Драма-феєрія «Лісова пісня» (1911)

Історія написання: цей шедевр світової літератури був створений за корот­кий час, про що відомо з листа Лесі Українки до сестри Ольги: «Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам’яті. Далі я за-ходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання». Така швидкість створення, очевидно, була зумовлена тим, що всі образи були відомі Лесі з дитинства, коли вона жила у свого дядька в селі Ко-лодяжному, що на Волині, де народна міфологія ще була реальністю, водночас ідея твору — це одна з основних проблем, про яку поетеса розмірковувала протя-гом усієї своєї творчості.

Рік створення: 1911.

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.

Рід: лірика + епос (ліро-епос).

Жанр: драма-феєрія (драма-казка), оскільки в ній розповідається про події, учасниками яких є як люди, так і істоти, створені людською уявою, а самі ж події проходять у різних світах (цьогобічному й потойбічному, людському й природно-му). Ознаки драми: наявність драматичного конфлікту, що підпорядкований ідеї твору; призначення — для постановки на сцені. Ознаки казки: перетворення сил природи, казкових персонажів на образи, подібні до людей і наділені люд­ською мовою та почуттями; перетворення людей у звірів, наявність алегоричних обра-

зів — Долі, злиднів.

Тематичний різновид: філософська драма.

Тема: життя людини в природі, де існує гармонія, і в соціумі, де наявна дисгармонія.

Ідея: утвердження краси вільнолюбного духу, кохання й мрії, людського життя, гармонійного й цілісного, як природа, єднання людини й природи, гімн сильній вільній людині; засудження людського матеріалізму й обмеженості.

Мотиви: «гармонія»; «вічне повторення»; «єдність душі й тіла»; «любов як вища сила», «роздвоєність особистості»; «природа й людина», «неодновимірність життя».

Образи: людей: Лукаш — образ юнака розкривається через образ Мавки; має багату душу, що промовляє до Мавки голосом сопілки; здатен щиро покоха-ти, але потім затягується в «житейське болото»; не зміг «своїм життям до себе до-рівнятись»; Мавка — лісова істота, юна дівчина, безкорислива, щира, ніжна, мрій-лива, романтична, волелюбна, стійка у випробуваннях; дотримується ви­соких мо-ральних цінностей; пізнає складність і біль «роздвоєного» людського буття, але перемагає в боротьбі проти згубної людської моралі; мати Дука­та; Килина; дядько Лев; діти Килини; міфологічних істот: Мавка, Лісовик, Водяник, Русалка, Перелесник, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить», Русалка Польова, Пропасниця, Потерчата, Куць, Злидні, Доля; природи: ліс, озеро, верба, дуб, поле, квіти, сніг; предметів і явищ: сопілка, серп, косовиця, хата; потойбіччя; вогонь.

Символічні образи: Мавка (символ гармонійного існування, відданої любові, твердості духу); Лукаш (символ дисгармонії людської натури, слабкості, пізнання істини); дядько Лев (символ гармонійного співжиття з природою); Килина (символ «приземленої», нікчемної людини); сопілка (символ творчої, гармонійної сутності людини; неперервності потягу до краси); верба, вогонь (символи духовного очи­щення, вічного повторення, відродження); міфологічні образи драми так само є носіями певних символічних смислів.

Час подій: весна — літо — осінь — початок зими (природний цикл, один рік).

Місце подій: прадавній ліс на Волині, село біля нього.

