3. Моделювання адміністративно-територіальних одиниць в Україні

Проведення реформи неможливо здійснити без попереднього ґрунтовного моделювання нових АТО. Тим паче, що це дозволяє уточнити концептуальні положення, деталізувати, визначити вузькі місця, відхилення від концептуальних засад, оцінити їх масштаби та загрози для реалізації всього комплексу заходів.

Проведення моделювання дозволяє здійснити аналіз сукупності нових АТО, визначити їх спільні та відмінні риси, прорахувати профіль АТО та розробити рекомендації до законодавства, передусім бюджетного, в частині розробки соціальних нормативів на базі модельних АТО. Як уже зазначалось, оптимальним варіантом формування громад є соціально-економічний, тому його слід брати як основний.

Базові вимоги. Одним із головних уроків вивчення реформ адміністративно-територіального устрою є обережне ставлення до проектів кожних змін адміністративних меж. Розробка цих проектів з географічної точки зору засновується на:

• аналізі історії змін адміністративно-територіального устрою за тривалий період, стійкість конкретних ділянок сучасних адміністративних кордонів, виявленні “острівків”, що прагнуть до головних центрів території, яка ніколи не змінювала свою адміністративну належність, стійкості виконання адміністративних функцій містами, природно-історичної основи адміністративного районування;

• вивченні сіток відомчого поділу країни (військових округів, залізниць, округів з керування енергогосподарством), сукупність яких відображує реальний господарчий, транспортний та соціальний поділ території;

• порівнянні існуючих схем галузевого та інтегрованого економічного, соціального та інших видів районування і розробка нової моделі районування;

• вивченні ареалів тяжіння основних міст – передусім трудових та інших зв’язків населення;

• аналізі соціально-культурної забезпеченості міст різного рангу для виконання функцій адміністративних центрів у вузлових районах;

• рішенні комплексу соціально-географічних завдань, що містить виявлення культурно-географічних розбіжностей у країні, регіоналізму, територіальних розбіжностей в умовах та рівні життя, бар’єрності існуючих адміністративних кордонів тощо.[7; 8].

Модель адміністративно-територіальної реформи в Україні розроблена Інститутом трансформації суспільства вперше була апробована під час круглого столу "Формування міст-районів у контексті реформи територіального устрою України". Цей захід ініціював і провів Інститут трансформації суспільства (ІТС) 14 вересня 2005 року в Києві за участю 30 українських міських голів, експертів, представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Обговорення Моделі було продовжено під час ряду інших, організованих ІТС, заходів, зокрема: інтерактивного семінару "Адміністративно-територіальна реформа: кроки до реалізації" за участю міських голів Полтавщини (Полтава, 14 грудня 2005 р.); круглого столу "Європейський вибір України.

4. Сучасний стан реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні

Сучасний стан здійснення адміністративної реформи характеризується тим, що сьогодні в Україні сформовано інститути публічної адміністрації, створено нову правову базу, що регламентує державне управління та місцеве самоврядування.

Сучасний стан здійснення адміністративної реформи на місцевому та регіональному рівнях характеризується тим, що ми маємо, перш за все: недостатнє їх правове забезпечення; законодавчу невизначеність щодо відповідальності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб при проведенні реформи, неефективне місцеве самоврядування та нераціональний адміністративно-територіальний устрій. Саме тому здійснення реформи публічної адміністрації потребує прийняття низки відповідних законів, які нададуть системності, комплексності і, що головне, забезпечать успішне її проведення.

На даному етапі вже об’єднано 169 громад, 5 з яких в Чернігівській області. Станом на 25 грудня 2015 року перспективні плани схвалені обласними радами або ОВЦА і затверджені Кабміном у 23 областях (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Затверджена кількість громад станом на 25.12.2015 р.

Область	Дата затвердження облрадою	Дата затвердження КМУ	Пропонована кількість громад
Вінницька	24 червня	13 жовтня	37
Волинська	25 червня	23 вересня	52
Дніпропетровська	27 травня	5 серпня	74
Донецька	24 липня	8 вересня	38
Житомирська	28 травня	12 серпня	37
Закарпатська	не схвалений
Запорізька	7 липня	16 вересня	52
Івано-Франківська	24 липня	13 жовтня	53
Київська	13 серпня	18 листопада	29
Кіровоградська	14 липня	11 листопада	20
Луганська	10 червня	5 серпня	24
Львівська	7 липня	11 листопада	88
Миколаївська	12 червня	8 вересня	29
Одеська	24 червня	16 вересня	24
Полтавська	18 червня	23 вересня	45
Рівненська	12 червня	8 вересня	51
Сумська	25 червня	8 вересня	49
Тернопільська	11 грудня	16 грудня	26
Харківська	18 червня	23 вересня	53
Херсонська	5 червня	5 серпня	41
Хмельницька	28 травня	8 вересня	44
Черкаська	25 червня	8 вересня	46
Чернівецька	28 липня	13 жовтня	22
Чернігівська	19 червня	12 серпня	48