Завдання 2. Геологічні карти і розрізи.

За даними геологічної карти 1 масштабу 1: 10000 (рис.1) і часопису свердловин (табл. 3), відповідно до варіанта завдання, визначити відносний вік гірських порід розкритих свердловинами, побудувати:

1. Геологічний розріз у межах карти по лінії, проведеної через свердловини відповідного варіанта.

2. Побудувати гідрогеологічний розріз, визначити різновиди підземних вод,

Таблиця 2. Варіанти завдання 2.

№ варіант	Номера свердловин	№ варіан.	Номера свердловин	№ варіан.	Номера свердловин	№ варіан.	Номера свердловин
0	2 ... 20	8	10 ... 5	16	18 ... 4	24	19 ... 3
1	23... 19	9	27 ... 7	17	21 ... 3	25	14 ... 5
2	13 ... 11	10	9 ... 5	18	4 ... 2	26	14 ... 9
3	20 ... 4	11	27 ... 4	19	27 ... 13	27	21 ... 8
4	12... 8	12	15 ... 1	20	20 ... 5	28	9 ... 6
5	20 ... 3	13	8 ... 1	21	19 ... 1	29	27 ... 3
6	9 ... 4	14	27 ... 4	22	26 ... 4	30	20 ... 5
7	19 ... 5	15	14 ... 4	23	13 ... 1	31	22 ... 3

Таблиця 3. Опис свердловин геологічної карти 1.

