- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції
- •Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль
- •Перебудова часового розрізу в глибинний...............................79
- •Знайомство з будовою сейсмоприймачів та засобами їх перевірки
- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •1.4 Вказівки з підготовки до занять
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 Ознайомлення з будовою сейсмічного підсилювача і фільтра цифрової сейсмостанції та визначення їх амплітудно-частотних характеристик
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •2.4 Вказівки з підготовки до занять
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.7 Оформлення звіту
- •2.8 Питання для самоперевірки
- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції “прогрес”
- •Лабораторна робота № 4 Налагодження режекторних фільтрів блоку попередніх підсилювачів сейсмостанції «прогрес»
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №5 Регулювання нулів сейсмічних каналів сейсмостанції «прогресс»
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.1 Мета і завдання роботи
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •Поправка за неоднорідність верхньої товщі
- •Сумарна статична поправка
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 7 Розрахунок та введення кінематичних поправок
- •7.1 Мета та завдання роботи
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 8 Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль і визначення граничних швидкостей
- •8.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 9 Побудова границь заломлення в однорідному середовищі
- •Лабораторна робота № 10 Побудова годографів відбитих хвиль і визначення ефективної швидкості
- •10.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 11 Графо-аналітична побудова границь відбиття при однорідному середовищі
- •Лабораторна робота №12 Обробка та інтерпретація даних сейсмокаротажу, визначення середніх і пластових швидкостей розповсюдження сейсмічних хвиль
- •12.2 Короткі теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Оформлення звіту
- •12.5 Питання для самоперевірки
- •12.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 13 Перебудова часового розрізу в глибинний
- •13.1 Мета та завдання роботи
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота №14 Побудова карти ізонормалей поверхні відбиття
- •14.3 Порядок проведення роботи
- •Перебудова карти ізонормалей в карту ізовертикалей
Перебудова карти ізонормалей в карту ізовертикалей
15.1 Мета та завдання роботи
Метою роботи є опанування прийомів побудови карти ізовертикалей відбиваючої поверхні.
Завданням є побудувати карту ізовертикалей за результатами побудови карти ізонормалей (лабораторна робота № 14).
15.2 Основні теоретичні положення
У попередній роботі зазначалося, що у деяких випадках неможливо будувати безпосередньо карту в ізовертикалях. Тому попередньої будують карту в ізонормалях та переводять її в карту ізовертикалей.
Якщо проведемо на карті лінію (у загальному випадку криву), ортогональну сімейству ізонормалей, то нормалі вздовж цієї лінії, яка називається “ортогональним профілем”, будуть знаходитися у вертикальній площині [4, с.132-136]. Кожен з накреслених ортогональних профілів спрямлюють та на його розгортці відмічають глибини по нормалі. Після цього аналогічно тому, як це робиться у способі кіл (лабораторна робота № 11, спосіб t0), будують розріз вздовж профіля у вигляді огинаючої сімейства кіл. З цього розрізу знімають глибини по вертикалі та переносять у відповідні точки ортогонального профіля на карті. Потім за відмітками істиних глибин будують карту ізовертикалей.
При невеликій кривизні границь розділу можна застосовувати спрощений спосіб переведення карти ізо-нормалей в карту ізовертикалей.
Карта ізонормалей дозволяє визначати в кожній точці напрям падіння горизонту та дійсний кут нахилу за формулою
, (15.1)
де Δ – січення карти,
d – горизонтальна відстань між сусідніми ізолініями.
Припустимо, що на ділянці перетину з границею розділу нормалі h=OM та вертикалі z=ON (рис.15.1,а) відбиваючий горизонт можна вважати плоским, та визначимо довжину відрізка Δx=OP, на який можна пересунути по підняттю задану відмітку глибини по нормалі, щоб отримати відмітку глибини по вертикалі з тим самим числовим значенням (OM=PQ). З рис.15.1,а отримаємо
(15.2)
або
. (15.3)
Величину Δx відкладають на карті в напрямку, перпендикулярному ізонормалям (рис.15.1,б).
а б
Рисунок 15.1 – До переходу від глибин в ізонормалях до глибин в ізовертикалях (а – на розрізі, б – в плані)
15.3 Порядок проведення роботи
Використовуючи карту ізонормалей, побудовану в лабораторній роботі № 14, побудувати карту ізовертикалей одним з описаних способів.
15.4 Оформлення звіту
У звіті необхідно викласти основні теоретичні поло-ження, розрахунки, карту ізовертикалей та висновки.
15.5 Питання для самоперевірки
1. Яка різниця між картою ізонормалей та ізовертикалей?
У якому випадку вони співпадають?
2. Що таке “ортогональний профіль”?
3. За якими картами визначається кут падіння границь відбиття? Як?
15.6 Рекомендована література
1. Гурвич И.И. Сейсмическая разведка. – М.: Недра, 1970.
2. Гурвич И.И., Боганик Г.Н. Сейсмическая разведка. – М.: Недра, 1980.
3. Пузырев Н.Н. Интерпретация данных сейсморазведки методом отраженных волн. – М.: Гостоптехиздат, 1959.
4. Лабораторний практикум з курсу “Основи геофізики” // Степанюк В.П., Штогрин М.В. – Івано-Франківськ, ІФДТУНГ, 1999, 165с.