Композиція (сюжет): твір складається з прологу та трьох дій, в яких по­дії співвіднесені з різними порами року та різними етапами стосунків Мавки й Лу-каша (зародження — занепад — прозріння): (пролог) знайомство з персо­нажами драми на лоні волинської весняної природи; (дія І) зустріч із людьми, які живуть неподалік від лісу, зародження кохання між лісовою істотою Мавкою та людсь-ким хлопцем Лукашем — (дія II) прихід Мавки в літній час до світу людей, її боротьба за своє кохання, за своє місце серед людей — одруження Лукаша з Ки-линою — (дія ІІІ) у почуття Лукаша й Мавки вривається осінь із холодними до-щами, опалим листям і пронизливими вітрами — Лісовик карає Лукаша за зраду Мавці, перетворюючи того на вовкулаку, — злидні обсіли хату Килини — Мавка прощає коханому, силою любові виривається із царства Того, хто в скалі сидить, й повертає Лукашеві людську подобу, а сама ледь не гине від руки Килини — го-рить хата Лукаша — востаннє лісова красуня з’являється перед Лукашем у постаті Долі, просячи дати їй душу — останній монолог Мавки сповнений оптимізму: во-на в серці має те, що не вмирає, а отже, з весною вона оживе зеленою вербицею, адже життя знищити не можна.

Основний композиційний принцип драми — паралелізм, тобто зо-браження життя природи у зв’язку з життям людини. Наприклад, уже з прологу читач може з’ясувати різницю між світом природи й людини: у першому не існує уявлень про добро й зло, а в іншому — вони є. Мавка ж, потрапивши у світ людей і спізнавши кохання, відчуває цю людську роздвоєність, яку їй удається подолати силою кохання, «яке не вмирає».

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО ТЕМИ «ДРАМА-ФЕЄРІЯ «ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ»

1. За жанром «Лісова пісня»Лесі Українки – це.

а) драматична поема; б) драма-феєрія; в) лірична мініатюра.

2. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу:

а) Поділля; г) Слобожанщини;

б) Полісся; ґ) Галичини.

в) Буковини;

3. У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дія відбувалася у:

а) полтавському гаю, б) лісі на Волині;

в) карпатських горах; г) кримському узбережжі.

4. У «Лісовій пісні» композиція побудована на паралелізмі двох мотивів:

а) кохання; б) ненависті; в) природи; г) господарства; ґ) безнадії.

5. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки виступає:

а) Доля; г) Русалка;

б) мати Лукаша; ґ) Русалка Польова.

в) Килина;

6. За дядька Лева й Лукаша заступається через наміри Русалки їх залоскотати:

а) Перелесник; г) Мавка;

б) Лісовик; ґ) Той, що греблі рве.

в) Водяник;

7. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в

образі:

а) «Того, що в скалі сидить»; г) Килини;

б) дядька Лева; ґ) Пропасниці.

в) Лукаша;

8. Після Килининого закляття Мавка (героїня «Лісової пісні» Лесі Українки) перетворю-

ється на:

а) Вербу; б) Калину, в) Троянду; г) Лілею.

9. З вовкулаки в людину Лукаша повертає:

а) чарівне слово Мавки; б) вогонь Перелесника;

в) чаклування дядька Лева; г) сила Лісовика.

10. Хто з героїв «Лісової пісні»...не дав зрубати дуба, хоч за нього купці «давали гроші» немалі?

а) Лукаш; б) мати Лукаша; в) дядько Лев.

11. Хто з героїв «Лісової пісні» — царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надій і любові?

а) Русалка; б) Килина; в) Мавка.

12. Хто з героїв твору «Лісова пісня» «лукава, ніби видра», і «хижа, наче рись»?

а) Русалка; б) Килина; в) Мавка.

13. Хто кому у творі говорить «Ну, як таки, щоб воля — та пропала? Се так колись і вітер пропаде!»

а) Лісовик дядьку Леву; б) Мавка Лісовику;

в) Мавка Лукашу; г) Русалка Водянику?

14. Кому Мавка говорить: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»

а) Лукашеві; б) Тому, що в скалі сидить; в) Лісовикові?

15. Яка пора року показана в 3 дії «Лісової пісні»?

а) Літо; б) осінь; в) весна; г) зима.

16. Слова «Я маю в серці те, що не вмирає!» — належать («Лісова пісня» Лесі Українки):

а) Лукашу; г) Русалці Польовій;

б) Перелеснику; ґ) «Тому, що греблі рве».

