Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра польової нафтогазової геофізики

Штогрин М.В., Муц С.Є.

СЕЙСМІЧНА РОЗВІДКА

(ЧАСТИНА 2)

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Для студентів спеціальності “Геологія” (спеціалізація “Геофізика”)

м. Івано-Франківськ

2003

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра польової нафтогазової геофізики

Штогрин М.В., Муц С.Є.

СЕЙСМІЧНА РОЗВІДКА

(ЧАСТИНА 2)

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Для студентів спеціальності “Геологія” (спеціалізація “Геофізика”)

Рекомендовано навчально-методичним

об’єднанням спеціальності

“Геологія”

м. Івано-Франківськ

2003

МВ 02070855 – 1288 – 2003

Штогрин М.В., Муц С.Є. Сейсмічна розвідка: лабораторний практикум (частина2). – Івано-Франківьк: Факел, 2003. – 89с.

Лабораторний практикум призначений для студентів спеціальності 7.070709 – “Геофізика” стаціонарної, заочної форми навчання та слухачів факультету післядипломної освіти. В ньому містяться лабораторні роботи по вивченню будови та принципу роботи сейсмоприймача, сейсмічного каналу, цифрових сейсморозвідувальних станції; кореляції на сейсмо-грамах різних типів хвиль, розрахунку швидкостей розповсюдження сейсмічних хвиль, побудові границь розділу середовища, розрахунку статичних і кінематичних поправок та побудові структурних карт.

Результати рішення багатьох завдань даного практикуму будуть використані студентами при роботі над курсовими та дипломними проектами.

Дане видання є власністю ІФНТУНГ. Забороняється тиражувати та розповсюджувати.

ЗМІСТ

стор.

Лабораторна робота 1

Знайомство з будовою сейсмоприймачів та

засобами їх перевірки..............……............................................5

Лабораторна робота 2

Ознайомлення з будовою сейсмічного підсилювача і фільтра цифрової сейсмостанції та визначення їх амплітудно-частотних характеристик......................................................….13

Лабораторна робота 3

Вивчення цифрової сейсморозвідувальної станції

“ПРОГРЕС”..................................................................................22

Лабораторна робота 4

Налагодження режекторних фільтрів блоку попередніх підсилювачів сейсмостанції «ПРОГРЕС».................................24

Лабораторна робота 5

Регулювання нулів сейсмічних каналів сейсмостанції «ПРОГРЕСС»………...................................................................28

Лабораторна робота 6

Розрахунок та введення статичних поправок..……………….33

Лабораторна робота 7

Розрахунок та введення кінематичних поправок.....................47

Лабораторна робота 8

Виділення та кореляція на сейсмограмах заломлених хвиль

і визначення граничних швидкостей.........................................52

Лабораторна робота 9

Побудова границь заломлення в однорідному середовищі.....57

Лабораторна робота 10

Побудова годографів відбитих хвиль і визначення

ефективної швидкості...........................…………......................60

Лабораторна робота 11

Графо-аналітична побудова границь відбиття при однорідному середовищі.........................................................…66

.

Лабораторна робота 12

Обробка та інтерпретація даних сейсмокаротажу,

визначення середніх і пластових швидкостей

розповсюдження сейсмічних хвиль...........................................73

Лабораторна робота 13

Перебудова часового розрізу в глибинний...............................79

Лабораторна робота 14

Побудова карти ізонормалей поверхні відбиття......................81

Лабораторна робота 15

Перебудова карти ізонормалей в карту ізовертикалей ...........87

Лабораторна робота №1

Знайомство з будовою сейсмоприймачів та засобами їх перевірки

1.1 Мета і завдання роботи

Метою роботи є ознайомлення студентів з технічними засобами і методичними прийомами перевірки сейсмоприймачів, що використовуються на виробництві. Завданням роботи є порівняння власних процесів еталонного і досліджуваного сейсмоприймачів та наведення висновку про дієздатність останнього.

1.2 Короткі теоретичні відомості

Сейсмоприймач (в подальшому СП) є першою ланкою сейсмореєструючого каналу і представляє собою апарат, що здатний реєструвати механічні коливання грунту і перетворювати їх в електричні.

Теорія механічного СП, за рахунок своєї простоти і наглядності, дозволяє порівняно легко і швидко ознайомитись з широким колом питань, що пов’язані з реєстрацією сейсмічних коливань, найпростіша модель якого представлена на рисунку 1.1.

Груз М підвішано на пружині, жорсткість якої К. Груз М здійснює тільки вертикальне переміщення. Корпус СП разом з грунтом зміщується у вертикальному напрямку на величину z, а маса грузу М – на величину Х_М від початкової позиції.

Для перетворення механічних коливань грунту в електричні сигнали використовують індукційні перетворю-вачі. Є дві схеми індукційного перетворення – електро-динамічна та електромагнітна. В першому випадку, в постійному магнітному полі переміщується котушка, зв’язана з інертною масою приладу за допомогою пружини. Магніт жорстко зв’язаний з корпусом приладу. При переміщенні котушки в магнітному полі постійного магніта, в її витках збуджується ЕРС. В другому випадку – котушка із сердечником з легкого заліза переміщується відносно полюсів постійного магніту.

Рисунок 1.1 – Модель механічного сейсмоприймача

В сейсморозвідці застосовуються електродинамічні СП.

Основними характеристиками СП є амплітудно-частотні та фазово-частотні характеристики. Визначення амплітудної та фазово-частотної характеристик деякого еталонного СП дає можливість здійснювати процес випробування окремих приладів шляхом визначення їхніх основних параметрів з наступним порівнянням із параметрами еталонного.

У виробничих умовах не завжди вимагаються такі вимірювання параметрів СП. У випадку підготовки приймальних гірлянд (груп) буває достатньо встановлення якісної відповідності характеристик робочих приладів деякому еталону. Можливі два шляхи встановлення такої відповідності:

а) співставлення на рівні непрямих параметрів. В таблиці 1.1 представлено зміни значень частот ω₁, ω₂ та опорів сейсмоприймачів z₁, z₂ при різних несправностях.

Таблиця 1.1- Залежність зміни значень частот та опорів сейсмоприймачів від різних несправностях

Несправність	ω1	ω2	z1	z2
Зменшився коефіцієнт електромагнітного зв’язку (розмагнітився магніт)	не змінюється	змен- шується	не змінюється	не змінюється
Затирання СП (тертя між інертною масою та корпусом)	збіль-шується	змен- шується	змен- шується	збіль-шується
Зменшилася жорсткість пружини	змен-шується	змен- шується	не змінюється	не змінюється
Не відповідний опір шунта	не змінюється	не змінюється	змінюється	змінюється

б) співставлення відгуків робочого та еталонного приладів на імпульсну дію (власні процеси).

Розроблено спеціальни стенди, які дозволяють на екрані електронного осцилографа (монітора ПЕОМ) одночасно реєструвати власні процеси двох приладів. Придатність СП до експлуатації встанослюється на основі порівняння відгуків еталонного та приладу, що досліджується, на екрані осцилографа чи монітора. Ця методика веде до значного зниження точності визначення характеристик СП, але дозволяє значно зменшити затрати часу на випробування, оскільки не передбачає працемістких вимірювань та розрахунків.