1.3 Обладнання, прилади, макети, моделі

При виконанні лабораторної роботи застосовується наступна апаратура та обладнання.

1. Електронний осцилограф (ЕО)

2. Блок перевірки ідентичності з вібростендом (БПІ)

3. Сеймоприймачі (СП)

4. Частотомір (ЧМ)

5. Цифровий вольтметр (ЦВ)

6. З’єднювальні проводи

1.4 Вказівки з підготовки до занять

Необхідно засвоїти правила техніки безпеки при виконанні лабораторних електричних вимірювань.

Перед лабораторними заняттями студент повинен вивчити основи теорії сейсмічної апаратури.

1.5 Порядок виконання роботи

1. Визначення власної частоти коливань СП за способом резонансу (рис. 1.2)

Рисунок 1.2 – Схема визначення власної частоти СП

Від звукового генератора ЗГ напруга потрапляє на СП і на електронний осцилограф ЕО. Напруга сигналу та йлгл частота сумуєтьмя цифровим вольтметром ЦВ та частотоміром ЧМ.

Змінюючи частоту коливань від 1-2 Гц до 120 Гц з кроком 2÷5 Гц, за ЦВ визначають частоту, при якій амплітуда максимальна. Знайдена частота є власною частотою коливань. Аналогічні вимірювання проводяться для шунтів з різним опором. Дані заносяться в таблицю 1.2 та будуються частотні характеристики індукційного сейсмоприймача, як показано на рисунку 1.3.

Значення власної частоти СП порівнюється з паспортним. Складається висновок про зміну амплітуди від опору шунта.

Таблиця 1.2 – Результати вимірювань

f, Гц Rш, Ом	1	3	5	7	...	95	110	115	120
500
1000
2000

К

Рисунок 1.3 – Частотні характеристики індукційного сейсмоприймача з електромагнітним затуханням. Шифр кривих – затухання (h), виражене в долях власної частоти (n₀)

2. Випробування СП на вібростенді.

1) Зібрати вимірювальну схему у відповідності з рисунком 1.4, встановити на вібростенді СП і підключити його до відповідних роз’ємів.

УВАГА! Включення апаратури здійснювати лише після перевірки викладачем чи лаборантом правильності зібраної схеми.

Рисунок 1.4 – Вимірювальна схема для випробування сейсмоприймачів на вібростенді

2) Увімкнути живлення осцилографа та блоку перевірки ідентичності БПІ та прогріти апаратуру на протязі 2 хвилин.

3) Увімкнути імпульсне збудження вібростенду за допомогою перемикача на передній панелі БПІ.

4) Спостерігати на екрані ЕО власні процеси еталонного та робочого приладів. Порівнюючи їх та керуючись рисунком 1.5 (а, б, в) та таблицею 1.3, зробити висновок про придатність приладу за формою таблиці 1.4.

а) б) в)

Рисунок 1.5 – Приклади сигналів приладів

а) – сигнал еталонного приладу

Таблиця 1.3 – Відображення несправностей у сигналі сейсмоприймача

№ п/п	Несправність	Відображення несправності
1	Прилад в робочому стані	Сигнали робочого й еталонного СП співпадають
2	Обрив проводу (котушки)	Сигнал робочого СП відсутній
3	Зменшення коефіцієнту електромагнітного зв’язку	Більш низький рівень сигналу робочого СП
4	Затирання СП	Тривалість сигналу робочого СП менша, ніж еталонного (рис.14.4, в)
5	Обірваний шунт	Тривалість сигналу робочого СП більша, ніж еталонного (рис.14.4, б)
6	Невірно підібраний шунт	Тривалість сигналу робочого СП та його амплітуда більша, ніж еталонного

Таблиця 1.4 – Заключення про придатність перевірених сейсмоприймачів

№ п/п	№ СП	Заключення про придатність	№ п/п	№ СП	Заключення про придатність
1	37	У робочому стані	3	43	Обірваний шинт
2	42	Затирає	4	46	Обрив котушки

5) Відключити імпульсне збудження вібростенду.

6) Замінити робочий прилад та повторити дії, передбачені в п.п. 3,4,5.

1.6 Оформлення звіту

У звіті повинні міститися основні положення про теорію сейсмоприймачів, перелік обладнання, яке використовувалося для проведення роботи, порядок проведення роботи із зображенням вимірювальних схем та таблицями з даними вимірювань.

Висновком роботи є заключення про придатність перевірених сейсмоприймачів на основі даних, занесених в таблицю 1.4 при проведенні роботи.

1.7 Питання для самоперевірки

1. Які види сейсмоприймачів Вам відомі?

2. Які типи сейсмоприймачів застосовують в сейсморозвідці?

3. Назвіть можливі несправності, які зустрічаються в сейсмоприймачах та поясніть, яка форма сигналу відповідає тій чи іншій несправності.

1.8 Рекомендована література

1. А.И. Слуцковский. Сейсморазведочная аппаратура. – М.: Недра, 1970.

2. М.К. Полшков. Теория цифровой и аналоговой сейсморазведочной аппаратуры. – М.: Недра, 1972.

3. Кирилов С.О. Теорія цифрової реєстрації у сейсморозвідці. Навчальний посібник. – Київ, 1994, 248с.