в) Мавці;

17. Прочитайте уривок із ремарки драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки

..молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими руха­ми; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами.

У цих рядках описується:

а) Лукаш; г) Перелесник;

б) Водяник; ґ) «Той, що греблі рве».

в) Лісовик;

18. Перетворення людини на рослину (Мавки на вербу, Лукаша на вов­кулаку) властиве фольклорному жанру:

а) думі; б) баладі; в) билині; г) колядці; ґ) коломийці.

19. Жанр феєрія можна означити словами:

а) музичний, музикальний, ритмічний;

б) чарівний, казковий, міфічний;

в) фантастичний, химерний, непересічний;

г) пригодницький, авантюрний, гострий;

ґ) чуттєвий, сльозливий, тонкий.

20. Композиційну особливість драми-феєрії «Лісова пісня» вказано в рядку:

а) розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких різний за настроєм;

б) поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року;

в) порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій;

г) перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб;

ґ) пісенний початок кожної дії сумний, а кінець — оптимістичний.

21. Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки розгортаються в такій послідовнос-ті:

а) Лукаш одружується — Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Мавка пере-

творюється на вербу — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку;

б) Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку — Мавка не дає Лукашу наточити соку з

берези — Лукаш одружується — Мавка перетворюється на вербу;

в) Мавка перетворюється на вербу — Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези —

Лукаш одружується — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку;

г) Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лукаш одружується — Лісовик пере-

творює Лукаша на вовкулаку — Мавка перетворюється на вербу;

ґ) Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лісовик перетворює Лукаша на вовку-

лаку — Мавка перетворюється на вербу — Лукаш одружується.

22. У драмі-феєрії «Лісова пісня» порушені всі названі проблеми, КРІМ

а) краси людських взаємин; г) людини й мистецтва;

б) сутності щастя; ґ) великого кохання.

в) історичної правди;

23. Драма-феєрія «Лісова пісня» — зразок

а) сентименталізму; г) реалізму;

б) бароко; ґ) неоромантизму.

в) класицизму;

24. Символом людської обмеженості й бездуховності у творі «Лісова пісня» є

а) мати Лукаша; б) дядько Лев; в) Лукаш; г) Килина.

25. Установіть відповідність

І Вчинок Дійова особа

1 дядько Лев а) ріже свого пальця, щоб урятувати

2 Перелесник красу Русалки Польової;

3 Лісовик б) перетворює Лукаша на вовкулаку;

4 «Той, що в скалі сидить» в) забирає Мавку під землю;

г) рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу,

	А	Б	В	Г	Ґ
1
2
3
4

на яку вона перетворилася;

ґ) захищає дуб від охочих його зрубати.

ІІ Дійова особа Репліка

1 Лукаш а) Ой лишенько! Іще не починала!

2 Мавка Ой мій упадоньку! Що ж ти робила?

3 мати Лукаша Нездаренько! Нехтолице! Ледащо!

4 дядько Лев б) Що лісове, то не погане, сестро, —

Усякі скарби з лісу йдуть...

в) І та вже відьма? Ба, то вже судилось

відьомською свекрухою вам бути.

	А	Б	В	Г	Ґ
1
2
3
4

Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли.

г) Та відчепися, відки маю знати?

Я з кодлом лісовим не накладаю

так, як твій рід! Зрубай її, як хочеш,

хіба я бороню? Ось на й сокиру.

ґ) Заграй, заграй, дай голос мому серцю!

Воно ж одно лишилося від мене.

ІІІ Образ Символічне значення

1 Лукаш а) воля, молодість, чин;

2 Перелесник б) старість, поміркованість;

3 Водяник в) людина як така;

4 дядько Лев г) єдність людини і природи;

ґ) бездушність, порожнеча.

	А	Б	В	Г	Ґ
1
2
3
4

26. Хто написав оперу «Лісова пісня»?

а) Кирейко; б) М. Аркас; в) О. Білаш.

