- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції
- •Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль
- •Перебудова часового розрізу в глибинний...............................79
- •Знайомство з будовою сейсмоприймачів та засобами їх перевірки
- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •1.4 Вказівки з підготовки до занять
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 Ознайомлення з будовою сейсмічного підсилювача і фільтра цифрової сейсмостанції та визначення їх амплітудно-частотних характеристик
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Обладнання, прилади, макети, моделі
- •2.4 Вказівки з підготовки до занять
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.7 Оформлення звіту
- •2.8 Питання для самоперевірки
- •Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції “прогрес”
- •Лабораторна робота № 4 Налагодження режекторних фільтрів блоку попередніх підсилювачів сейсмостанції «прогрес»
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №5 Регулювання нулів сейсмічних каналів сейсмостанції «прогресс»
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Розрахунок та введення статичних поправок
- •6.1 Мета і завдання роботи
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •Поправка за неоднорідність верхньої товщі
- •Сумарна статична поправка
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення звіту
- •6.5 Питання для самоперевірки
- •6.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 7 Розрахунок та введення кінематичних поправок
- •7.1 Мета та завдання роботи
- •7.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 8 Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль і визначення граничних швидкостей
- •8.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 9 Побудова границь заломлення в однорідному середовищі
- •Лабораторна робота № 10 Побудова годографів відбитих хвиль і визначення ефективної швидкості
- •10.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 11 Графо-аналітична побудова границь відбиття при однорідному середовищі
- •Лабораторна робота №12 Обробка та інтерпретація даних сейсмокаротажу, визначення середніх і пластових швидкостей розповсюдження сейсмічних хвиль
- •12.2 Короткі теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Оформлення звіту
- •12.5 Питання для самоперевірки
- •12.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 13 Перебудова часового розрізу в глибинний
- •13.1 Мета та завдання роботи
- •13.2 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота №14 Побудова карти ізонормалей поверхні відбиття
- •14.3 Порядок проведення роботи
- •Перебудова карти ізонормалей в карту ізовертикалей
Лабораторна робота № 9 Побудова границь заломлення в однорідному середовищі
9.1 Мета і завдання роботи
Метою роботи є ознайомлення студентів з прийомами побудови границь заломлення.
Завданням роботи є побудова границь заломлення “способом t0”.
9.2 Основні теоретичні положення
За окремим елементом годографа заломленої хвилі неможна однозначно визначити положення відповідного елементу границі. Для надійної побудови грониць заломлення використовують систему зустрічних годографів.
Існують різні за складністю та точністю способи побудови границь заломлення.
Розглянемо один із методів. Широко застосовується для побудови границь заломлення при невеликій їх кривизні, коли радіус кривизни значно більший глибини залягання границі спосіб t0. Передбачається, що гранична швидкість змінюється плавно.
Розглянемо два зустрічних годографа t1(x) та t2(x), які відносяться до джерел О1 та О2 і відповідно ув’язані у взаємних точках, де час дорівнює Т (рис.9.1). Для побудови границі заломлення необхідно побудувати допоміжну криву t0, визначивши її значення за формулою
, (9.1)
де
.
Криву t0 будують графічним шляхом, відкладаючи значення t(x) вниз від прямого годографа t1(x).
Рисунок 9.1 – Побудова границі заломлення
за зустрічними годографами “способом t0”
Ехо-глибину до границі заломлення визначають за формулою
, (9.2)
де Vср - середня швидкість в пркривній товщі порід.
Після визначення глибини для всіх пікетів будують границю заломлення. Для цього з кожної точки (пікета) в масштабі відкладають циркулем дугу, радіус якої відповідає ехо-глибині до границі в даній точці h(x). Проводячи плавну дотичну до дуг лінію, одержуємо границю заломлення.
9.3 Порядок виконання роботи
Використовуючи отримані в лабораторній роботі № 8 годографи заломлених хвиль та розраховане значення граничної швидкості, розрахувати глибину залягання границі для кожного пікету та побудувати границю заломлення “способом t0”.
Vср=(п+1)-1Vгр, де п – номер варіанту за списком в групі.
9.4 Оформлення звіту
У звіті повинні бути викладені основні теоретичні положення побудови границі заломлення, побудовані заломлюючі границі.
9.5 Питання для самоперевірки
Які границі є заломлюючими?
Які способи побудови границь заломлення Вам ще відомі (окрім “способу t0”)? У чому вони полягають?
Що таке ехо-глибина?
Які умови застосування “способу t0” для побудови границь заломлення?
9.6 Рекомендована література
1. Гурвич И.И. Сейсмическая разведка. – М.: Недра, 1970.
2. Гурвич И.И., Боганик Г.Н. Сейсмическая разведка. – М.: Недра, 1980.
3. Сейсморазведка. Справочник геофизика. Под ред. Номоконова В.П., Гурвича И.И. – М.: Недра, 1981.
Лабораторна робота № 10 Побудова годографів відбитих хвиль і визначення ефективної швидкості
10.1 Мета та завдання роботи
Метою роботи є практичне засвоєння прийомів виділення, кореляції, побудови годографів відбитих хвиль і визначення за отриманими даними ефективної швидкості.
Основні завдання роботи полягають в наступному:
виділити та прослідкувати відбиті хвилі, зареєстровані при вибухах в двох взаємних пунктах (зустрічні годографи);
за одержаними даними побудувати відповідну систему годографів відбитих хвиль;
визначити ефективну швидкість за спостереженими годографами відбитих хвиль способом постійної різниці і зустрічних годографів.
