- •Довідник керівника гасіння пожежі
- •Передмова
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Класифікація пожеж
- •1.3. Небезпечні чинники пожежі.
- •1.4. Етапи розвитку пожежі
- •1.5. Параметри пожежі.
- •1.6. Газообмін, технології управління газообміном під час пожежі
- •1.7. Параметри горіння речовин і матеріалів
- •2.1 Умови та принципи припинення горіння
- •2.2 Вогнегасні речовини
- •2.2.1 Вогнегасні засоби охолоджуючої дії
- •2.2.2 Вогнегасні засоби ізолюючої дії
- •2.2.3 Вогнегасні засоби розбавляючої дії
- •2.2.4 Вогнегасні засоби інгібуючої дії
- •2.3 Гасіння речовин, матеріалів та небезпечних хімічних речовин
- •3.1 Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості пожежних машин
- •3.1.1 Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості основних, спеціальних пожежних автомобілів та інших пожежних транспортних засобів
- •Пожежні автодрабини та автопідіймачі
- •Розрахунок тактичних можливостей пожежних машин та засобів подавання вогнегасних речовин
- •1. Час слідування (хв)
- •2. Площа гасіння (м²)
- •3. Необхідний розхід на гасіння (л/с, кг/с, м³/с)
- •4. Необхідний розхід на захист (л/с)
- •5. Кількість стволів для подачі вогнегасних речовин
- •6. Час роботи стволів
- •12. Кількість пра основного призначення
- •13. Швидкість заправки ац водою (хв)
- •14. Час витрати води з ац на пожежі (хв)
- •3.2. Тактико-технічні характеристики засобів подавання вогнегасних речовин
- •4.1 Подавання води на гасіння пожежі
- •4.1.1 Забір і витрата води з водопровідних мереж. Водовіддача водопровідних мереж
- •4.1.2 Використання природних та штучних пожежних водоймищ
- •4.1.3 Визначення напору на насосах при подаванні води на пожежі
- •4.1.4 Перекачування води на пожежі
- •4.1.5 Підвезення води автоцистернами на пожежі
- •4.2 Подавання піни на гасіння пожежі
- •4.3. Подавання вогнегасного порошку на гасіння пожежі.
- •4.4 Подавання вуглекислоти на гасіння пожежі
- •4.5 Визначення інтенсивності і подавання вогнегасних речовин та їх витрати.
- •4.6 Захист від води приміщень та поверхів у будівлях, за наслідками гасіння пожежі
- •5. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожеж на різних об’єктах
- •5.1. Вихідні дані для проведення розрахунку сил та засобів
- •5.2. Загальна методика аналітичного розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж
- •5.3.1. Гасіння пожеж на поверхах та горищах.
- •5.3.2. Гасіння пожеж у підвалах.
- •5.3.3. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будівлях.
- •5.4. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на об'єктах здобування, зберігання та переробки горючих рідин та газів
- •5.4.1. Гасіння пожеж газових та нафтових фонтанів.
- •5.4.2. Гасіння пожеж нафти та нафтопродуктів у резервуарах.
- •5.4.3. Гасіння спирту та спиртовмісних рідин у резервуарах.
- •5.4.4. Гасіння пожеж на відкритих технологічних установках.
- •5.5. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на об’єктах з наявністю вибухових, хімічно-небезпечних та радіоактивних речовин
- •5.5.1. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю вибухових речовин (арсенали, бази, склади).
- •5.5.2. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю небезпечних хімічних речовин.
- •5.5.3. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю радіоактивних речовин і у зонах радіоактивних забруднень.
- •5.6. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на транспорті
- •5.6.1. Гасіння пожеж у підземних спорудах метрополітену.
- •5.6.2. Гасіння пожеж на повітряних суднах у аеропортах.
- •5.6.3. Гасіння пожеж на залізничному транспорті.
- •5.6.4. Гасіння пожеж на водному транспорті (морських та річкових суднах).