Літературознавчі терміни

Феєрія — театральна чи церковна вистава, побудована на фантастично-каз-

ковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Драма-феєрія — (франц. термін feerie утворився від fее — фея, чарівни- ця) — жанровий різновид драми, котрий виник в Італії у XVII ст. Згодом жанр бу-ло активно запозичено в європейському театральному, оперному мистецтві та ба-леті. Для драми-феєрії властивий фантастично-казковий сюжет, наявність серед дійових осіб міфічних або створених уявою автора фантастичних істот. Сценічна дія феєрії відзначається використанням сценічних ефектів та трюків.

Ознаки драми-феєрії.

1. Каз­ковий сюжет: людина (Лукаш) закохується в казкову істоту (Мавку), герої переживають чарівні перетворення (Лукаш стає вовкулакою, Мавка — вербою).

2. Серед головних і друго­рядних дійових осіб багато фантастичних персо-нажів.

3. Сценічна дія передбачає багато трюків: наприклад, перетворення мавки на дерево або момент, коли Мавка западається в землю з «Тим, що в скалі сидить».

«Казкові та міфологічні істоти у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки».

Леся Українка добре знала міфологію та демонологію слов’ян, бо з дитин-ства чула перекази про дивовижних істот.

Так, Мавка (чи нявка) — персонаж слов’янської міфології, різновид русал-ки. У казках вона постає у вигляді молодої кра­сивої дівчини, що танцями і співом заманює хлопців у ліс, де залоскочує їх до смерті. Русалка — персонаж південно-слов’янської демонології, підступна богиня водойм, символ спокуси, небезпеки, яка чатує на людину у воді. Згідно з народими віруваннями, ру­салками ставали дівчата, які потонули або померли перед шлю­бом. Потерча (або потороча, потер-чук, страдча) — так давні міфи слов’ян називають дитину, яка померла нехреще-ною. Як і русалка, це демонічна істота. За народними переказами, живуть потер-чата переважно на озерах або болотах. Ходять у темряві з каганчиками, що то спа-лахують, то гаснуть — таким чином потерчата заманюють людей у багнюку. Ще один персонаж язичницьких мифів давніх слов’ян — Водяник: злий дух, утілення водної стихії, який мав вигляд діда, укритого водоростями, з довгою бородою і хвостом. Лісовик — міфологічний образ дуже старого діда із закуйовджений во-лоссям, який усіляко шкодить людям; його основна функція — охороняти дрібних звірів від мисливців та хижаків. Перелесник — різновид злого духа, що падає з неба немов вогняна комета та від­відує людей, набуваючи вигляду рідних, коха-них. Перевтілившись у чужий образ, перелесник міг вступати в подружнє життя з людь­ми. Існує народна приказка «дістати перелесника», яка означає «втратити ро-зум через пристрасть». Вовкулака, на якого Лісовик перетворює Лукаша, за на-родними повір’ями, — людина, що обертаєтся у вовка. У казках вовки не прий-мають його, бо чують у ньо­му людську істоту. Тому доля вовкулаки тяжка: він чужий для звірів, а люди жахаються його.

Треба зазначити, що тлумачення міфологічних образів у «Лісовій пісні» відрізняється від традиційних уявлень. Наприклад, Русалка у творі — донька Водяника, а не померла дівчина, як розповідає міф.

Характеристика героїв твору

У драмі поєднуються два світи — надприродній і реальний. І кожен з них

має своїх представників. Надприродній світ представлений образами Мавки, Лі-совика, Того, що греблі рве, Русалки Водяної, Злиднів, Водяника, Перелесника, Ру-салки Польової, Куця, Потерчат, Пропасниці. Лісові істоти набувають рис люд-ських, вони живуть і діють подібно до людей. Але у них своє особливе світо-сприйняття, у кожного свій характер, своє завдання у житті. З цими надпри-родними істотами живуть і спілкуються звичайні люди, волинські селяни, що є представниками реального світу у драмі — дядько Лев, Лукаш та його мама, Килина. Завдяки динаміці сюжетних дій розгортаються характери головних героїв.