- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції
- •Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль
- •Перебудова часового розрізу в глибинний...............................79
- •Знайомство з будовою сейсмоприймачів та засобами їх перевірки
- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •1.4 Вказівки з підготовки до занять
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 Ознайомлення з будовою сейсмічного підсилювача і фільтра цифрової сейсмостанції та визначення їх амплітудно-частотних характеристик
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •2.4 Вказівки з підготовки до занять
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.7 Оформлення звіту
- •2.8 Питання для самоперевірки
- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції “прогрес”
- •Лабораторна робота № 4 Налагодження режекторних фільтрів блоку попередніх підсилювачів сейсмостанції «прогрес»
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №5 Регулювання нулів сейсмічних каналів сейсмостанції «прогресс»
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.1 Мета і завдання роботи
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •Поправка за неоднорідність верхньої товщі
- •Сумарна статична поправка
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 7 Розрахунок та введення кінематичних поправок
- •7.1 Мета та завдання роботи
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 8 Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль і визначення граничних швидкостей
- •8.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 9 Побудова границь заломлення в однорідному середовищі
- •Лабораторна робота № 10 Побудова годографів відбитих хвиль і визначення ефективної швидкості
- •10.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 11 Графо-аналітична побудова границь відбиття при однорідному середовищі
- •Лабораторна робота №12 Обробка та інтерпретація даних сейсмокаротажу, визначення середніх і пластових швидкостей розповсюдження сейсмічних хвиль
- •12.2 Короткі теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Оформлення звіту
- •12.5 Питання для самоперевірки
- •12.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 13 Перебудова часового розрізу в глибинний
- •13.1 Мета та завдання роботи
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота №14 Побудова карти ізонормалей поверхні відбиття
- •14.3 Порядок проведення роботи
- •Перебудова карти ізонормалей в карту ізовертикалей
2.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
При виконанні лабораторної роботи застосовується дослідний стенд, до складу якого входять такі прилади:
Звуковий генератор (ЗГ) - 1;
Цифрові вольтметри (ЦВ) - 2;
Електронний осцилограф (ЕО) - 1;
Частотомір (Ч) - 1;
Джерело живлення (ДЖ) - 1;
Сейсморозвідувальний підсилювач (СП);
З’єднювальні проводи.
2.4 Вказівки з підготовки до занять
Необхідно засвоїти правила техніки безпеки при виконанні лабораторних електичних вимірювань.
Перед лабораторними заняттями студент повинен вивчити основи теорії сейсмічної апаратури.
2.5 Порядок виконання роботи
1. Зібрати вимірювальну схему у відповідності з рис.2.4.
Увімкнення апаратури здійснювати тільки після перевірки правильності зібраної схеми викладачем!
2. Увімкнути живлення апаратури та ввести її в режим, не виконуючи вимірювань, на протязі 5 хвилин.
3. Встановити на виході звукового генератора напругу 10 мВ при частоті f0 =5Гц. Напруга вимірюється цифровим вольтметром, частота – частотоміром.В зв’язку з тим, що до входу підсилювача підключений дільник I:1000, напруга сигналу, який подається на вхід підсилювача, буде в 1000 разів меньшою, ніж на виході генератора.
4. Змінюючи частоту сигналу на виході звукового генератора від 5 Гц до 205 Гц з кроком 10 Гц, при Uвх = 10 мВ виміряти іншим цифровим вольтметром напругу на виході підсилювача. Зміну частоти сигналу візуально спостерігати на ЕО.
5. Дані кожного виміру заносити в таблицю (табл.2.1).
Таблиця 2.1 - Амплітудно-частотна характеристика при Uвх = 10 мкВ
F, Гц |
5 |
10 |
|
|
|
|
|
... |
205 |
Uвих, В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K (f) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Визначити за таблицею частоту сигналу, для якого значення Uвих – максимальне і встановити її на ЗГ.
7. Змінюючи величину вхідної напруги від 3 мВ до 60 мВ з кроком 5 мВ (це буде відповідати напрузі вхідного сигналу від 3 мкВ до 60 мкВ) і виміряти величину вихідної напруги, а дані занести в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Амплітудна характеристика при fmax
Uвх, мкВ |
3 |
5 |
10 |
… |
60 |
Uвих, В |
|
|
|
|
|
8. Побудувати на міліметровому папері графіки амплітудно-частотної й амплітудної характеристик підсилювача, яка показано на рис. 2.2 і 2.3.
9. Відповідно до співвідношень, які приведені в підрозділі 2.2, визначити основні параметри підсилювача і результат занестити в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 – Результати вимірювань
№ п/п |
Параметри підсилювача |
Паспортні |
Вимі-рювання |
% відхи- лення |
1 |
Коєфіцієнт підсилення, К |
|
|
|
2 |
Частотний діапазон |
9.6-125 |
|
|
3 |
Динамічний діапазон |
98.2 |
|
|
4 |
Коєфіцієнт відхилення від лінійності К0% для сигналів від 20 мкВ до 25 мВ f=20 Гц |
0.5 |
|
|
5 |
Крутизна характеристики Sп; Sпр, дб/окт |
12 24 |
|
|
10. Зробити висновок про працездатність підсилювача, вважаючи, що пристрій придатний до роботи при відхиленні параметрів від паспортних у наступних межах:
К- 20%
f´гр- 10%
f´´гр- 20%
D- 12%
K0- 5%
Якщо прилад визнаний не придатним до роботи, у висновку це повинно бути аргументовано обґрунтовано.