- •5.7. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж в екосистемах
- •6.1 Захисний одяг пожежника, критерії вибору
- •6.1.1 Розрахунок мінімальних відстаней від ствольника до осередку пожежі в залежності від зони теплового впливу
- •6.2 Захисне взуття пожежника
- •6.3 Засоби індивідуального захисту органів дихання та зору
- •7.1 Організація розвідки місця пожежі
- •7.2 Визначення вирішального напряму введення сил та засобів
- •7.3 Організація розгортання сил та засобів
- •7.3.1 Підготовка до розгортання
- •7.3.2 Попереднє розгортання
- •7.3.3 Повне розгортання
- •7.4 Організація роботи газодимозахисної служби на пожежі
- •7.5 Організація локалізації і ліквідації пожежі
- •7.6 Організація проведення спеціальних робіт під час гасіння пожежі
- •7.6.1 Розкриття та розбирання конструкцій
- •7.6.2 Освітлення місця пожежі (виклику)
- •Видалення диму
- •Відключення електрообладнання
- •7.6.5 Підйом (спуск) на висоту (з висоти)
- •7.6.6 Організація зв'язку
- •7.6.7 Відновлення працездатності технічних засобів
- •7.7 Порядок створення штабу на пожежі
- •7.7.1 Алгоритм дій начальника штабу на пожежі (далі – нш).
- •7.7.2 Розгортання штабу на пожежі.
- •7.7.3 Збір інформації про обстановку на пожежі за результатами даних розвідки пожежі та їх аналізу (організовується через першого знш).
- •7.7.4 Розробка і формування наказів та розпоряджень на виконання рішень кгп (організовується через другого знш).
- •7.7.5 Оперативна організація виконання рішень і наказів кгп (організовується через другого знш).
- •7.7.6 Ведення оперативної документації штабу на пожежі.
- •7.7.7 Алгоритм дій першого заступника начальника штабу на пожежі (знш).
- •7.7.8 Алгоритм дій другого заступника начальника штабу на пожежі (знш).
- •7.7.9 Алгоритм дій відповідального за безпеку праці на пожежі.
- •7.8 Порядок створення оперативних дільниць на пожежі
- •7.8.1 Алгоритм дій начальника оперативної дільниці (нод) на пожежі.
- •7.9 Створення контрольно-пропускного пункту гдзс на пожежі
- •7.10 Організація зв'язку на пожежі
- •7.12 Тил на пожежі. Організація відпочинку підміни та харчування особового складу
- •7.13 Складання таблиць основних показників і сумісних графіків розвитку та гасіння пожеж за результатами їх досліджень
- •8.1 Поняття про рятування та евакуацію людей на пожежі. Дії пожежно-рятувальних підрозділів по рятуванню людей
- •8.2 Інженерні засоби для евакуювання та рятування людей
- •8.3 Способи рятування та евакуювання людей
- •8.4 Безпека праці під час рятування людей I саморятування
- •8.5 Домедична допомога постраждалим
- •8.5.1 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •8.5.2 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі
- •8.5.3 Порядок проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора:
- •8.5.4 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8.5.5 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •8.5.6 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •8.5.7 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •8.5.8 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки
- •8.5.9 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок
- •8.5.10 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею
- •8.5.11 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •8.5.12 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м'яких тканин
- •8.5.13 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •8.5.14 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів - обтурації стороннім тілом
- •8.5.15 Порядок надання домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих:
- •8.5.16 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною
- •8.5.17 Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації:
- •8.5.18 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з опіками
- •8.5.19 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням
- •8.5.20 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні:
- •8.5.21 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •8.5.22 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей:
- •8.5.23 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах:
- •8.5.24 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти:
- •8.5.25 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах:
- •8.5.26 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою:
- •8.5.27 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії):
- •8.5.28 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості:
- •Порядок дій щодо захисту особового складу від небезпечних хімічних і радіоактивних речовин
- •Умовні графічні позначення
- •Сигнали управління
- •1. Порядок проведення розрахунків параметрів роботи ланки гдзс в апаратах на стисненому повітрі.
- •1.1. Розрахунок тиску повітря для виходу ланки гдзс.
- •1.2. Розрахунок часу для виходу ланки гдзс.
