для виконання бойових стрільб відділення – 1-2 км; взводу – 2-3 км. Дотримання вимог безпеки за дальністю і напрямкам ведення вогню забезпечується проведенням розрахунків величини простору при кінці льоту, бокових захисних зон для кожного виду зброї та порівнянням отриманих даних з картою із заходів безпеки полігона (рис. 1.1).
Вихідні дані щодо стрільби з артилерійських систем розраховуються, виходячи з розмірів простору при кінці льоту та бокових захисних зон для кожної конкретної директриси (ділянки місцевості) відповідно до нижчезазначеної методики.
М
аксимально
можливі установки прицілу встановлюються
відповідно до максимально допустимої
дальності стрільби (Х max),
яка визначається за різницею між
простором при кінці льоту (X пред),
що визначений для кожної конкретної
директриси (ділянки місцевості), та
сумою максимально можливого відхилення
внаслідок відхилень метеорологічних
та балістичних умов стрільби від
табличних (∆Х max),
максимально практично можливого
відхилення за дальністю внаслідок
розсіювання (5Вд) та радіуса (Чб) безпечного
віддалення від точки розриву снаряда
(рис. 1.2а)
Х max = Х пред - (∆Х max + 5Вд + Чб ), (м).
При обчисленні (∆Х max) за максимальне можливе відхилення метеорологічних та балістичних умов стрільби від табличних прийняті:
швидкість приземного вітру, |
WH max = 25 м/с; |
швидкість балістичного вітру, |
Wб max = 20 м/с; |
відхилення атмосферного тиску, |
∆H max = - 50 мм рт.ст.; |
балістичне відхилення температури повітря, |
∆T max = + 300; |
відхилення температури заряду, |
∆Tз max = + 350; |
відхилення початкової швидкості снаряда, |
∆Vo max = + 1%. |
Граничні значення кутоміра визначаються, виходячи з ширини директриси (ділянки місцевості), та розраховуються як різниця між кутоміром бокового кордону директриси на просторі при кінці льоту (X пред), та кутоміром, який відповідає ширині бокових захисних зон (Ш бок) праворуч і ліворуч, що розрахована як сума максимально можливого відхилення центра розсіювання від напрямку стрільби (5Ен), максимально можливого відхилення снаряда (міни) у боковому напрямку (5Вб) від лінії цілі ОЦ на дальності, що дорівнює глибині простору при кінці льоту, і радіуса Чб безпечного віддалення від точки розриву снаряда, і становить
Ш бок = 5Ен + 5Вб + Чб, (м).
При цьому величина серединної помилки підготовки Ен у боковому напрямку для скороченої підготовки приймається Ен = 0-20.
Величина Ен розраховується за формулою
5Ен = 5 х 20 х 0,001х (X max + ∆ X max + 5Вб) х 1,05 =
= 0,105 х (X max + ∆ X max + 5Вб), (м).
Радіус (Чб) безпечного віддалення від точки розриву снаряда визначається згідно з даними, які вказані у Керівництві з виду озброєння.
Для попереднього вибору ділянки місцевості, призначення основних напрямків стрільби з рубежів відкриття вогню можливо використати шаблони (рис. 1.2б). Це виконані із картону у масштабі карти 1:25000 для окремої одиниці основних видів зброї габарити (таблиця 1.2):
за дальністю – простір при кінці льоту;
за шириною – розрахована ширина правої та лівої бокових захисних зон.
Використання шаблонів габаритів простору при кінці льоту та ширини бокових захисних зон особливо важливі для планування основних напрямків стрільби і визначення місць встановлення знаків основного напрямку стрільби, внутрішньої межі бокової захисної зони в наступальному бою. Наявність декількох вогневих рубежів у наступі (можливо і в обороні), різноманітність тактичних властивостей місцевості на цих рубежах буде обумовлювати різні напрямки стрільби для різних зразків зброї.
В обороні мішенева обстановка для артилерійських підрозділів буде дещо далі і правіше (лівіше) від мішеневого поля механізованих підрозділів, що обумовлено тактикою дій підрозділів і дотриманням вимог безпеки. А саме, основна траєкторія стрільби артилерійських систем повинна проходити не ближче 500 м до бойових порядків механізованих підрозділів.
У наступі через умови місцевості напрямки стрільби із різних рубежів відкриття вогню можуть значно відхилятись від основного напрямку стрільби на першому вогневому рубежі.
Таблиця 1.2
