1.2. Підготовка керівника бойової стрільби

Для керівництва стрільбою, її обслуговування та забезпечення виконання вимог безпеки наказом командира військової частини щодо організації проведення бойових стрільб призначаються:

старший керівник стрільби;

керівники стрільби на ділянці (навчальному місці);

начальник оточення і підрозділ, від якого призначається особовий склад оточення;

черговий лікар (фельдшер);

начальник пункту бойового постачання;

черговий зв’язківець;

артилерійський технік (майстер);

начальник метеопоста (під час виконання вправ стрільб з танків штатним артилерійським пострілом);

керівник польотами на вертолітній директрисі (під час стрільби з борту вертольотів);

начальник поста освітлення (під час проведення стрільб вночі з використанням освітлювальних ракет).

Усі посадові особи, що беруть участь у проведенні бойової стрільби, та особовий склад імітаційної команди повинні мати на лівому рукаві білу пов’язку розміром 30×10 см з відповідними позначеннями: для керівника та його помічників – К, особового складу імітаційної команди – І.

Місце розташування пункту управління командира, що проводить бойову стрільбу, позначається білим прапором, який на період виконання вправи бойової стрільби замінюється червоним розміром 150×100 см, вночі – ліхтарями відповідного світла.

Керівник стрільби на ділянці (навчальному об’єкті вогневої підготовки, навчальному місці) призначає зі складу підрозділу, що навчається, спостерігачів, команду для гасіння пожеж на мішеневому полі, а в разі необхідності – роздавальників боєприпасів, сигналіста, особовий склад посту освітлення та для ремонту мішеней. Кількість спостерігачів визначається такою, що забезпечує надійне спостереження, але не менше ніж кількість бойових машин, з яких виконуються вправи стрільб.

Старшим керівником стрільби у військових частинах призначається командир батальйону або його заступники, у вищих військових навчальних закладах – начальник кафедри (факультету, курсу), викладач кафедри вогневої підготовки.

Керівником стрільби на ділянці (на якій виконується вправа бойових стрільб) у військових частинах призначається:

для проведення ВБС у складі механізованого відділення – командир взводу;

для проведення ВБС у складі екіпажу танка, механізованого (танкового) взводу – командир роти.

Розподіл обов’язків між старшим керівником стрільби і керівником стрільби на ділянці чітко регламентований [1, додаток 1]. Однак важливо підкреслити, що старший керівник стрільби під час підготовки і проведення бойової стрільби виконує функції: організаційну, забезпечення, контролю і надання допомоги, а керівник стрільби на ділянці (він же керівник бойової стрільби) – планування БС і виконання даного плану.

	Бойові стрільби із відділенням	Бойові стрільби з екіпажем	Бойові стрільби із взводом
Старший керівник стрільби	КБ, ЗКБ
Керівник стрільби на ділянці (де виконується ВБС)	КВ	КР	КР
Керівник стрільби на ділянці (якщо планується стрільба)	КВ
Керівник заняття	КР
Керівник заняття на навчальному місці	КВ

Якщо на інших навчальних місцях (крім того, на якому виконується ВБС) планується виконання вправ стрільб (приведення зброї до нормального бою тощо), то командири взводів – керівники занять на навчальному місці – наказом командира військової частини також призначаються керівниками стрільби на ділянці.

Програмами бойової підготовки механізованих (танкових) підрозділів [4, 5] вказується, що бойова стрільба є однією з основних форм тактичної підготовки у процесі навчання особового складу та бойового злагодження підрозділів. Тобто командир роти є керівником заняття з тактичної підготовки за темою «Бойові стрільби із взводом». Керуючись вимогами [1, стаття 1.9], він призначається керівником стрільби на ділянці, у [3] зазначається, що командир роти є керівником бойової стрільби. Тому використання у подальшому термінів «керівник заняття», «керівник стрільби на ділянці» (на якій виконується вправа бойових стрільб), «керівник бойової стрільби» є рівнозначним для етапу підготовки бойових стрільб.

Підготовка керівника бойової стрільби розподіляється на завчасну – командирську і безпосередню – особисту підготовку командира підрозділу до проведення бойової стрільби. Під час особистої підготовки важливе значення приділяється:

- визначенню вихідних даних;

- правильності вибору району, ділянки місцевості для проведення бойової стрільби;

- змісту плану проведення бойової стрільби;

- проведенню рекогносцировки та підготовці району бойової стрільби.

Підготовка керівника до бойових стрільб розпочинається з вивчення керівних документів і продовжується на показових, інструкторсько-методичних заняттях, зборах і інструктажах та під час проведення планових занять. Основним методом підготовки кожного керівника залишається самостійна робота. Цілеспрямовану підготовку до бойових стрільб необхідно починати з повторення основних положень Бойового статуту, настанов і посібників, керівництв. Ознайомлення з цими документами допоможе керівнику заняття визначити найскладніші питання, які потребують поглибленого опрацювання, розділи і статті Бойового статуту, що потрібно повторити, які керівництва необхідно додатково вивчити.

Готуючись до занять, командир підрозділу повинен оцінити рівень підготовки особового складу підрозділу, виходячи з цього, визначити навчальні цілі, засоби матеріально-технічного та тилового забезпечення, заходи, які потрібно виконати особисто, підлеглим офіцерам (сержантам) та особовому складу.