- •2. Порядок проведення розрахунків параметрів роботи ланки гдзс в респіраторах р-30
- •Маркування небезпечних вантажів Загальні вимоги
- •Маркування, яке наносять на вантажну одиницю
- •Класифікація небезпечних вантажів
- •Система інформації про небезпеку при перевезенні небезпечних вантажів
- •Інформаційні таблиці
- •«Ідентифікаційний номер небезпеки»
- •Номер оон
- •Спеціальне пофарбування і написи
- •Проблисковий маячок
- •Аварійна картка
- •Аварійна картка
- •Додаток з електронною формою розрахунків сил та засобів для гасіння пожеж
Система інформації про небезпеку при перевезенні небезпечних вантажів
Відповідно до Правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом в Україні система інформації про небезпеку включає в себе:
інформаційні таблиці для позначення транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;
аварійну картку для визначення заходів з ліквідації аварій або інцидентів та їх наслідків;
інформаційну картку для розшифровки ідентифікаційного номера небезпеки, зазначеного на інформаційній таблиці;
спеціальне забарвлення і написи на транспортних засобах (цистернах); проблисковий маячок оранжевого кольору для небезпечних вантажів класу 1, 2 (цистерни, контейнери, балони), 3 (цистерни, контейнери), 7.
Організація СІН покладається на перевізника, що виконує перевезення небезпечних вантажів, вантажовідправника і вантажоодержувача.
Ідентифікація перевезеного небезпечного вантажу здійснюється згідно номеру за списком ООН, наявному в інформаційній таблиці і аварійної картці, а також у заявці (разовому замовленні), на перевезення такого вантажу.
При перевезенні небезпечних вантажів в контейнері на зовнішній його стороні повинні бути нанесені знаки небезпеки, аналогічні знакам небезпеки, нанесеним на їх упаковках.
Маса небезпечних вантажів у контейнерах, що перевозяться транспортним засобом, не повинна перевищувати допустиму масу небезпечних вантажів при перевезенню транспортним засобом.
Забороняється нанесення на цистернах і контейнерах, що перевозять небезпечні вантажі, написів, не передбачених Правилами перевезення небезпечних вантажів в Україні.
На бічних сторонах по центру контейнерів і цистерн повинні бути встановлені або нанесені знаки небезпеки, що відповідають небезпеці вантажів.
При перевезенні небезпечних вантажів в цистернах, що мають дві і більше секції, інформаційні таблиці зі знаками небезпеки встановлюються або наносяться на бічних сторонах по центру кожної секції цистерни, а з переду і ззаду транспортного засобу - інформаційна таблиця зі знаком небезпеки найбільш небезпечного вантажу.
Інформаційні таблиці
Інформаційні таблиці повинні виготовлятися підприємствами відповідних розмірів (рис. 7.1) і з дотриманням таких вимог:
загальний фон таблиці - оранжевий;
світловідбивні таблички оранжевого кольору повинні мати 40 см в основі, а їх висота повинна становити 30 см;
фон граф «Ідентифікаційний номер небезпеки» та «Номер ООН» - оранжевий;
Рис. 7.1. Інформаційна табличка
рамка таблиці, лінії поділу граф, цифри і букви тексту виконуються чорним кольором;
товщина букв в графах «Ідентифікаційний номер небезпеки» та «Номер ООН» дорівнює 15 мм;
рамка і розділові лінії таблиці наносяться товщиною 15 мм; написання буквено-цифрового ідентифікаційного номера небезпеки проводиться строго відповідно до порядку букв і цифр.
«Ідентифікаційний номер небезпеки»
Число небезпеки служить інформацією для проведення необхідних заходів рятувальними службами при аварії. Воно інформує, якої небезпеки слід очікувати від небезпечного товару. Число небезпеки складається з двох або трьох цифр. Загалом воно вказує на займистість, окисну дію, отруйність, роз’їдаючу дію, небезпеку спонтанної бурхливої реакції речовин, що перевозиться.
Цифри вказують на такі види небезпеки:
2 - виділення газу в результаті тиску або хімічної реакції;
3 - займистість рідких речовин (парів) і газів або рідин, що самонагріваються;
4 - займистість твердих речовин або твердих речовин, що самонагріваються;
5 - окиснювальна дія (ефект інтенсифікації горіння);
6 - токсичність або небезпека інфікування;
7 - радіоактивність;
8 - корозійна дія;
9 - небезпека спонтанної бурхливої реакції.
