Кальченко Тимур Глобальна економіка Київ, кнеу, 2006

ОписаниеДоставкаОтзывы (0)Рекомендуем (4)

У виданні розглянуто такі теми: методологічні конфігурації сучасної глобалістики; еволюція наукових концепцій глобалізації; економічна природа глобальних трансформацій; глобалізація та її системна сутність; суперечності та альтернативи економічного глобалізму; цивілізаційний аспект глобального економічного розвитку; потенціал антиглобальних і контрглобальних альтернатив; становлення глобальної економіки; картографія світу в новітньому геоекономічному просторі; економічні параметри прогностичних сценаріїв глобального розвитку; інституціоналізація та формування системи глобального управління; метакорпоратизація та модифікація управлінських моделей ТНК; міжнародні економічні організації та проблема регіональної фрагментації; глобальні композиції системної реінституціоналізації. Формат: 60х84/16 (145х200 мм) Количество страниц: 368 стр. Автор: Тимур Кальченко Издательство: КНЕУ На этой странице вы можете купить книгу Глобальна економіка от автора Тимур Кальченко с быстрой доставкой по Киеву курьером или по Украине - почтой. Оплата при получении книги. 

Тимур Кальченко

Рекомендуем посмотреть книги этого автора

Вступ

Історія виникнення будь-яких відомих політичних, економічних і соціальних утворень людства — від найкрупніших цивілізацій до найменших спільнот — завжди з криз починалася і кризами закінчувалася. Адже саме кризи завжди спонукали до пошуку нових джерел існування нових форм соціальної організації і локалізації тощо. Одночасно в епіцентрах криз зосереджувалися не тільки деструктивні, а й конструктивні імпульси їх переборювання. Саме тому, коли на сьогодні актуалізувалася проб­лема глобалізації принципових форм — спочатку економічної, а потім — політичної, соціальної і духовної організації світової спіль­ноти, перш за все слід визнати, що остання перебуває у кризовій — в однаковій мірі для усіх сфер суспільного життя — ситуації.

Феномен формування глобального простору є пред­метом аналізу провідних міжнародних наукових шкіл і спеціалізованих інститутів. До цієї проблеми зверталися як українські теоретики глобалізації — Ю. Пахомов, О. Білорус, Д. Лук’яненко, А. Філіпенко, В. Сіденко, С. Сіденко, В. Савчук, А. Гальчинський, російські — Е. Азроянц, В. Іноземцев, Е. Кочетов, А. Панарін, Ю. Шишков, так і зарубіжні — У. Бек, Т. Левітт, Г. Терборн, Р. Робертсон, А. Гідденс, А. Сурвей, М. Еллман, Ф. Бродель та інші. Проте більшість виснов­ків і самостійних, і колективних досліджень з приводу проблематики глобалізації фіксує, перш за все, похідні результати цього процесу, залишаючи на узбіччі найголовніше — ідеологічне підґрунтя, причини та довготривалі наслідки глобалізації. Найчастіше проблеми глобалізації дискутуються з приватних, скажімо, екологічних позицій чи з погляду констатації факту криміналізації суспіль­ства. Відсутності загального бачення проблеми заважає вкрай надмірна спеціалізація і фрагментація діяльності дослідників. Професійне ж бачення будь-якої загальної проблеми, як відомо, є принципово обмеженим і дозволяє сфокусуватися лише на окремих, іноді другорядних, деталях.

Продуктивним, на наш погляд, є розгляд глобалізації як процесу становлення єдиного взаємопов’язаного світу, начебто із сторонніх позицій, політично не заангажованих і позбавлених яскраво виражених крайнощів. Проте потрібно зробити наголос на певній асиметричності та складності взаємовідносин різних категорій державних утворень в єдиному просторі глобального світу, що безумовно додає певного елементу алармізму в загальну канву дослідження процесів сучасних трансформацій. Адже загальна якісна ознака глобалістики — системність глобальної економіки, що досягається шляхом поєднання воєдино національних галузей, ринків, інфраструктур, ідеолого-куль­турних просторів, — є незаперечною і набуває нових параметрів і глибини прояву.

Саме це і зумовило структуру дослідження, яке ставить за мету показати системність процесу глобальних трансформацій у контексті існуючих і потенційних ідеологічних і цивілізаційних детермінант. З огляду на це перший розділ монографії цілком закономірно присвячено теоретико-методологічним засадам формування глобальної економіки. Принципова увага приділяється тут визначенню чітких часових кордонів глобалізації, оскільки принциповою проблемою глобалістики на сьогодні залишається історична невизначеність і відсутність чіткого усвідомлення горизонтів мегатрендів економічного розвитку. Формування ж загальних зовнішніх кордонів глобальної економіки характеризується суперечливістю. З одного боку, цей процес відчуває на собі тиск ідеологічного базису, що має вираження у державно-політичних платформах, а з другого — не меншу роль відіграють і суто випадкові, стихійні обставини і фактори. Тому автор досліджує глобалізацію як цілеспрямований і планомірний процес, і як процес, що самокерується. Логічно завершує цю проблематику у даній роботі дослідження шкіл сучасної глобалістики, які характеризуються різноплановістю, специфічним дослідницьким інструментарієм, глибиною аналізу і теоретизування.

