4 Вплив автотранспорту на погіршення екологічної проблеми міст

Сучасне місто не можна уявити без транспорту, проте саме транспорт, насамперед автомобільний, належить до найбільших і найшкідливіших джерел забруднення повітря (до 70 %). До того ж, із цим видом забруднень боротися важко і складно. Двигуни викидають у повітря значну кількість оксидів карбону, вуглеводних сполук, оксидів нітрогену, сполук свинцю та інших токсичних і канцерогенних речовин. І чим більше автомашин у місті, чим інтенсивніший їхній рух, тим вищі рівні забруднення навколишнього середовища, тим відчутніша шкода здоров'ю людини. Загазованість атмосферного повітря – є однією із причин екологічної кризи великого міста.

Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту з року в рік зростають та негативно впливають на стан забруднення атмосферного повітря в місті. Особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху. Крім забруднення атмосферного повітря, міський транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами водних об’єктів та ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Негативно впливають на стан довкілля і відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: зробити самоаналіз теми, виявити власні резерви для підвищення рівня навчальної діяльності.

ВИКЛАДАЧ – Медвідь С.А.

Лекція №9 (2 год.)

ТЕМА: Екологічні проблеми регіонів України. Екологічне законодавство України

МЕТА:  

навчальна: ознайомитись зі станом навколишнього природного середовища України, її природно-ресурсним потенціалом, екологічними проблемами, як на державному, так і на регіональному рівні; ознайомити з юридичними аспектами взаємодії суспільства та природи (управління в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування); з правовими механізмами управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища;

розвиваюча: продовжувати формувати науковий світогляд про різноманітність об’єктивно існуючого оточуючого світу і причинно-наслідкові зв’язки в ньому; продовжувати розвивати вміння студентів порівнювати, вести дискусію;

виховна: виховувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини, виховувати бережне ставлення до навколишнього природного середовища та повагу до законів.

ОБЛАДНАННЯ: дошка, карти «Техногенна безпека», «Радіаційна безпека»та ін.

ПЛАН

1 Екологічний стан навколишнього середовища України.

2 Причини розвитку екологічної кризи та шляхи виходу.

3 Екологічне законодавство України.