№ сверд. , абс. Позначка устя	№ шару	Геологічний вік	Опис гірських порід	Глибина підошви шару, м	Глибина рівня води, м.
					зустрі- нутий	сталий
1	2	3	4	5	6	7
1 102,3	1 2 3 4 5	aQ4 aQ4 aQ4 aQ3 C1	супісок сірий заторфований мул сірий з органіч. залишками пісок дрібний пісок середньої крупності вапняк тріщинуватий	2,0 5,9 10,1 11,7 25,0*	0,8	0,8
2 106,4	1 2 3 4 5 6	aQ4 aQ4 aQ3 C1 D3 PR	супісок сірий заторфований пісок дрібний пісок середньої крупності вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт крупнок. тріщин.	6,0 14,0 19,0 34,9 58,7 65,0	5,0 58,7	5,0 + 12,2**
3 141,3	1 2 3 4 5	deQ4 C3 C1 D3 PR	супісок сірий заторфований глина чорна щільна вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт крупно кристал. вивітрений.	2,2 8,8 69,8 89,3 92,0	0,8 40,1 89,3	0,8 40,1 22,6
4 144,1	1 2 3 4 5	deQ4 C3 C1 D3 PR	супісок сірий заторфований глина чорна щільна вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт крупно кристал. вивет.	3,1 11,3 72,8 97,9 99,6	0,6 45,0 97,9	0,6 45,0 25,8
5 144,6	1 2 3 4 5	eQ4 C3 C1 D3 PR	супісок сірий заторфований глина чорна щільна вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт крупно кристал. вивет.	3,5 12,1 73,2 94,9 97,4	0,4 46,2 94,9	0,4 46,2 26,1
6 116,7	1 2 3 4 5 6	aQ3 aQ3 aQ3 C1 D3 PR	суглинок бура щільний супісок жовтий пісок середньої крупності вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт тріщинуватий	4,7 13,9 20,8 45,4 65,2 67,0	15,8 65,2	15,8 1,3
7 101,1	1 2 3 4 5 6	aQ4 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	пісок дрібний із дресвою пісок середній пісок крупний, кварцовий вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт тріщинуватий	3,8 5,3 6,4 29,6 65,2 70,0	1,9 65,2	1,9 + 16,5
8 94,6	1 2 3 4 5	aQ4 aQ4 fgQ1 D3 PR	шар води і льоду пісок дрібний пісок середньої крупності пісок крупний аргіліт сірий граніт тріщинуватий	5,1 14,6 25,0 44,6 48,0	+ 4,9 44,6	+ 4,9 + 19,8
9 98,2	1 2 3 4 5 6 7	aQ4 aQ4 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	шар льоду і води пісок дрібний пісок гравелистий пісок середньої крупності пісок крупний вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт тріщинуватий	8,7 10,7 17,1 22,3 27,0 38,8 46,0	+ 1,9 38,8	+ 1,9 + 15,1
10 96,9	1 2 3 4	aQ4 aQ3 fgQ1 D3	шар льоду і води пісок дрібний пісок середньої крупності пісок крупний аргіліт сірий	12,0 20,1 33,6 35,0	+ 2,6	+ 2,6
11 105,0	1 2 3 4 5 6 7	aQ4 aQ4 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	супісок бурий пухкий пісок дрібний кварцовий пісок середній пісок крупний вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт тріщинуватий	5,8 14,3 24,6 32,5 33,9 52,2 61,0	4,1 52,2	4,1 + 7,8
12 106,0	1 2 3 4 5 6 7	aQ4 aQ4 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	супісок бурий пухкий пісок дрібний пісок середньої крупності пісок крупний вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт тріщинуватий	7,2 14,7 26,0 32,6 34,8 61,6 66,0	4,9 61,6	4,9 + 9,4
13 107,9	1 2 3 4 5 6	pQ4 aQ3 aQ3 fgQ1 D3 PR	суглинок із щебенем суглинок бурий пісок середньої крупності пісок крупний кварцовий аргіліт сірий граніт тріщинуватий	2,3 9,6 28,3 42,0 56,0 59,0	9,6 56,0	5,5 5,7
14 106,6	1 2 3 4 5 6	pQ4 aQ4 aQ3 fgQ1 D3 PR	суглинок із щебенем пісок дрібний пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм аргіліт сірий граніт тріщинуватий	2,3 12,8 25,9 41,5 45,4 52,0	4,6 45,4	4,6 + 4,1
15 116,5	1 2 3 4 5 6	aQ3 aQ3 aQ3 fgQ1 D3 PR	суглинок бурий супісок жовтий пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм аргіліт сірий граніт вивітрений	5,1 11,9 35,2 48,3 53,7 58,0	14,8 53,7	14,8 4,6
16 115,6	1 2 3 4 5	aQ3 aQ3 aQ3 fgQ1 D3	суглинок бурий супісок жовтий пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм аргіліт сірий	6,3 13,5 35,7 48,0 50,2	14,1	14,1
17 112,8	1 2 3 4 5	aQ3 aQ3 fgQ1 D3 PR	суглинок бурий щільний пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм аргіліт сірий граніт тріщинуватий	10,4 32,0 47,9 64,6 70,0	10,9 64,6	9,4 + 1,4
18 116,2	1 2 3 4 5	aQ3 aQ3 fgQ1 C1 D3	Суглинок бурий, щільний Пісок середньої крупності пісок крупний кварцовий вапняк тріщинуватий аргіліт сірий	10,5 26,3 42,4 44,7 51,8	11,7	12,2
19 117,1	1 2 3 4 5 6 7	aQ3 aQ3 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	суглинок бурий супісок жовтий пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	5,4 12,6 34,7 38,3 46,1 55,3 60,0	14,1 55,3	14,1 3,9
20 116,0	1 2 3 4 5 6 7	aQ3 aQ3 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	суглинок бурий супісок жовтий пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	8,1 14,9 32,8 38,1 44,6 62,2 70,0	13,2 62,2	13,2 2,5
21 114,5	1 2 3 4 5 6 7	aQ3 aQ3 aQ3 fgQ1 C1 D3 PR	суглинок бурий супісок жовтий пісок середньої крупності пісок крупний із гравієм вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	4,4 13,2 32,2 38,1 45,5 67,3 76,0	11,8 67,3	11,8 0,2
22 118,6	1 2 3 4 5	dQ4 aQ3 С1 D3 PR	Суглинок сірий Суглинок бурий щільний Вапняк тріщинуватий Аргіліт сірий Граніт тріщинуватий	1,6 6,2 47,1 93,4 95,0	11,8 93,4	11,8 11,3
23 118,4	1 2 3 4 5 6 7	dQ4 aQ3 aQ3 aQ3 C1 D3 PR	пісок пильоватий суглинок бурий супісок жовтий пісок середньої крупності вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	1,2 8,3 14,6 18,9 47,1 57,4 62,0	10,9 57,4	10,9 2,7
24 144,3	1 2 3 4 5	edQ4 C3 C1 D3 PR	супісок заторфований глина чорна щільна вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	2,6 11,9 73,0 94,5 99,0	0,4 45,8 94,5	0,4 45,8 29,1
25 129,2	1 2 3 4	dQ4 C1 D3 PR	супісок сірий вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	2,5 58,5 72,4 75,0	30,3 72,4	30,3 13,0
26 131,0	1 2 3 4	dQ4 C1 D3 PR	супісок сірий вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	3,4 59,5 78,6 80,0	24,7 78,6	24,7 16,2
27 107,5	1 2 3 4 5 6 7	aQ4 aQ4 aQ4 аQ3 C1 D3 PR	пісок пильоватий супісок жовтий пісок дрібний пісок середньої крупності вапняк тріщинуватий аргіліт сірий граніт вивітрений	2,6 8,4 18,9 22,2 36,0 53,6 59,4	5,7 53,6	5,7 + 7,1

