- •Довідник керівника гасіння пожежі
- •Передмова
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Класифікація пожеж
- •1.3. Небезпечні чинники пожежі.
- •1.4. Етапи розвитку пожежі
- •1.5. Параметри пожежі.
- •1.6. Газообмін, технології управління газообміном під час пожежі
- •1.7. Параметри горіння речовин і матеріалів
- •2.1 Умови та принципи припинення горіння
- •2.2 Вогнегасні речовини
- •2.2.1 Вогнегасні засоби охолоджуючої дії
- •2.2.2 Вогнегасні засоби ізолюючої дії
- •2.2.3 Вогнегасні засоби розбавляючої дії
- •2.2.4 Вогнегасні засоби інгібуючої дії
- •2.3 Гасіння речовин, матеріалів та небезпечних хімічних речовин
- •3.1 Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості пожежних машин
- •3.1.1 Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості основних, спеціальних пожежних автомобілів та інших пожежних транспортних засобів
- •Пожежні автодрабини та автопідіймачі
- •Розрахунок тактичних можливостей пожежних машин та засобів подавання вогнегасних речовин
- •1. Час слідування (хв)
- •2. Площа гасіння (м²)
- •3. Необхідний розхід на гасіння (л/с, кг/с, м³/с)
- •4. Необхідний розхід на захист (л/с)
- •5. Кількість стволів для подачі вогнегасних речовин
- •6. Час роботи стволів
- •12. Кількість пра основного призначення
- •13. Швидкість заправки ац водою (хв)
- •14. Час витрати води з ац на пожежі (хв)
- •3.2. Тактико-технічні характеристики засобів подавання вогнегасних речовин
- •4.1 Подавання води на гасіння пожежі
- •4.1.1 Забір і витрата води з водопровідних мереж. Водовіддача водопровідних мереж
- •4.1.2 Використання природних та штучних пожежних водоймищ
- •4.1.3 Визначення напору на насосах при подаванні води на пожежі
- •4.1.4 Перекачування води на пожежі
- •4.1.5 Підвезення води автоцистернами на пожежі
- •4.2 Подавання піни на гасіння пожежі
- •4.3. Подавання вогнегасного порошку на гасіння пожежі.
- •4.4 Подавання вуглекислоти на гасіння пожежі
- •4.5 Визначення інтенсивності і подавання вогнегасних речовин та їх витрати.
- •4.6 Захист від води приміщень та поверхів у будівлях, за наслідками гасіння пожежі
- •5. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожеж на різних об’єктах
- •5.1. Вихідні дані для проведення розрахунку сил та засобів
- •5.2. Загальна методика аналітичного розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж
- •5.3.1. Гасіння пожеж на поверхах та горищах.
- •5.3.2. Гасіння пожеж у підвалах.
- •5.3.3. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будівлях.
- •5.4. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на об'єктах здобування, зберігання та переробки горючих рідин та газів
- •5.4.1. Гасіння пожеж газових та нафтових фонтанів.
- •5.4.2. Гасіння пожеж нафти та нафтопродуктів у резервуарах.
- •5.4.3. Гасіння спирту та спиртовмісних рідин у резервуарах.
- •5.4.4. Гасіння пожеж на відкритих технологічних установках.
- •5.5. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на об’єктах з наявністю вибухових, хімічно-небезпечних та радіоактивних речовин
- •5.5.1. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю вибухових речовин (арсенали, бази, склади).
- •5.5.2. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю небезпечних хімічних речовин.
- •5.5.3. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю радіоактивних речовин і у зонах радіоактивних забруднень.
- •5.6. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на транспорті
- •5.6.1. Гасіння пожеж у підземних спорудах метрополітену.
- •5.6.2. Гасіння пожеж на повітряних суднах у аеропортах.
- •5.6.3. Гасіння пожеж на залізничному транспорті.
- •5.6.4. Гасіння пожеж на водному транспорті (морських та річкових суднах).
- •5.7. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж в екосистемах
- •6.1 Захисний одяг пожежника, критерії вибору
- •6.1.1 Розрахунок мінімальних відстаней від ствольника до осередку пожежі в залежності від зони теплового впливу
- •6.2 Захисне взуття пожежника
- •6.3 Засоби індивідуального захисту органів дихання та зору
- •7.1 Організація розвідки місця пожежі
- •7.2 Визначення вирішального напряму введення сил та засобів
- •7.3 Організація розгортання сил та засобів
- •7.3.1 Підготовка до розгортання
- •7.3.2 Попереднє розгортання
- •7.3.3 Повне розгортання
- •7.4 Організація роботи газодимозахисної служби на пожежі
- •7.5 Організація локалізації і ліквідації пожежі
- •7.6 Організація проведення спеціальних робіт під час гасіння пожежі
- •7.6.1 Розкриття та розбирання конструкцій
- •7.6.2 Освітлення місця пожежі (виклику)
- •Видалення диму
- •Відключення електрообладнання
- •7.6.5 Підйом (спуск) на висоту (з висоти)
- •7.6.6 Організація зв'язку
- •7.6.7 Відновлення працездатності технічних засобів
- •7.7 Порядок створення штабу на пожежі
- •7.7.1 Алгоритм дій начальника штабу на пожежі (далі – нш).