Примітка
Небезпека спонтанної бурхливої реакції для номера 9 може бути обумовлена такими властивостями речовини: небезпека реакції вибуху, розкладу або полімеризації в результаті виділення значної кількості тепла або присутності займистих і/або токсичних газів.
Подвоєння цифри свідчить про посилення відповідного виду небезпеки.
Якщо для зазначення небезпеки, яка властива речовині, достатньо однієї цифри, то після цієї цифри додається нуль.
Однак, особливого значення набувають такі комбінації цифр: 22, 323, 333, 362, 382, 423, 432, 44, 446, 462, 482, 539, 606, 623, 642, 823, 842, 90 і 99.
Якщо перед ідентифікаційним номером небезпеки стоїть літера "Х", то це означає, що дана речовина небезпечним чином реагує з водою. Щодо таких речовин воду дозволяється використовувати лише з дозволу фахівців.
Для позначення ідентифікаційного номера небезпеки речовин і виробів класу 1 використовується класифікаційний код згідно з даними колонки 7. Переліку цих Правил. Класифікаційний код складається з номера підкласу і літери позначення групи сумісності.
Числа небезпеки мають такі значення:
20 |
- задушливий газ або газ, який не має додаткової небезпеки; |
22 |
- охолоджений скраплений газ задушливий; |
223 |
- охолоджений скраплений газ займистий; |
225 |
- охолоджений скраплений газ окиснювальний (інтенсифікує горіння); |
23 |
- займистий газ; |
238 |
- займистий газ корозійний; |
239 |
- займистий газ, який може спонтанно призвести до бурхливої реакції; |
25 |
- газ окиснювальний (інтенсифікує горіння); |
26 |
- токсичний газ; |
263 |
- токсичний газ займистий; |
265 |
- токсичний газ окиснювальний (інтенсифікує горіння); |
268 |
- токсичний газ корозійний; |
28 |
- газ корозійний; |
285 |
- газ корозійний окиснювальний; |
30 |
- легкозаймиста рідина (температура спалаху від 23° C до 60° С, включаючи граничні значення); або |
легкозаймиста рідина або тверда речовина в розплавленому стані з температурою спалаху понад 60° C, нагріта до температури, що дорівнює або перевищує їхню температуру спалаху; або |
|
схильна до самонагрівання |
|
323 |
- легкозаймиста рідина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
Х323 |
- легкозаймиста рідина, яка небезпечно реагує з водою1 з виділенням займистих газів; |
33 |
- легкозаймиста рідина (температура спалаху нижча ніж 23° C); |
333 |
- пірофорна рідина; |
Х333 |
- пірофорна рідина, яка небезпечно реагує з водою1; |
336 |
- сильнозаймиста рідина токсична; |
338 |
- сильнозаймиста рідина корозійна; |
Х338 |
- сильнозаймиста рідина корозійна, що небезпечно реагує з водою1; |
339 |
- сильнозаймиста рідина, здатна спонтанно призвести до бурхливої реакції; |
36 |
- легкозаймиста рідина (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення) слаботоксична або схильна до самонагрівання, токсична; |
362 |
- легкозаймиста рідина токсична, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
Х362 |
- легкозаймиста рідина токсична, що небезпечно реагує з водою1 з виділенням займистих газів; |
368 |
- легкозаймиста рідина токсична корозійна; |
38 |
- легкозаймиста рідина (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення) слабокорозійна або схильна до самонагрівання, корозійна; |
382 |
- легкозаймиста рідина корозійна, яка реагує з водою1 з виділенням займистих газів; |
Х382 |
- легкозаймиста рідина корозійна, яка небезпечно реагує з водою1 з виділенням займистих газів; |
39 |
- легкозаймиста рідина, яка може спонтанно призвести до бурхливої реакції; |
40 |
- легкозаймиста тверда речовина, або самореактивна речовина, або речовина, що самонагрівається; |
423 |
- тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
Х423 |
- тверда речовина, що реагує з водою1 з виділенням займистих газів; |
43 |
- тверда речовина, здатна до самозаймання (пірофорна); |
Х432 |
- тверда речовина, здатна до самозаймання, що реагує з водою1 з виділенням займистих газів; |
44 |
- легкозаймиста тверда речовина у розплавленому стані, яка перевозиться при підвищеній температурі; |
446 |
- легкозаймиста тверда речовина токсична у розплавленому стані, яка перевозиться при підвищеній температурі; |
46 |
- легкозаймиста тверда речовина або тверда речовина, що самонагрівається, токсична; |
462 |
- токсична тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
Х462 |
- тверда речовина, яка реагує з водою1 з виділенням токсичних (отруйних) газів; |
