- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції
- •Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль
- •Перебудова часового розрізу в глибинний...............................79
- •Знайомство з будовою сейсмоприймачів та засобами їх перевірки
- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •1.4 Вказівки з підготовки до занять
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 Ознайомлення з будовою сейсмічного підсилювача і фільтра цифрової сейсмостанції та визначення їх амплітудно-частотних характеристик
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •2.4 Вказівки з підготовки до занять
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.7 Оформлення звіту
- •2.8 Питання для самоперевірки
- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції “прогрес”
- •Лабораторна робота № 4 Налагодження режекторних фільтрів блоку попередніх підсилювачів сейсмостанції «прогрес»
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №5 Регулювання нулів сейсмічних каналів сейсмостанції «прогресс»
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.1 Мета і завдання роботи
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •Поправка за неоднорідність верхньої товщі
- •Сумарна статична поправка
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 7 Розрахунок та введення кінематичних поправок
- •7.1 Мета та завдання роботи
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 8 Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль і визначення граничних швидкостей
- •8.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 9 Побудова границь заломлення в однорідному середовищі
- •Лабораторна робота № 10 Побудова годографів відбитих хвиль і визначення ефективної швидкості
- •10.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 11 Графо-аналітична побудова границь відбиття при однорідному середовищі
- •Лабораторна робота №12 Обробка та інтерпретація даних сейсмокаротажу, визначення середніх і пластових швидкостей розповсюдження сейсмічних хвиль
- •12.2 Короткі теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Оформлення звіту
- •12.5 Питання для самоперевірки
- •12.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 13 Перебудова часового розрізу в глибинний
- •13.1 Мета та завдання роботи
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота №14 Побудова карти ізонормалей поверхні відбиття
- •14.3 Порядок проведення роботи
- •Перебудова карти ізонормалей в карту ізовертикалей
Лабораторна робота №2 Ознайомлення з будовою сейсмічного підсилювача і фільтра цифрової сейсмостанції та визначення їх амплітудно-частотних характеристик
2.1 Мета і завдання роботи
Метою виконання лабораторної роботи є знайомство з основними параметрами сеймічного підсилювача запису цифрової сейсмічної станції і методами їх визначення. Порівняльний аналіз результатів експериментального визначення параметрів з паспортними і видача заключення про придатність підсилювача до роботи є завданням роботи.
У результаті виконання роботи студент повинен
- знати блок-схему сейсмореєструючого каналу; основні характеристики, що описують властивості всього каналу і його елементів; методи визначення параметрів лінійних систем; призначення і місце підключення підсилювача і фільтрів;
- вміти визначати всі основні параметри підсилювача і фільтра; працювати зі стандартною вимірювальною апаратурою; аналізувати отримані експериментальні результати і робити висновки про придатність до роботи пристроїв.
2.2 Короткі теоретичні відомості
Сейсмореєструючий канал, а також будь-який інший елемент (сейсмоприймач, підсилювач, частотні фільтри і т.д.), в теорії сейсморозвідувальної апаратури, представляються як лінійні системи. В зв’язку з цим, властивості сейсмо-реєструючого каналу (за винятком систем АРУ і ПРУ) повністю описуються передавальною функцією і спектраль-ною характеристикою в часовій і частотній областях відповідно.
В
часовій області сигнал на виході системи
(рис. 2.1)
може
бути представлений у вигляді інтегральних
перетворень вхідного сигналу
- інтеграл Дюаміля,
де - перехідна функція реєструючого каналу (його реакція на одиничну прямокутну функцію);
-
імпульс Хевісайда (похідна від сигналу
).
Рисунок 2.1 – Схема проходження сигналу
через лінійну систему
В спектральній області лінійна система описується амплітудно-частотною та дюрово-частотною характеристи-ками, які є відповідно модулем і аргументом комплексної спектральної характеристики системи.
Амплітудно-частотна характеристика представляє собою відхилення спектрів вихідного і вхідного сигналів
.
(2.1)
Фазово-частотна характнристика виражає аналогічне відношення фазових спектрів
. (2.2)
При
фізичних вимірюваннях зазначені
характеристики визначаються за допомогою
вимірювання відгуків системи на
послідовність стаціонарних гармонічних
сигналів в фіксованому діапазоні частот
або
.
Спектральні представлення дозволяють повністю визначити будь-який імпульс за допомогою його амплітудного і фазового частотного спектра. З цих позицій властивості сейсмореєструючого каналу в його лінійній частині повністю визначаються частотними і фазовими характеристиками.
Назвемо
коефіцієнтом перетворення (
)
сейсмо-реєструючого каналу відношення
амплітуд вихідного і вхідного сигналів.
Якщо
позначити вхідний сигнал
,
а вихідний сигнал
,
то
.
Поняття
коефіцієнта перетворення може бути
використано не тільки для всього
сейсмореєструючого каналу, але і для
кожного з його елементів. В тих випадках,
коли на вході і виході елемента сигнали
мають одинакову фізичну природу
(наприклад, напруженість на вході і
виході підсилювача), замість коефіцієнта
перетворення застосовується поняття
коефіцієнта підсилення (
).
Основні властивості підсилювачів запису описує амплітудно-частотна характеристика (рис.2.2).
і амплітудна характеристика (рис.2.3)
,
дозволяють також визначити важливі параметри пристроїв підсилення
Рисунок 2.2 – Амплітудно-частотна характеристика
Рисунок 2.3 – Амплітудна характеристика
ефективний коефіцієнт підсилення
в лінійній частині амплітудної характеристики;
ефективну полосу пропускання
,
значення частот для яких визначаються такими умовами
.
Граничними частотами називають такі частоти, при яких підсилення зменшується порівняно з максимальним на 30% (3 дБ). Діапазон частот, всередині якого підсилення відрізняється від максимального не більше, ніж на 3 дБ називається смугою пропускання;
3) ділянки характеристики, що розташовані на більш низьких або більш високих частотах за межами смуги пропускання, називають боковими зрізами, які характеризуються крутизною
[дБ/октаву];
(2.3)
динамічний діапазон підсилювача
,
(2.4)
де
- значення вхідного сигналу на границях
лінійної ділянки амплітудної
характеристики;
коефіцієнт відхилення
від лінійності на інтервалі (
)
,
де
- амплітуда вихідних коливань при
ідеальній лінійності;
-
амплітуда вихідних коливань реальної
системи.
Переважно коефіцієнт відхилення виражається у відсотках.
Таким чином, ми розглянули всі основні параметри, які характеризують сейсмічний підсилювач.
