1.2 Головні відомості виробників обладнання[2]
З тих самих пір, як потік імпортних товарів нахлинув на територію україни, жителі потрапили під чарівність, в якій перебувають і по сьогоднішній день. Вітчизняні товари перестали визнаватися як найкращі, поступаючись імпортним аналогам і за якістю і дизайном. Безсумнівно, що парові і водогрійні котли, виробляються всесвітньо відомими компаніями, мають ряд вагомих переваг:
сучасний дизайн;
невеликі габарити;
простота експлуатації;
постійний ККД;
забезпечення безпечної роботи устаткування;
початкова готовність.
Однак, незважаючи на всі переваги такого обладнання є і свої недоліки, серед яких в першу чергу є вартість агрегату та комплектуючі системи, монтажні роботи.
Класифікація котлів
За призначенням: сучасні установки поділяються на парові, водогрійні, утилізуючі, енерготехнологічні. Такі агрегати використовуються як енергетичні, виробничі, опалювально-виробничі та опалювальні котельні установки. По продуктивності парові котли поділяються на установки малої, середньої, великої потужності.За параметрами отриманої пари агрегати поділяються на котли: низького, високого, середнього, критичного, надкритичного тиску. Завдяки прогресу сучасної техніки в області розробки нових конструкцій вдалося створити новітні типи парових котлів, що працюють на максимально критичному тиску 30 МПа. Котли малої продуктивності (до 20т/год) виробляються для низького та середнього тиску. Використовуються в основному для реалізації технічних і господарських потреб, можуть бути стаціонарними або пересувними котельно-опалювальними установками.[3]
Рис. 1.2 Котел малої продуктивності
Агрегати середньої продуктивності (до 100 т/год) виробляються для обладнання середнього тиску з використанням пари помірних температур (425-450 °С). Основним місцем використання таких установок є промислові підприємства.
Енергетичні парові установки для середнього і високого тиску пари, що мають продуктивність від 100 до 640 т/год найчастіше встановлюються на промислові об’єкти та ТЕС для вироблення необхідної електроенергії, отримання водяної пари або нагрітої води для технологічних опалювальних потреб.
Котельні установки ТЕС оснащені паропродуктивністю до 3600т/год і виробляються для середнього, високого, надкритичного тиску пари. Такі пристрої винайдені для забезпечення вироблення електроенергії і тепла невеликих населених пунктів.
Рис. 1.3 Котельна установка ТЕС [1]
Сьогодні найбільш прийнятними є котли з вихровими топками або агрегати з киплячим шаром, що розрізняються між собою безліччю модифікацій.
Головними перевагами таких котлів є можливість переробки твердого палива погіршеної якості, промислових і побутових відходів; не вимагаючи оснащенню додатковими системами; менших розмірів і більш високими екологічними показниками.
За способом реалізації руху в поверхнях нагріву агрегати бувають: газотрубнні і водотрубні.
Сучасні водотрубні котли виробляються в декількох модифікаціях: барабанні з природною циркуляцією (процес здійснюється за рахунок різниці щільності рідини), сепараційні (примусове рух рідини забезпечується за рахунок використання насосів) та прямоточні котли (рух відбувається завдяки напору, який забезпечує живильний насос).
Рис. 1.4 Водотрубний котел