1.4. Підготовка матеріально-технічного забезпечення

Основою ефективного проведення бойової стрільби є всебічна підготовка її матеріально-технічного забезпечення. Керівнику заняття слід ретельно розрахувати:

кількість мішеней для виконання ВБС;

кількість боєприпасів і засобів імітації;

кількість пально-мастильних матеріалів;

склад імітаційної команди (або кількість мішеней для відпрацювання навчальних питань окрім виконання ВБС) та її озброєння;

кількість матеріально-технічного забезпечення по службах (інженерна служба, служба РХБЗ, зв’язку та ін.).

На основі проведених розрахунків подаються заявки по службах і ставляться завдання на підготовку МТЗ підпорядкованим підрозділам.

1.4.1. Розрахунок кількості мішеней для виконання вправ бойових стрільб

Розрахунок кількості мішеней для виконання ВБС доцільно проводити у такому порядку:

а) на основі організаційно-штатної структури відділень, взводів та їхньої фактичної укомплектованості на час проведення бойових стрільб визначити за видами кількість стрілецької зброї й озброєння бойових машин для виконання ВБС (рис. 1.5)

	1 мвід	2 мвід	3 мвід
	К-р БМ - КВ (АК)	К-р БМ - КВ (АК)	К-р БМ - КВ (АК)
	ЗКБМ – нав.-опер. (АК)	ЗКБМ – нав.-опер. (АК)	ЗКБМ – нав.-опер. (АК)
	Ст.мех.-водій (АКС)	Мех.-водій (АКС)	Мех.-водій (АКС)
	Ст. стрілець (АК)	Ст. стрілець (АК)	Ст. стрілець (АК)
	Гранатометник (РПГ, АКС)	Гранатометник (РПГ, АКС)	Гранатометник (РПГ, АКС)
	Стріл. – пом. гранатом. (АК)	Стріл. – пом. гранатом. (АК)	Стріл. – пом. гранатом. (АК)
	Снайпер (СВД)	Снайпер (СВД)	Снайпер (СВД)
	Кулеметник (РПК)	Кулеметник (ПКМ)	Кулеметник (РПК)
	Стрілець-санітар (АК)	Номер обслуги (АК)	Стрілець (АК)

У разі повної укомплектованості взводу отримуємо дані, які вказані у таблиці 1.7 у колонках 2,3. Далі наводиться варіант послідовності розрахунків мішеней, боєприпасів для бойової стрільби механізованого взводу навчальної організаційно-штатної структури, в обороні, вдень.

Таблиця 1.7

Розрахунок кількості і характеру мішеней

№ з/п	Вид зброї	Кількість зброї	Коефіцієнт кількості вогневих завдань (оборона)	Кількість мішеней
				Всього	Рухомі (в обороні не менше 20%)	Нерухомі (що з’являються)
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.
	2А42	3	3	9	2	7
	ПКТ	3	4	12	2-3	9
	ПКМ	1	4	4	1	3
	РПК-74	2	4	8	1-2	6
	АК-74	14	4	56	11	45
	РПГ-7В	3	1,3	4	1	3
	СВД	3	4	12	2-3	9
	АК-74с*	6
	2А42**			1		1
	2А42**			1		1
	Усього	35		107	23	84

* – можна передбачити ведення вогню із АК-74с механіком-водієм, навідником-оператором для відпрацювання ввідної щодо ураження однієї (декількох) БМП свого підрозділу;

** – додатково виставляються цілі для стрільби взводом на великі дальності та по повітряній цілі;

б) кожному виду зброї відповідає коефіцієнт кількості вогневих завдань (колонка 4 табл. 1.7). Дані беруться із статті 9.18 [1]. Множенням кількості кожного виду зброї на коефіцієнт кількості вогневих завдань відповідно до виду зброї отримуємо загальну кількість мішеней для виконання ВБС (колонка 5 табл. 1.7);

в) із загальної кількості мішеней, згідно зі статтею 9.20 Курсу стрільб повинно бути рухомих не менше 20%, якщо підрозділ виконує ВБС в обороні, не менше 15%, якщо підрозділ виконує ВБС у наступі. У гірській та лісисто-болотистій місцевості кількість рухомих мішеней може бути зменшено до 10% та 15% відповідно, а також до 20% мішеней може бути нерухомими (закапаними). Під час обладнання мішеневої обстановки для позначення морського десанту противника застосовуються надводні цілі (буї), мішені, що плавають, а також мішені, що рухаються та з’являються на березі, при цьому кількість мішеней, що з’являються на березі, не повинна перевищувати 30% від загальної кількості цілей, що позначають морський десант. З вимог цього пункту розраховується кількість рухомих мішеней, і дані заносяться у колонку 6 таблиці 1.7, решта мішеней – нерухомі, такі, що з’являються;

г) розрахунок кількості мішеней за видами (номерами) здійснюється на основі розподілу усіх рухомих і нерухомих мішеней по рубежах (дальностях) і напрямках, залежно від тактики дій противника. Розрахунки доцільно оформлювати у вигляді таблиці 1.9, використовуючи бойові графічні документи і допоміжні креслення у наступній послідовності.

Загальні рубежі відкриття та припинення вогню по цілях намічаються по добре помітних предметах і позначаються:

РВВ – червоними прапорами (ліхтарями з червоним світлом);

рубіж припинення вогню – білими прапорами (ліхтарями із синім світлом).

Для орієнтування керівника стрільби і начальника НТП виставляються відповідні покажчики (вночі ліхтарі), по досягненню яких розпочинається (завершується) показ цілей для різних видів зброї. Їх позначення має бути невідоме підрозділам, що стріляють.

Дальності відкриття вогню визначаються керівником БС з урахуванням бойових можливостей зброї, характеру цілей, часу, необхідного для виявлення та ураження цілей, положення для стрільби (способу стрільби) та кількості відпущених боєприпасів, а також мають відповідати тактиці дій підрозділів. Вони мають бути не меншими дальності прямого пострілу з кожного виду зброї по цілях, призначених для неї.

Курсом стрільб встановлені мінімальні дальності стрільби для припинення вогню між вогневим засобом і мішенню, ціллю (табл. 1.8). У таблиці показники максимальної (прицільної) дальності для відкриття вогню між вогневим засобом і мішенню (ціллю) взяті на основі прицільної дальності певного виду зброї, і вони не обов’язково дорівнюють дальності відкриття вогню. Це допоможе швидше розподілити розраховану кількість мішеней у вказаних габаритах відкриття і припинення вогню для кожного виду зброї.

Таблиця 1.8