Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзаменаційні питання ФМ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Mб
Скачать
  1. Управління фінансуванням оборотних активів підприємства.

Чистий робочий капітал фірми – це сума грошей, яка залишається після віднімання:  поточні активи - поточні пасиви.

Отже, чистий робочий капітал можна вважати частиною поточних активів. Коли  поточні пасиви лишаються незмінними, чистий робочий капітал росте разом з поточними активами.

З двох фірм при рівних сумах активів кожної має вищу ліквідність та, у якої більше чистого робочого капіталу, бо в неї більше ліквідних активів для покриття короткострокових боргів.

Поточні активи фірми можуть значно змінюватись в різні періоди. Так, в ті місяці, коли товарооборот високий, фірми мають на балансі великі запаси товаро-матеріальних цінностей, значну дебіторську заборгованість та значні суми на рахунку. Періоди накопичення високих та низьких запасів готової продукції переважно залежать від самого товару ( наприклад лижний інвентар).

Менеджери повинні знати щорічні очікувані мінімальні та максимальні рівні поточних активів. Мінімальний рівень можна вважати постійною складовою поточних активів, а різниці між мінімальним і максимальним рівнем називають сезонною складовою. Фіксована складова досить довго лишається на балансі, отже, її слід фінансувати за рахунок довгострокового боргу або власного капіталу, як фіксовані активи. Сезонну складову можна фінансувати на короткостроковій основі.  Загальне фінансування фірми можна умовно поділити на дві частини: постійне фінансування та сезонне.

Сума постійного фінансування == Мінімальний рівень поточних активів + фіксовані активи

Сума сезонного фінансування == Поточні активи – мінімальний рівень поточних активів

Можна виділити три різні підходи до фінансування – консервативний, поміркований, агресивний.

При першому підході фінансові активи, мінімальний рівень поточних активів та частина сезонних потреб фінансуються за допомогою довгострокових позик та власного капіталу. За рахунок короткострокових позик фінансується лише частина сезонних потреб. Внаслідок цього вартість капіталу є дуже високою, а ризик залишитись без коштів – мінімальний.

При консервативному підході фінансовані активи та мінімальні поточні активи фінансуються за рахунок довгострокових позик та власного капіталу. При такому підході більшість майбутніх фінансових потреб покривається за рахунок довгострокових позик. За рахунок короткострокових позик фінансуються лише сезонні потреби.

При агресивному підході фінансовані активи і тільки частина мінімального рівня поточних активів, фінансуються за рахунок довгострокових позик та власного капіталу. Всі сезонні потреби, а також частина мінімального рівня поточних активів покриваються за рахунок короткострокових позик. Вартість капіталу тут є мінімальною, проте ризик є досить високим у зв’язку з ліквідністю.

До джерел короткотермінового позикового фінансування оборотних активів підприємства належать:

•     короткотерміновий банківський кредит;

•     товарний (комерційний) кредит;

•      внутрішні джерела залучення позикових коштів (частина поточної кредиторської заборгованості підприємства).

До внутрішніх джерел залучення позикових коштів зараховують:

•     приріст заборгованості з оплати праці;

•     приріст заборгованості в розрахунках з бюджетом та позабюджетними фондами;

•     приріст заборгованості в розрахунках зі страхування тощо. причому безкоштовним. їх збільшення дає змогу зменшити потребу підприємства в щодо його обслуговування.