- •Сутність, мета і задачі фінансового менеджменту.
- •Функції і механізм фінансового менеджменту.
- •Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
- •Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.
- •Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку.
- •Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.
- •Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту.
- •Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.
- •Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства. Загальна схема фінансового менеджменту.
- •Методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі.
- •Майбутня вартість грошей, її визначення та застосування у фінансових розрахунках.
- •Теперішня вартість грошей, її визначення та застосування у фінансових розрахунках.
- •Методичний інструментарій оцінки вартості грошей при ануїтеті.
- •Методичний інструментарій врахування фактора інфляції. Методичний інструментарій формування необхідного рівня доходності фінансових операцій з урахуванням фактора інфляції
- •Поняття грошових потоків підприємства та їх класифікація.
- •Політика управління грошовими потоками підприємства.
- •Методи розрахунку грошового потоку від операційної діяльності.
- •Оптимізація грошових потоків підприємства.
- •Економічна сутність прибутку підприємства та його види.
- •Управління формуванням прибутку підприємства.
- •Управління використанням прибутку підприємства.
- •Дивідендна політика підприємства.
- •Економічна сутність активів підприємства та їх класифікація.
- •Управління оборотними активами підприємства. Основні завдання управління оборотними активами
- •Управління необоротними активами підприємства.
- •Особливості управління необоротними активами
- •Управління запасами підприємства.
- •Основні етапи управління запасами
- •Управління дебіторською заборгованістю підприємства.
- •Управління грошовими активами підприємства.
- •Управління фінансуванням оборотних активів підприємства.
- •Управління фінансуванням необоротних операційних активів підприємства.
- •Економічна сутність капіталу підприємства та його класифікація.
- •Управління власним капіталом підприємства.
- •Управління позичковим капіталом підприємства.
- •Управління емісією акцій підприємства.
- •Управління залученням банківського кредиту.
- •Управління емісією облігацій підприємства.
- •3. Оцінка власного кредитного рейтингу.
- •6. Оцінка вартості облігаційної позики.
- •8. Формування фонду погашення облігацій.
- •Вартість і структура капіталу.
- •Економічна сутність інвестицій підприємства та їх класифікація.
- •Інвестиційна політика підприємства.
- •Управління реальними інвестиціями підприємства.
- •Управління джерелами фінансування реальних інвестицій.
- •Управління фінансовими інвестиціями підприємства.
- •Оцінка ефективності інвестиційного проекту.
- •Сутність фінансових ризиків підприємства та їх класифікація.
- •Політика управління фінансовими ризиками підприємства.
- •Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків підприємства.
- •Форми та види страхування фінансових ризиків підприємства.
- •Призначення фінансової звітності підприємства та її склад.
- •Оцінка фінансової звітності як основа прийняття управлінських рішень.
- •Баланс та його роль в фінансовому менеджменті.
- •Звіт про фінансові результати та його роль в фінансовому менеджменті.
- •Звіт про рух грошових коштів та його роль в фінансовому менеджменті.
- •Стратегічне фінансове планування на підприємстві.
- •Поточне фінансове планування на підприємстві.
- •Оперативне фінансове планування на підприємстві (бюджетування).
- •Операційні бюджети та їх значення в управлінні підприємством.
- •Фінансові бюджети та їх значення в управлінні підприємством.
- •Система фінансового контроллінгу на підприємстві.
- •Сутність антикризового фінансового управління підприємством та його елементи.
- •Оцінка ймовірності банкрутства підприємства.
- •Фінансова санація як складова антикризового управління підприємством.
- •Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління.
- •Оцінка ефективності антикризового фінансового управління підприємством.
Управління фінансуванням необоротних операційних активів підприємства.
Фінансування відновлення операційних необоротних активів складається з трьох варіантів:
Весь обсяг відновлення даних активів фінансується за рахунок власного капіталу.
Змішане фінансування відновлення операційних необоротних активів (власний і довгостроковий позиковий капітал).
Відновлення активів за рахунок фінансового кредиту (фінансовий лізинг).
Вибір даного варіанта здійснюється з урахуванням таких факторів:
достатність власних ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;
досягнення співвідношення використання власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
доступність довгострокового фінансового кредиту для підприємства.
Одним з найважливіших завдань у процесі фінансування відновлення окремих видів операційних необоротних активів є вибір альтернативного варіанта, тобто придбання даних активів у власність або їх оренда.
Орендні чи лізингові операції можуть здійснюватися у формі оперативної фінансової, поворотної й іншої форм лізингу (оренди) необоротних активів.
Оперативний лізинг – це господарська операція, яка передбачає передачу орендарю права користування основними засобами, які належать орендодавцю, на термін, що не перевищує їх повної амортизації, з обов'язковим їхнім поверненням власнику після закінчення терміну дії лізингової угоди. Основні засоби, передані в оперативний лізинг, залишаються на балансі орендодавця.
Фінансовий лізинг – придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних засобів з подальшою передачею їх у користування орендаря на термін, що не перевищує періоду повної їхньої амортизації з обов'язковою наступною передачею права власності на ці основні засоби орендарю. Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних засобів орендаря.
Поворотний лізинг (оренда) – господарська операція, яка передбачає продаж основних засобів фінансовому інституту з одночасним зворотним одержанням цих основних засобів в оперативний чи фінансовий лізинг. У результаті цієї операції підприємство отримує фінансові кошти, які може використовувати на інші цілі.
Переваги лізингу (оренди):
Збільшення обсягу і диверсифікованість господарської діяльності підприємства без істотного розширення обсягу фінансування його необоротних активів.
Економія фінансових ресурсів на початковому етапі використання орендованих основних засобів.
Зниження ризику втрати фінансової стійкості (оперативний лізинг не веде до росту фінансових зобов'язань, а є позабалансовим фінансуванням основних засобів).
Зниження потреби в активах, у розрахунку на одиницю реалізованої продукції, тому що орендовані види основних засобів перебувають на балансі орендодавця.
Зниження бази оподаткування прибутку підприємства. За чинним законодавством орендна плата включається до складу собівартості продукції, що знижує розмір балансового прибутку підприємства.
Звільнення орендаря від тривалого використання капіталу в незавершеному будівництві при самостійному формуванні основних засобів (фінансування наукових розробок, будівельно-монтажних робіт, освоєння нового виробництва).
Зниження фінансових ризиків, пов'язаних з моральним старінням і необхідністю відновлення основних засобів.
Найпростіша процедура одержання й оформлення в порівнянні з одержанням і оформленням довгострокового кредиту.
Недоліки лізингу (оренди):
Подорожчання собівартості продукції, тому що розмір орендної плати вищий, ніж розмір амортизаційних відрахувань.
Прискорена амортизація може бути здійснена лише за згодою орендодавця.
Істотна модернізація устаткування і майна неможлива без згоди орендодавця, що обмежує швидкість його відновлення з метою підвищення рентабельності використання.
Недоодержання доходу у формі ліквідаційної вартості основних засобів при оперативному лізингу, якщо термін оренди збігається з терміном повної їхньої амортизації.
Ризик непродовження оренди при оперативному лізингу.
При прийнятті управлінських рішень про придбання чи оренду певних видів основних засобів головним критерієм є порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування відновлення майна.
Результати розробленої політики управління необоротними активами відображаються в зведеному плановому документі – балансі потреби у відновленні і фінансуванні необоротних активів.