Позакласна та позашкільна робота

Окрім занять у класі в навчальні години, педагогу часто доводиться проводити заняття з учнями поза класом і поза школою. Під позакласною та позашкільною роботою маються на увазі такі заходи: бесіди, лекції та доповіді, організація і керівництво гуртками з образотворчого мистецтва, проведення екскурсій в музеї, на виставки і в майстерні художників, організація різних виставок, виїздів на пленерні замальовки, оформлення приміщень до свят, організація виховних заходів, проведення факультативних занять.

Позакласна і позашкільна робота в основному має ті ж мету і завдання, що і навчальні заняття, але вона допомагає вирішувати ці завдання ширше і глибше, із залученням нового матеріалу, в більш серйозній формі, з опором на активний інтерес учнів, на їх творчу ініціативу.

Керівна роль педагога зберігається й у позакласних заняттях. Педагог стежить за роботою учнів та їх загальним розвитком, спрямовує цю роботу. Як у класі, так і поза класом він здійснює естетичне виховання засобами образотворчого мистецтва.

Позакласну роботу треба будувати таким чином, щоб діти продовжували розвиватися, вдосконалювали свою майстерність, щоб зображення в дитячих малюнках були грамотними. А грамотне, реалістичне малювання вимагає застосування законів перспективи, дотримання закономірностей світлотіні, правильного розуміння конструктивної будови натури, знання законів кольорознавства тощо.

У процесі занять необхідно також переконати дітей, що мистецтво не забава, не розвага, а серйозна праця і потребує зусиль, але і приносить велику радість. Учитель повинен знайти такі методи навчально-виховної роботи, які б пробуджували у дітей інтерес до прекрасного.

Для успішного керівництва позакласної роботою необхідно заздалегідь скласти план всіх заходів, намітити їх тематику. Позакласна робота викладача узгоджується з класним керівником і з учнями. Необхідно також враховувати час позакласних занять, кількість заходів та вікові особливості учнів.

Форма планів позакласної роботи можуть бути досить різноманітними. Для прикладу наведемо план на 1-у чверть навчального року.

Дата і час	Назва заходу	Мета і завдання	Кл
	Гурток з образотворчого мистецтва	Розвиток уміння будувати зображення згідно законів перспективи, кольорознавства	5-7
	Доповідь учня на тему «…………………»	Знайомство з …….	7
	Поїздка на пленер	Навчання пленерним зарисовкам	5-7
	Екскурсія до Музею мистецтв Прикарпаття	Знайомство з …….	5-7
	Факультативний курс з декоративного мистецтва	Знайомство з технікою ………	9-11
	Бесіда на тему «………….»	Знайомство з …….	5-7
	Організація виставки літніх робіт учнів	Показ успіхів учнів та залучення до роботи в гуртку нових членів	1-11
	Зустріч з видатним мистцем Прикарпаття	Знайомство з …….	1-11
	Перегляд фільму «……….»	Знайомство з …….	1-11
	Оформлення приміщень до свята	Розвиток навичок оформительскої роботи	1-11

Отже, позакласні та позашкільні заняття розвивають інтерес і любов до образотворчого мистецтва, більш повно знайомлять учнів з творами видатних художників, сприяють естетичному вихованню. Зміст позакласних занять має бути якомога більш різноманітним і захоплюючим.

Розглянемо види позакласної та позашкільної роботи більш детально.

ГУРТОК

Гурток - найбільш поширений вид позакласної роботи. Заняття образотворчим мистецтвом в шкільних гуртках є ніби продовженням класних занять. Але ці заняття мають свої особливості. По-перше, це заняття для тих, хто серйозно цікавиться образотворчим мистецтвом і ці заняття є для них в якійсь мірі естетичною потребою. По-друге, структура діяльності гуртка відрізняється від класних уроків. На уроках учитель зобов'язаний вивчати зі школярами певні питання, передбачені шкільною програмою. Організація ж роботи гуртка передбачає складання програми занять з урахуванням схильностей та інтересів учнів різного віку. Звичайно, це не означає, що педагог повинен давати дітям лише те, що вони хотіли б отримати. Тут беруться до уваги і підготовленість з мистецтва кожного учня, і можливості гуртка (забезпечення художніми матеріалами, наочними посібниками тощо). Ось чому складається декілька варіантів програм, що передбачають різні установки і характер діяльності.

Гуртки можуть бути найрізноманітніші: графіка і живопис, ліплення, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, юних мистецтвознавців тощо.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб залучити до регулярної роботи гуртка якомога більшу кількість учнів. Знання та навички, набуті в гуртку, вони можуть застосовувати при оформленні стінгазети, виконанні театральних декорацій для шкільної сцени, на заняттях з географії, природознавства, історії, фізике та ін..

Враховуючи вікові особливості учнів, рівень їх умінь і навичок, гуртки слід комплектувати по групах за віком, але не більше 10-15 осіб у кожну групу.

Змістом занять гуртка дітей початкових класів може бути малювання або ліплення, різні вироби декоративно-прикладного характеру.