48 |
- легкозаймиста тверда речовина або тверда речовина, що самонагрівається, корозійна; |
482 |
- корозійна тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
Х482 |
- тверда речовина, що реагує з водою1 з виділенням корозійних (їдких) газів; |
50 |
- речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння); |
539 |
- легкозаймистий органічний пероксид; |
55 |
- речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння); |
556 |
- речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння) токсична; |
558 |
- речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння) корозійна; |
559 |
- речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
56 |
- речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння) токсична; |
568 |
- речовина окислювальна (інтенсифікує горіння) токсична корозійна; |
58 |
- речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння) корозійна; |
59 |
- речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
60 |
- токсична або слаботоксична речовина; |
606 |
- інфекційна речовина; |
623 |
- токсична рідина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
63 |
- токсична речовина легкозаймиста (температура спалаху у діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення); |
638 |
- токсична речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення) корозійна; |
639 |
- токсична речовина легкозаймиста (температура спалаху не перевищує 60° C), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
64 |
- токсична тверда речовина легкозаймиста або така, що самонагрівається; |
642 |
- токсична тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
65 |
- токсична речовина окиснювальна (пожежонебезпечна); |
66 |
- сильнотоксична речовина; |
663 |
- сильнотоксична речовина легкозаймиста (температура спалаху не перевищує 60° C); |
664 |
- сильнотоксична речовина легкозаймиста або схильна до самонагрівання; |
665 |
- сильнотоксична речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння); |
668 |
- сильнотоксична речовина корозійна; |
669 |
- сильнотоксична речовина, здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
68 |
- токсична речовина корозійна; |
69 |
- токсична або слаботоксична речовина, здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
70 |
- радіоактивний матеріал; |
78 |
- радіоактивний матеріал корозійний; |
80 |
- корозійна або слабокорозійна речовина; |
Х80 |
- корозійна або слабокорозійна речовина, що небезпечно реагує з водою1; |
823 |
- корозійна рідина, що реагує з водою з виділенням займистих газів; |
83 |
- корозійна або слабокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення); |
Х83 |
- корозійна або слабокорозійна речовина (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення), що небезпечно реагує з водою1; |
839 |
- корозійна або слабокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
Х839 |
- корозійна або слабокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення), яка здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції і небезпечно реагує з водою1; |
84 |
- корозійна тверда речовина легкозаймиста або схильна до самонагрівання; |
842 |
- корозійна тверда речовина, яка реагує з водою з виділенням займистих газів; |
85 |
- корозійна або слабокорозійна речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння); |
856 |
- корозійна або слабокорозійна речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння) і токсична; |
86 |
- корозійна або слабокорозійна речовина токсична; |
88 |
- сильнокорозійна речовина; |
Х88 |
- сильнокорозійна речовина, що небезпечно реагує з водою1; |
883 |
- сильнокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23° C до 60° C, включаючи граничні значення); |
884 |
- сильнокорозійна речовина легкозаймиста або схильна до самонагрівання; |
885 |
- сильнокорозійна речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння); |
886 |
- сильнокорозійна речовина токсична; |
Х886 |
-сильнокорозійна речовина токсична, що небезпечно реагує з водою1; |
89 |
- корозійна або слабокорозійна речовина, здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції; |
90 |
- небезпечна для навколишнього середовища речовина; інші небезпечні речовини; |
99 |
- інші небезпечні речовини, що перевозяться при підвищеній температурі. |
1 Вода не повинна застосовуватися без дозволу фахівців