* тут і далі остання цифра по свердловині означає глибину до забою свердловини. Підошва останнього шару проходить нижче забою свердловини. Наприклад у свердловині 1 підошва вапняку не розкрита.

** знак + перед глибиною сталого рівня означає напір над устям свердловини.

Рис. 1. Геологічна карта 1.

Приклад відповіді. Варіант 0

1. Приклад побудови геологічної колонки свердловини № 6 показаний на рис.3. Масштаб колонки приймають 1:500. У графі 1 відмічають у заданому масштабі шкалу глибин, рахуючи початком устя свердловини ( точку перетинання стовбура свердловини з поверхнею землі). Потім за даними графи 5 відкладають на шкалі глибин глибину залягання підошви кожного прошарку і через отримані точки проводять горизонтальні лінії. Потужність першого прошарку ( гр. 4 ) дорівнює глибині залягання його підошви. Потужність інших прошарків обчисляють, як різниця глибин залягання підошов наступних і попередніх прошарків. Наприклад для прошарку 3, 20,8 - 13,9 = 6,9м. Абсолютні позначки підошов прошарків визначають як різницю абсолютної позначки устя свердловини і глибини залягання підошви відповідного прошарку. Наприклад, для прошарку 3, 116,7-20,8=95,9м. Після запису в графу 5 можна зробити перевірку: різниця абсолютних позначок підошов сусідніх прошарків дорівнює потужності прошарку. Наприклад для прошарку 3, 102,8-95,6=6,9м. У середині графи двома тонкими лініями позначають стовбур свердловини і по обидва боки від стовбура показують умовними позначеннями літологічний склад порід кожного прошарку. Ці позначення беруть із стратиграфічної колонки стовбури свердловин в інтервалах розвитки водоносних прошарків злегка затемнюють. У гр. 7 призводять абсолютні позначки сталого рівня грунтових води обох рівнів напірних вод. Вертикальною лінією зі стрілкою на кінці показують висоту підйому напірних вод. З опису очевидно, що свердловиною розкриті верхньочетвертинні відкладення подані трьома прошарками: суглинком бурим щільним, супісю жовтої і піском середньої крупності. Нижче лежать нижньокарбонові трещіноваті вапняки, що підстилаються верхньодевонськими сірими аргілітами. Під аргілітами зустрінуті протерозойські трещіноваті граніти.

2. Приклад побудови геологічного розрізу по лінії свердловин № 2 - 20. Розріз рекомендується будувати на міліметровому папері формату а-4 у такому порядку:

• Вибираємо горизонтальний і вертикальний масштаб. Вибір горизонтального масштабу провадиться аналогічно побудовам топографічних карт (курс геодезії). Вертикальний масштаб приймається в такий спосіб: установлюється максимальна різниця оцінок у межах геологічної карти, для цієї цілі від максимального значення топографічної поверхні в межах розрізу вичитаємо мінімальне значення відмітки забою свердловин (відмітка забою свердловин розраховується як різниця між відміткою устя свердловини і глибиною до забою свердловини ). У розріз потрапляють свердловини № 2.6, 11, 16, 20. відмітки забою яких будуть відповідно: сверд. № 2 (106,4-65,0= 41,4м) 41,4м, сверд. № 6 - 19,3м, сверд. № 11 - 44м, сверд. № 16 - 65,4м, сверд. № 20 - 46м. , мінімальне значення відмітки забою свердловини в межах геологічного розрізу буде складати 19,3м. , а максимальна відмітка топографічної поверхні 127м. У такий спосіб на форматі а-4 необхідно розмістити 108м по вертикалі. Звідси вертикальний масштаб буде Мв 1: 1000.