Ліплять діти з глини чи пластиліну. Спочатку можна ліпити з натури прості за формою предмети: овочі, фрукти, посуд. Потім можна перейти до ліплення з опудал птахів і тварин, створювати художні образи - персонажі казок і байок.

Для учнів середньої ланки основним видом гурткових занять має бути робота з натури (рисунок та живопис), яку слід пов'язувати з композиційними роботами з тематичного і декоративного малювання.

Успіх роботи гуртка залежить від захопленості вчителя, хорошої огранизації занять, забезпечення необхідними інструментами і матеріалами, натурним фондом, від регулярності занять і їх чіткого планування. При плануванні роботи необхідно враховувати кількість членів гуртка, кількість годин, тематику завдань, їх складність, методику проведення занять і організацію підсумкових виставок.

Наприклад, учитель в школі веде гурток кераміки. Плануючи виконання керамічного панно за участю членів гуртка, педагог повинен визначити обсяг роботи, виходячи з кількості годин.

Педагог намітив виконати декілька тематичних робіт, розбив учнів на підгрупи (творчі бригади) і виявив, що для однієї з груп тематика завдання виявилася дуже складною, - треба підібрати для них інше завдання.

Якщо група підібралася дуже підготовлена​​, то педагогу необхідно застосувати відповідну методику роботи з ними; звідси і планування навчального матеріалу має бути іншим.

До початку кожного заняття необхідно заздалегідь підготувати відповідні об'єкти натурної постановки, муляжі або свіжі плоди чи квіти, підібрати їх композиційно за забарвленням і величиною, узгоджуючи з ними колір драпірування, з тим щоб в організаційній частині заняття встановити натуру за короткий термін. Потрібно звернути особливу увагу на розміщення учнів по отношенню до натури, не допускаючи надто близької чи далекої відстані до неї.

Форми і методи роботи в гуртках повинні бути дещо іншими, ніж у класі, більш наближеними до художньої школі. Наприклад, якщо в класі на уроках малювання з натури діти працювали за партами, то в гуртку треба познайомити школярів з методикою роботи за мольбертом чи на планшеті, встановленому на стільці. Отже, іншими повинні бути і використання художніх матеріалів і методи роботи.

Тому при поясненні, наприклад, завдання з теми малювання з натури (акварель) необхідно детально пояснити правила роботи акварельними фарбами. На перших заняттях, коли учні ще недостатньо засвоїли техніку акварельного живопису, можна показати їм весь хід побудови малюнка і роботи аквареллю за допомогою раніше підготовлених таблиць, що відображають кілька фаз: композиційне розміщення малюнка на аркуші паперу, поступовий хід побудови лінійного малюнка і роботи аквареллю.

При роботі над виявленням об’єму і колірних характеристик предметів привчаємо дітей правильно тримати пензель, розводити фарби на палітрі, звертати увагу на підбір потрібних тональностей і колірних відношень при першій прокладці аквареллю.

Перша прокладка поверхонь основними (локальними) кольорами повинна бути виконана в силу освітлених місць, прчому на найсвітліших місцях (на відблисках) папір залишають чистим. Друга прокладка ліпить рельєф предметів, пов'язує їх кольорові співвідношення з фоном і з тією площиною, на якій предмети поставлені. Третя (завершальна) прокладка об’єднує всі тональні відношення накладенням півтонів, підсиленням тіней власних і падаючих, виявляє об’єм предметів і дає характеристику їх за кольором і матеріалом, фактурою.

При роботі аквареллю пензель повинен бути рясно «напоєний» розведеною фарбою. Прозорість не буде досягнута при роботі сухим пензлем.

Керуючи роботою учнів, треба не обмежуватися поясненнями, а більше показувати на практиці, як працювати пензлем, як розводити фарбу, підбирати потрібні тони і кольори. Бажано, щоб на цих заняттях сам викладач виконав у присутності учнів основної процес роботи над частиною постановки.

Закінчені роботи корисно переглянути колективно, з тим щоб учні відзначили переваги і недоліки своїх малюнків. В кінці перегляду треба підсумовувати їх висловлювання і дати вказівки до виправлення.

Кращі роботи, виконані учнями на заняттях, потрібно відібрати для зберігання в папці у викладача.

У шкільних гуртках образотворчого мистецтва при комплектуванні груп не слід розбивати дітей за їх художньою підготовкою, оскільки це призведе до створення декількох паралельних груп. Однак педагогу необхідно враховувати індивідуальні схильності і здібності кожного члена гуртка, сприяючи їх розвитку.

Одночасно з навчальною роботою педагог веде і велику виховну роботу, особливо в період організації і перших занять гуртка. Він повинен об'єднати дітей в єдиний колектив, який живе загальними інтересами, з єдиними творчими стремліннями. Кожен учень повинен відвідувати заняття, виконувати передбачені планом завдання і розроблені гуртком правила поведінки, приймати активну участь у справах гуртка, в громадському житті школи.