На початку XXI ст. «класичні» позитивістські погляди щодо мегатрендів глобального розвитку зазнали певних змін. Якщо на початку становлення глобалістики як науки було визнано, що процес глобальної модернізації буде здійснюватися в руслі єдиної загальноекономічної перспективи — долучення менш розвинутих країн, регіонів світу до єдиних економічних, технологіч­них, політичних, гуманітарних еталонів, які відображали б історичну мету людства і самого процесу глобалізації, то вже наприкінці XX ст. стало очевидним, що цей процес характеризується поглибленням тенденцій поляризації і стратифікації, виступає як механізм руйнування сталих цивілізаційних форм і малих утворень.

Другий розділ монографічного дослідження ставить за мету показати формування сучасної природи глобальних трансформацій крізь призму цивілізаційного конфлікту, адже є очевидним, що домінуюча на сьогодні атлантистська версія глобалізму, що спирається на економічний гегемонізм США і однополярність розвитку, несе небезпеку світовій стабільності в цілому і окремим цивілізаціям — зокрема. Ключовим в цьому зв’язку є аналіз перспектив і потенціалу локальних цивілізацій разом з оцінкою варіативних сценарних карт глобалізації.

У цьому контексті основою варіативності виступає системна критика сучасних економічних трансформацій, їхні глибинні парадокси, що іноді ставлять під сумнів саму об’єктивну природу процесу. Тому третій розділ монографії за структурні одиниці має: порівняння теоретичних моделей і сучасної практики глобальних трансформацій, неспівпадіння яких є предметом наукових дискусій різноманітних шкіл; дослідження аргументації і характеру критики глобалізації; зміст глобальних економічних парадоксів; ідеологія, принципи і програми антиглобалістів.

І критики глобалізації з правого політичного флангу, і прибічники альтерглобалізму неодноразово звертали увагу на те, що сучасні економічні трансформації спровокували виникнення нових фінансово-економічних, політичних і військових технологій, що дають змогу підривати національний суверенітет країн. Відбулася певна дематеріалізація багатьох умов існування економічних структур, що є чутливими до дії різноманітних трансфертів, виникли можливості управління на відстані все ще існуючими державними кордонами. Маніпуляції з плаваючими валютними курсами і короткотерміновим спекулятивним капіталом, що здатні експропріювати національні накопичення і знецінювати працю — є тільки поодинокі найбільш разючі приклади використання таких нових технологій. Менш дослідженими є трансферти, що використовуються у сфері політичного, соціально-культур­ного впливу на поведінку місцевих владних та інтелектуальних еліт, котрі відповідають за прийняття ключових економічних рішень.

Слід визнати, що поряд з глобальними інформаційними полями, що дозволяють чинити вплив, незважаючи на існуючі національні кордони, в світі утворилися й інші глобальні поля, що відкривають можливості аналогічних дій стосовно матеріальних факторів існування держав. Це означає формування нової парадигми глобальної влади, що відрізняється від її традиційних форм принципово новими технологіями дистанційного впливу і латентними формами прояву. Така матеріально неосяж­на влада безумовно потребує вироблення адекватних механізмів управління і контролю, якими світове суспільство на сьогодні не володіє. Дослідженню інститутів та інструментів глобального менеджменту присвячено четвертий розділ монографічного дослідження. Його контекст визначається напрямами, інструментами і характером реінституціоналізацїі, яка може відбуватися під контролем або держави, або групи держав, або певного наддержавного утворення. Новітні форми корпоративної організації та управління також заслуговують на увагу з метою визначення потенціалу і подальшої мутації влади транснаціональних і метакорпораційних структур на глобальних рин­ках. Проте головною залишається проблема збереження і зміцнення незалежного економічного статусу держав, яка в деяких випадках уже не піддається вирішенню, оскільки подібні утворення все більше поступаються міжнародним інститутам, котрі претендують на власні системоутворюючі позиції глобальної владної архітектури.

Таким чином, спираючись на теоретико-методологічну базу глобалістики, автор віддає пріоритет власному аналізу принципових проблем цивілізаційних вимірів глобальних трансформацій, що автоматично знаходить відбиток на складності і варіативності протікання цього процесу і ключових напрямах реінституціоналізації.