- •7.7.2 Розгортання штабу на пожежі.
- •7.7.3 Збір інформації про обстановку на пожежі за результатами даних розвідки пожежі та їх аналізу (організовується через першого знш).
- •7.7.4 Розробка і формування наказів та розпоряджень на виконання рішень кгп (організовується через другого знш).
- •7.7.5 Оперативна організація виконання рішень і наказів кгп (організовується через другого знш).
- •7.7.6 Ведення оперативної документації штабу на пожежі.
- •7.7.7 Алгоритм дій першого заступника начальника штабу на пожежі (знш).
- •7.7.8 Алгоритм дій другого заступника начальника штабу на пожежі (знш).
- •7.7.9 Алгоритм дій відповідального за безпеку праці на пожежі.
- •7.8 Порядок створення оперативних дільниць на пожежі
- •7.8.1 Алгоритм дій начальника оперативної дільниці (нод) на пожежі.
- •7.9 Створення контрольно-пропускного пункту гдзс на пожежі
- •7.10 Організація зв'язку на пожежі
- •7.12 Тил на пожежі. Організація відпочинку підміни та харчування особового складу
- •7.13 Складання таблиць основних показників і сумісних графіків розвитку та гасіння пожеж за результатами їх досліджень
- •8.1 Поняття про рятування та евакуацію людей на пожежі. Дії пожежно-рятувальних підрозділів по рятуванню людей
- •8.2 Інженерні засоби для евакуювання та рятування людей
- •8.3 Способи рятування та евакуювання людей
- •8.4 Безпека праці під час рятування людей I саморятування
- •8.5 Домедична допомога постраждалим
- •8.5.1 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •8.5.2 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі
- •8.5.3 Порядок проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора:
- •8.5.4 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8.5.5 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •8.5.6 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •8.5.7 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •8.5.8 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки
- •8.5.9 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок
- •8.5.10 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею
- •8.5.11 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •8.5.12 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м'яких тканин
- •8.5.13 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •8.5.14 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів - обтурації стороннім тілом
- •8.5.15 Порядок надання домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих:
- •8.5.16 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною
- •8.5.17 Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації:
- •8.5.18 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з опіками
- •8.5.19 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням
- •8.5.20 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні:
- •8.5.21 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •8.5.22 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей:
- •8.5.23 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах:
- •8.5.24 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти:
- •8.5.25 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах:
- •8.5.26 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою:
- •8.5.27 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії):
- •8.5.28 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості:
- •Порядок дій щодо захисту особового складу від небезпечних хімічних і радіоактивних речовин
- •Умовні графічні позначення
- •Сигнали управління
- •1. Порядок проведення розрахунків параметрів роботи ланки гдзс в апаратах на стисненому повітрі.
- •1.1. Розрахунок тиску повітря для виходу ланки гдзс.
- •1.2. Розрахунок часу для виходу ланки гдзс.
- •2. Порядок проведення розрахунків параметрів роботи ланки гдзс в респіраторах р-30
- •Маркування небезпечних вантажів Загальні вимоги
- •Маркування, яке наносять на вантажну одиницю
- •Класифікація небезпечних вантажів
- •Система інформації про небезпеку при перевезенні небезпечних вантажів
- •Інформаційні таблиці
- •«Ідентифікаційний номер небезпеки»
- •Номер оон
- •Спеціальне пофарбування і написи
- •Проблисковий маячок
- •Аварійна картка
- •Аварійна картка
- •Додаток з електронною формою розрахунків сил та засобів для гасіння пожеж
7.1 Організація розвідки місця пожежі
КГП організовує розвідку пожежі, яка ведеться безперервно з моменту отримання повідомлення про неї до її ліквідування з метою збору відомостей про пожежу для оцінки обстановки та прийняття рішень щодо організації оперативних дій. Успіх розвідки залежить від своєчасності та безперервності її проведення, достовірності даних, активності та цілеспрямованості дій.