• Побудова розрізу. Будувати розріз рекомендується на міліметровому папері в такому порядку. У нижній частині листа роблять три графи для характеристики свердловин і указівки відстані між ними. Намічають початок і довжину розрізу в прийнятому масштабі. У початку розрізу будують шкалу абсолютних відміток, із таким розрахунком щоб максимальна відмітка була декілька вище верхньої точки рельєфу, а мінімальна нижче забою найглибшої свердловини.

• Далі приступають до побудови топографічного профілю. Відкладають у заданому масштабі відстані від початку розрізу до його перетинання з кожною горизонталлю, точками відмічаючи абсолютні відмітки відповідних горизонталей. З’єднав усі точки плавними лініями, одержують топографічний профіль поверхні землі по заданому напрямку.

• Вертикальними штрихами завдаємо на розріз стовбури свердловин, вказуючи номери й абсолютні відмітки устя свердловин. На нижньому кінці відрізка відповідної нижчої точки пробуреної свердловини (забою ) ставлять короткий поперечний штрих. Справа від штриха записують абсолютну відмітку забою, що обчисляється як різниця між відміткою устя свердловини і глибиною свердловини. Наприклад для свердловини 2, 106,4-65,0=41,4м. Уздовж лінії свердловини позначають край прошарків і проставляють абсолютні відмітки, що обчисляють як різницю між відміткою устя свердловини і глибин залягання відповідних прошарків. Наприклад у свердловині 2 абсолютна оцінка межі між четвертим і п'ятим прошарками дорівнює: 106,4-34,9=71,5м. У інтервалі кожного прошарку ( на смузі шириною 1см ) умовними позначеннями узятими зі стратиграфічної колонки, відзначають олівцем склад і вік порід.

• Наносимо на топографічний профіль поверхні землі стратиграфічні межі виходу гірських порід на поверхню, відмічаючи олівцем зліва і справа від точок перетинання вік гірських порід.

• Відновлюємо загалом геологічну історію розвитку даної ділянки. Найбільше древні породи розкриті свердловинами є нижньопротерозойські граніти. Між ними і що залягають вище верхньодевонськими аргілітами є стратиграфічна перерва, під час якого відбувалося руйнацію гранітів і формувався ерозійний рельєф. Це підтверджується тим, що стріха гранітів у розрізі має різні абсолютні позначки. На верхньодевонських аргілітах без стратиграфічної перерви залягають нижньокаменоугольні вапняки. Межа між ними є майже горизонтальною. У після кам'яновугільний час аж до початку четвертинного періоду опадонакопичення на даній ділянці не було, утворилася стратиграфічна перерва. У ранньому плейстоцені Q1 по знижених частинах аналізованої території проходив потік вод завмираючого льодовика, що частково розмив нижньокам’янновугільні вапняки і навіть верхньодевонські аргіліти. Цей потік лишив відкладення у виді пісків із гравієм і галькою (fgQ1). У верхньому плейстоцені почав вироблятися діл ріки. Ріка в цей час частково розмила флювіогляціальні відкладення і лишила свої (аQ3). У голоцені (Q4) рівень ріки декілька разів змінювався, у результаті чого були частково розмиті верхньоплейстоценові осадки, а потім відкладені сучасні (аQ4), що були згодом частково розмиті.

• Зробивши цей аналіз починають побудову розрізу, використовуючи як межі прошарків, так і стратиграфічні межі виходів гірських порід. Побудова розрізу ведуть знизу нагору, від більш древніх порід до сучасного.

2. Визначення різновидів підземних вод. Обчисляємо абсолютні позначки рівнів підземних вод. Для цього від абсолютної позначки поверхні землі вичитають глибину залягання відповідного рівня. Якщо напірний рівень вище поверхні землі, то береться не різниця, а сума. Наприклад, для свердловини 2 абсолютна оцінка рівня грунтових вод дорівнює 106,4-5,0=101,4м, а напірного рівня артезіанських вод - 106,4+12,2=118,6м. Обчислені позначки записують справа від свердловини і проводять рівні грунтових вод суцільною лінією синього кольору, а напірних - пунктирної червоного. По абсолютних позначках рівня підземних вод і літологічного складу порід установлюємо тип підземних вод і проводимо їхній опис по такій схемі:

• Тип підземних вод, поширення, області харчування, розвантаження.

• Опис літологічного складу порід, що водовміщують, (колекторів) і водоупорів.

Рис. 2. Приклад виконання геологічного розрізу

(свердловини 2 … 20).

Завдання 3. Розрахунок і аналіз хімічного складу підземних вод.

