Прилади, реактиви, посуд

1. Диметилгліоксим, 1%-ний аміачний розчин

2. Стакан скляний, ємністю 100 (150) мл

3. Паличка скляна

4. Циліндр мірний, ємністю 25 мл

5. Фільтр скляний, № 3 або 4

6. Колба Бунзена, ємністю 1 л

7. Компресорна установка УК 40-2М

8. Сушильна шафа

Хід роботи:

Осадження. До розчину задачі у скляному стакані ємністю 100–150 мл додають приблизно 50 мл гарячої дистильованої води і нагрівають на піщаній бані до 80–90 С. До нагрітого розчину додають 25 мл аміачного розчину диметилгліоксиму і перемішують. При цьому повинен відчуватися запах амоніаку. Нагрівають вміст стакану, перемішуючи скляною паличкою, до початку кипіння і залишають на 1 год у витяжній шафі. Після цього перевіряють повноту осадження Нікелю, додаючи до розчину кілька краплин диметилгліоксиму.

Фільтрування і висушування. Осад фільтрують під вакуумом крізь заздалегідь висушений і зважений скляний фільтр, ретельно змиваючи його залишки зі стінок та дна стакану гарячою дистильованою водою з промивалки. Промивають осад на фільтрі 2 рази гарячою дистильованою водою. Скляний фільтр з осадом висушують у сушильній шафі впродовж 30–35 хв при 100–120 С до постійної маси і зважують.

Вміст нікелю (в г) розраховують за формулою:

,

де g – маса гравіметричної форми Ni(C₄H₇N₂O₂)₂, г;

F_Ni – гравіметричний фактор (F_Ni = 0,2032).

Тема 2. Титриметричні методи аналізу. Метод Нейтралізації

Лабораторна робота № 4

Визначення хлороводневої та фосфорної кислот у суміші методом кислотно-основного титрування

Роздільне визначення соляної та фосфорної кислот у суміші титруванням стандартним розчином гідроксиду натрію можливе внаслідок проходження реакції між титрантом та компонентами суміші, що аналізується у дві стадії. На першій стадії одночасно титруються хлороводнева кислота за рівнянням (1) та фосфорна кислота до однозаміщеної солі за рівнянням (2):

(1)

(2)

Друга стадія взаємодії обумовлена реакцією:

(3)

Для титрування хлороводневої кислоти та фосфорної до дигідрофосфату використовують індикатор метиловий червоний або бромкрезоловий зелений.

Для титрування хлороводневої кислоти та фосфорної до гідрофосфату використовують фенолфталеїн.

Прилади, реактиви, посуд

1. Натрію гідроксид, 0.1 н.

2. Мірна колба на 100 мл.

3. Розчини бромкрезолового зеленого (у 20% етанолі) та метилового червоного (у 60% етанолі).

4. Розчин фенолфталеїну.

5. Конічні колби для титрування ємністю 250 мл.

6.Піпетки ємністю 20 (25) мл.

7. Бюретка.

Хід роботи:

Учбову задачу отримують в мірній колбі на 100 мл та розбавляють дистильованою водою до мітки.В конічну колбу для титрування відбирають аліквоту розчину задачі, додають 2-3 краплини індикатора бромкрезолового зеленого або метилового червоного і титрують розчином лугу до зміни забарвлення індикатора: від жовтого до синього (у першому випадку) або від червоного до оранжевого (у другому випадку). Записують об’єм гідроксиду натрію (V₁, мл), що пішов на титрування суміші по першій стадії.

В конічну колбу для титрування відбирають аліквоту розчину задачі, додають 2-3 краплини фенолфталеїну і титрують розчином лугу до зміни забарвлення індикатора (від безбарвного до червоно-фіолетового). Записують об’єм гідроксиду натрію (V₂, мл), що пішов на титрування. Вміст кислот у суміші розраховують за формулами:

,

,

де та – молекулярна маса еквівалентів хлороводневої та фосфорної кислот відповідно;

V_заг - загальний об’єм розчину, 100 мл

V_ал - об’єм аликвотної частини розчину.