- •Частина іі основи гігієни харчування
- •Тема 4. Вводна. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі. Санітарний нагляд та його форми. Структура санітарної служби України
- •4.1. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі
- •4.2. Санітарний нагляд та його форми
- •4.3. Форми державного санітарного нагляду
- •Тема 5. Харчові захворювання немікробного та мікробного походження. Глистяні інвазії
- •5.1. Харчові захворювання немікробного походження
- •5.1.1. Характеристика забруднювачів хімічного походження
- •5.1.2. Санітарно-епідеміологічний контроль за вмістом токсичних елементів у продовольчій сировині та харчових продуктах
- •5.2 Харчові захворювання мікробного походження
- •5.2.1. Харчові інфекції
- •5.2.2. Харчові отруєння мікробного походження. Загальні поняття та класифікація
- •Харчові токсикоінфекції
- •Харчові бактеріальні токсикози.
- •Мікотоксикози
- •5.2.3. Загальні напрямки профілактики харчових захворювань мікробного походження
- •5.2.4. Принципи регламентування й контролю харчової продукції за мікробіологічними показниками якості й безпеки
- •5.2.5. Глистяні інвазії (гельмінтози)
- •Заняття № 1
- •Заняття №2
- •Тема 6. Гігієнічна оцінка основних груп харчових продуктів тваринного та рослинного походження
- •6.1. Санітарно-гігієнічні вимоги до м'ясних продуктів
- •6.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до риби і рибних продуктів
- •6.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів
- •6.4. Санітарно-гігієнічні вимоги до яєць і яєчних продуктів
- •6.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до овочів, фруктів і ягід
- •6.6. Санітарно-гігієнічні вимоги до зерноборошняних продуктів
- •6.7. Санітарно-гігієнічні вимоги до консервів і пресервів
- •6.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до харчових добавок
- •6.8.1. Харчові добавки – специфічний компонент харчових продуктів
- •Заняття №3
- •Заняття №4
Тема 6. Гігієнічна оцінка основних груп харчових продуктів тваринного та рослинного походження
При визначенні санітарно-епідеміологічної безпеки визначають ступінь нешкідливості і доброякісності харчових продуктів, відсутність патогенних мікроорганізмів або їхніх токсинів і інших отруйних речовин органічного і неорганічного походження, механічних шкідливих домішок і т. ін. Такі продукти не повинні мати ознак мікробного (гниття, бродіння, цвіль) і фізико-хімічного псування.
У деяких випадках харчові продукти у процесі виробництва, переробки, зберігання і реалізації, особливо при порушенні санітарних правил, можуть забруднюватися збудниками інфекційних захворювань, кишкових інфекцій, харчових отруєнь, гельмінтозів і сторонніми домішками (отруйними речовинами органічного і неорганічного походження), небезпечними для здоров'я людини. Тому основне завдання гігієнічної оцінка харчових продуктів - встановлення їхньої харчової цінності і нешкідливості для здоров'я населення.
За якістю харчові продукти можуть бути неїстівними й їстівними. Неїстівні харчові продукти можуть представляти небезпеку для здоров'я людини – містять патогенні мікроорганізми і їхні токсини, отруйні речовини, або мати явно виражені ознаки псування, незадовільні органолептичні показники. Для харчових цілей такі продукти непридатні. Їх або знищують, або переробляють в технічних потребах, або з дозволу ветеринарного нагляду направляють на корм худобі.
Їстівні харчові продукти відповідають всім гігієнічним вимогам і вживаються у харчуванні без обмежень. Вони можуть бути стандартними або нестандартними. До стандартних відносяться продукти, які за харчовою цінністю і нешкідливістю для здоров'я людини відповідають вимогам стандарту. За гігієнічною оцінкою вони мають безумовну придатність для вживання.
Нестандартні продукти не відповідають нормам за харчовою цінністю, або за санітарно-епідеміологічними показниками, або за обома групами показників одночасно. До цієї групи можуть бути віднесені умовно придатні продукти, що мають вади, які усуваються відповідною додатковою обробкою. Наприклад, м'ясо, уражене фінами (не більше 3 фін на 40 см2 поверхні), знешкоджується заморожуванням або проварюванням.
До стандартних умовно-їстівних відносяться продукти, що характеризуються зниженою харчовою цінністю. Вади, виявлені у цих продуктах, знижують їх харчову цінність, але не представляють небезпеки для здоров'я людини. Такі продукти підлягають реалізації (наприклад, хліб з підвищеною у порівнянні з вимогами ДСТУ вологістю, молоко зниженої жирності).
До продуктів, обмежено придатних, відносяться сурогати, тобто продукти, що імітують смакові якості натуральних. Сурогати можуть випускатися за спеціального дозволу замість натуральних харчових продуктів, наприклад, ячмінна кава, фруктовий чай. Вони не повинні містити яких-небудь шкідливих для людини речовин.
Харчовий продукт, в якому дефекти і вади замасковані з метою надання йому ознак доброякісності, називається фальсифікованим, наприклад молоко з додаванням соди для маскування підвищеної кислотності. До фальсифікованих відносяться також продукти, в яких частина натурального продукту замінена харчовими речовинами різко зниженої харчової цінності (додавання води у молоко, горілку).
У нашій країні фальсифікація харчових продуктів заборонена і карається за умовами діючого законодавства.
