Лекція №8 (2 год.)

ТЕМА: Урбанізація та її негативні наслідки

МЕТА:  

навчальна: розглянути екологічні проблеми урбанізованих територій; визначити негативні наслідки урбанізації;

розвиваюча: продовжувати формувати науковий світогляд про різноманітність об’єктивно існуючого оточуючого світу і причинно-наслідкові зв’язки в ньому; продовжувати розвивати вміння студентів порівнювати, вести дискусію; аналізувати перспективи суспільства у світі недбалого поводження з природними ресурсами;

виховна: виховувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини, виховувати бережне ставлення до навколишнього природного середовища.

ОБЛАДНАННЯ: дошка.

ПЛАН

1. Урбоекологія

2. Ресурсоспоживання міст

3. Пробеми води та повітря в урбанізованому середовищі

4. Вплив автотранспорту на погіршення екологічної проблеми міст

Зміст лекції

1. Урбоекологія

Вплив урбанізації на природу — це об'єктивний склад­ний природний процес, що історично розвивається під дією цілого ряду факторів, причому в різних регіонах планети — по-різному, залежно від характеру природних умов та осо­бливостей розвитку цивілізації.

Основними забрудниками в містах є

• об’єкти енергетики;

• промисловості;

• транспорту.

Екологічні проблеми урбанізованих територій:

1 однією з найбільших проблем усіх міст світу, яка дедалі загострюється, є ресурсна — різке зменшення таких видів природних ресурсів, як продовольчі, мінеральні, про­сторові, рекреаційні;

2 утворення промислових і побутових стічних вод;

3 утворення побутового сміття;

4 забрудненя грунтів на території міст;

5 фізичні забруднення;

6 захворювання.

Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах.

Досліджує та вирішує усі згадані проблеми наука урбоекологія.

Завдання урбоекології - визначення шляхів поліпшення екологічного стану сучасних міст.

2 Ресурсоспоживання міст

1. Територіальна потреба.

2. Потреба в повітрі.

3. Потреба міста у воді.

4. Потреба продуктів харчування.

5. Потреба в енергетичних ресурсах.

6. Потреба в рекреаційних ресурсах.

Територія, яка б забезпечувала мінімально необхідні потреби міста в повітрі, в 20, а в воді, їжі та рекреації — в 10 разів має перевищувати територію самого міста.

3 Проблеми води та повітря в урбанізованому середовищі

Атмосферне повітря міст постійно забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного природного повітря. Міські поселення характеризуються найвищими рівнями антропогенних навантажень на навколишнє середовище, в результаті чого воно деформується, набуває якісно нових рис, аж до зміни мікрокліматичних факторів і фізико-хімічних властивостей середовища, зокрема повітряного басейну.

Основними джерелами забруднення атмосфери міста є:

• транспорт;

• енергетичні системи міста;

• промисловість.

Варто відмітити, що загальні викиди в атмосферу забруднювачів від промислових підприємств дещо знизились у зв’язку зі зменшенням випуску продукції на деяких підприємствах, а також з їх зупинкою. Однак за рахунок автомобільних викидів якість атмосферного повітря в містах погіршилась.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров’я міських мешканців.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я вода може містити 13 тисяч токсичних речовин, нею передається до 80 % усіх існуючих захворювань, від яких у світі щорічно вмирає 25 млн. чоловік.

У реальних умовах вода містить органічні й мінеральні сполуки, мікро- і макроелементи, гази, колоїдні частинки та живі мікроорганізми.

Основні компоненти питної води незмінні – гідрокарбонатні, сульфатні та хлористі солі кальцію, магнію та натрію. Серед мінералів у воді є кремній, фтор, стронцій, цинк, серед макроелементів – залізо і калій. Вміст цих речовин не повинен перевищувати так звані гранично допустимі концентрації (ГДК).

Щоб природна вода була придатна для вживання, вона проходить декілька стадій очищення та знезараження на водопровідних станціях.

Способи очищення забруднених вод можна об’єднати в наступні групи: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні.

Проблема забезпечення населення України якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою.

Склалася ситуація, коли практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту на джерела водопостачання. Кияни, наприклад, користуються переважно деснянською водою, яка досить часто містить радіонукліди, пестициди, нітрати та інші токсичні речовини. Очисні споруди і технологія очищення води застаріли і не оновлюються. Існуючі в країні методи очистки водопровідної та стічних вод не розраховані на звільнення від вірусів.