Під час проведення розвідки необхідно встановити:
наявність загрози людям, їх місцезнаходження, шляхи та способи їх рятування;
що горить, місце та площу пожежі, шляхи поширювання горіння;
небезпеку вибуху, отруєння, обвалення, наявність радіоактивних й займистих речовин (рідин), побутового та інших газів, обладнання під тиском та електроустановок під напругою;
місця і способи відключення електроенергії та комунальних мереж;
можливі шляхи та напрямки введення сил та засобів;
місцезнаходження найближчих джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, первинних засобів пожежогасіння і можливість їх використання для гасіння пожежі;
наявність, можливість використання та порядок введення в дію установок пожежогасіння;
необхідність рятування майна, а також захист його від небезпечних факторів пожежі і вогнегасних речовин;
необхідність і місця розкривання, розбирання конструкцій;
достатність сил та засобів підрозділів, які залучені до проведення пожежно-рятувальних робіт та гасіння пожежі.
Під час проведення розвідки, залежно від обстановки, можуть вирішуватися також інші завдання.
Розвідку проводять КГП, інші особи за його дорученням, а також кожна посадова особа на дорученій дільниці ведення оперативних дій.
До складу розвідки входять:
КГП та зв’язковий, якщо на пожежу прибуло одне відділення (караул у складі одного відділення);
КГП, командир 1-го відділення і зв'язковий, якщо прибуло два та більше відділень.
За необхідності проведення розвідки одночасно у різних напрямках створюється декілька розвідувальних груп. Кожна група очолюється особою за посадою не нижче ніж командир відділення і складається не менше ніж з двох осіб. У разі проведення розвідки в апаратах захисту органів дихання і зору - не менше як з трьох осіб. У виняткових випадках, під час ведення невідкладних робіт з рятування людей, при нескладному плануванні будівлі та недостатній кількості особового складу на місці гасіння пожежі за рішенням КГП склад ланки газодимозахисної служби (далі - ланка ГДЗС), який рятує людей, може бути зменшено до двох осіб.
За наявності відомостей про людей, які залишились у приміщеннях, що горять, склад розвідки має бути посилений з метою надання допомоги потерпілим.
У разі організації розвідки одночасно у декількох напрямках КГП зобов’язаний:
визначити кількість розвідувальних груп та їх склад;
призначити командирів розвідувальних груп і поставити їм завдання;
визначити і вказати вид пожежно-технічного оснащення та спорядження, а також заходи безпеки для особового складу розвідувальних груп;
організувати одночасне проведення розвідки суміжних вище та нижче розташованих приміщень (територій, у разі пожежі на відкритій місцевості);
особисто провести розвідку на найбільш складній і відповідальній дільниці пожежі;
установити порядок надання інформації.
Особовий склад, який веде розвідку, зобов’язаний:
використовувати найбільш короткі і безпечні шляхи прямування;
використовувати наявну технічну документацію, відомості від осіб, які знають конструктивні особливості та планування будівель, технологічний процес і обладнання виробництва;
забезпечити безпеку людям і вихід їх до безпечної зони, надати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим;
вжити заходів для обмеження поширювання небезпечних факторів пожежі всіма доступними засобами, а у разі виявлення осередків пожежі - для їх гасіння;
вжити заходів щодо захисту майна та обладнання від пошкоджень;
перевірити приміщення, що розташовані на шляхах можливого поширювання вогню та продуктів згоряння;
підтримувати постійний зв’язок з КГП, штабом на пожежі, доповідаючи про результати розвідки.
За наявності ознак горіння, а також у випадку проведення розвідувальних дій ланкою ГДЗС розвідка проводиться з прокладанням рукавної лінії.
З метою забезпечення безпеки під час проведення розвідки необхідно:
мати при собі засоби індивідуального захисту (органів дихання, зору та шкіри), засоби рятування, ручний пожежний інструмент, прилади освітлення, світловий направляючий трос, тепловізор, засоби зв’язку та гасіння;
перед входом у задимлену зону встановити пост безпеки ГДЗС для проведення розрахунку часу роботи ланки ГДЗС і підтримування з ним постійного зв’язку;
створити резерв газодимозахисників, у разі необхідності забезпечити періодичну зміну особового складу, який працює в ЗІЗОД;
запам’ятати пройдений шлях;
обережно відчиняти двері, що ведуть до приміщення, де відбувається горіння, використовуючи дверні полотна для захисту від опіків у разі можливого викиду полум’я чи нагрітих газів;
не користуватися відкритим вогнем у приміщеннях, де припускається наявність горючих і займистих речовин (рідин), а також горючих газів;
входити до приміщень, де можливий вибух, отруєння чи радіоактивне зараження та знаходяться електроустановки під напругою, тільки за умови дотримання всіх запобіжних заходів, що встановлені для цих приміщень з урахуванням рекомендацій інженерно-технічного персоналу, який обслуговує ці приміщення;
дотримуватися застережних заходів від можливих обвалень (руйнування) будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо;
просуватись, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з віконними прорізами.
Особам, які входять до складу розвідувальної групи, категорично забороняється самовільно залишати групу.
