2 Екологічні фактори: абіотичні фактори, біотичні фактори

Екологічний фактор – це будь який елемент середовища, здатний виявляти прямий вплив на живі організми.

Усі екологічні фак­тори прийнято класифікувати (розподіляти) на такі основні групи - абіотичні,

- біотичні

- антропічні.

Абіотичні (абіогенні) фактори — це фізико-хімічні фактори неживої природи.

Біотичні, або біогенні, фактори — це прямий чи опосередко­ваний вплив живих організмів як один на одного, так і на довкілля.

Антропічні (антропогенні) фактори в останні роки виділяють у самостійну групу факторів серед біотичних, у зв'язку ч їхнім великим значенням. Це фактори прямого або опосередкованого впливу людини та її господарської діяль­ності на живі організми та середовище.

До абіотичних факторів належать усі елементи неживої природи, що діють на живий організм.

Таблиця 1

Основні види абіотичних факторів

Кліматичні або атмосферні	Едафічні (ґрунтові фактори)	Орографічні	Гідрологічні (фактори водного середовища)
сонячна радіація; температура; вологість повітря та опади; газовий склад по­вітря; атмосферний тиск та течії повітря; атмо­сферна електрика	структура грун­ту; механічний склад ґрунту; вологість; со­лоність ґрунту; кислотність ґрунту (показ­ник рН)	фактори рельєфу	освітленість; температура; со­лоність; газовий режим; тиск

Біотичні фактори досить різноманітні, але, незважаючи на це, вони також мають свою класифікацію.

Відповідно до найпростішої класифікації біотичні фактори поділяють на три групи, які спричинюються:

• рослинами,

• тваринами,

• мікроор­ганізмами.

Клементс та Шелфорд (1939) запропонували свою класифі­кацію, в якій враховано найбільш типові форми взаємодії двох організмів — коакції.

Усі коакції поділяють на дві великі групи, залежно від того, чи взаємодіють організми одного виду, чи двох різних:

1.Гомотипові реакції - типи взаємодій організмів, що належать до одного і того самого виду.

- груповий ефект,

- масовий ефект,

- внутрішньовидова конкуренція.

2. Гетеротиповими реакціями називають форми взаємодії двох організмів різних видів.

(Нейтралізм, хижацтво, канібалізм, аменсалізм, симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, синойкія, квартирантство, паразитизм, протокооперація, міжвидова конкуренція).

3 Кругообіг речовин

Розрізняють два основних кругообіги речовин: великий (геологічний) та малий (біологічний, або біотичний), які охоплюють усю планету.

Геологічний (великий) кругообіг - це обмін речовинами між сушею та Світовим океаном. Насамперед відбувається глобальна циркуляція води, тобто спочатку випадання атмосферних опадів, потім - поверхневий та підземний стік, інфільтрація, випаровування і врешті-решт - конденсація; потім знову випадають опади.

Великий кругообіг речовин не є замкнутим: певна кількість речовин вилучається з кругообігу і зберігається в осадових породах у вигляді вапняків, торфу, нафти та інших порід і мінералів. Цим забезпечується поступальний розвиток земної кори і біосфери. Згідно з концепцією великого кругообігу речовин та енергії в біосфері, вивержені глибинні породи мантійного походження (наприклад, базальти) тектонічними процесами виводяться з надр Землі у біосферу. Під впливом сонячної енергії і живої речовини вони вивітрюються, переносяться, знов відкладаються, перетворюючись при цьому на різноманітні осадові породи. В осадових породах концентрується і запасається сонячна енергія (наприклад, з вивержених мінералів утворюються глини, а вулканічні гази переходять у вугілля, нафту).

До головних циклів, що мають місце в біогеоценозах (еко­системах), відносять біогеохімічні цикли кисню, вуглецю, води, азоту, фосфору, сірки, біогенних катіонів. Розглянемо детальні­ше ці цикли.

1. Кругообіг кисню в біосфері

2 Кругообіг вуглецю в біосфері

3 Кругообіг азоту в біосфері

4 Кругообіг води

5 Кругообіг сірки