За результатами хімічного аналізу підземних вод (табл. 6) визначте:

• Похибку хімічного аналізу.

• Жорсткість та її види, мінералізацію води.

• Клас, групу, тип води за класифікацією Алекіна, найменування води.

• Запишіть результати хімічного аналізу у виді формули М. Г. Курлова

• Оцініть види і ступінь агресивності підземних вод, прийоми захисту інженерних споруд.

Таблиця 4- Варіанти завдання

№	Вміст іонів в мг/л						№	Вміст іонів в мг/л
	HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg		HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg
1	165	8	1651	910	107	55	16	264	4846	5395	131	3825	767
2	488	208	65	85	54	94	17	563	39	100	38	116	44
3	490	435	51	44	136	114	18	311	47	44	25	55	42
4	370	99	61	27	130	33	19	336	112	61	31	85	48
5	470	219	61	87	70	81	20	439	186	61	74	66	76
6	440	160	70	67	58	74	21	250	126	61	52	30	56
7	464	98	70	46	60	80	22	506	58	88	55	70	73
8	1061	707	1225	634	80	288	23	1232	578	1313	253	60	264
9	397	156	61	40	96	78	24	384	83	63	42	45	69
10	146	44	35	13	55	12	25	439	203	63	74	65	80
11	220	121	44	43	45	39	26	830	1363	2914	1440	195	651
12	414	108	70	64	45	72	27	525	89	79	51	60	90
13	415	168	70	51	60	88	28	370	134	70	67	36	77
14	384	167	61	64	35	84	29	414	97	70	67	65	87
15	451	201	61	88	75	69	30	378	211	70	88	40	93

Приклад відповіді варіант 0

№	Вміст іонів в мг/л
	HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg
0	353	126	168	247	8	26

Для аналізу складу підземних вод необхідно привести результати хімічного аналізу підземних вод у мг-экв/л, %- экв. Розрахунок ведеться в табличній формі для перерахунку використовуються перерахункові коефіцієнти (додаток2). Наприклад, зміст у воді гідрокарбонат іона дорівнює: 353 мг/л * 0,0164=5,79 мг-экв /л, де 353 мг/л - зміст іона за умовою задачі, а 0,0164 - перерахунковій коефіцієнт

Таблиця 5 - Розрахунок хімічного складу підземних вод

Аніони	мг/ дм3	мг-экв/ дм3	%-экв	Катіони	мг/ дм 3	мг-экв/ дм3	%-экв
HCO	353	5,79	44	Na	247	10.74	81
SO	126	2,62	20	Ca	8	0,40	3
Cl	168	4,74	36	Mg	26	2,14	16
разом	647	13,15	100	разом	281	13,28	100

Теоретично суми аніонів і катіонів, виражені в мг-экв формі повинні бути рівні. Відносна похибка аналізу обчислюється в такий спосіб:

Х = [(13,15-13,28)] / (13,15 +13,28) 100 = 0,5 %

Далі виражають хімічний склад підземних вод у %-экв формі, прийнявши суми аніонів і катіонів за 100% кожну, і записують у наступному графу таблиці.

Сухий залишок визначається в такий спосіб. При випарюванні усі не газоподібні розчинені речовини, крім гідрокарбоната іона, переходять у сухий залишок. Гідрокарбонати розпадаються, при цьому, губиться 0,508 частин вагової кількості. Крім цього, до складу сухого залишку входять органічні речовини і ряд іонів неврахованих даним аналізом. Тому, експериментально визначений сухий залишок завжди більше розрахункового на 5...12 %. З огляду на це, загальну мінералізацію (сухий залишок) приблизно обчисляють за формулою:

M = (1,05-1,12) (0,5HCO + SO + Cl + Na + Ca + Mg) =

=1,1(0,5 353 + 126 + 168 + 247 + 8 + 26)=827 мг/дм³.

Загальна мінералізація води визначається за сухим залишком 0,827 мг/дм³ (додаток 3). Вода класифікується за мінералізацією, як прісна.

Загальна жорсткість обчислюється, як сума катіонів кальцію і магнію виражена в мг-экв/ дм³ 0,40+2,14=2,54 мг-экв/ дм³. За цим показником вода класифікується, як м'яка (додаток 3). Карбонатна жорсткість визначається за змістом гідрокарбонат іона. У зв'язку з тим, що вміст гідрокарбонат іона 5,79 мг-экв/ дм³, а сума катіонів кальцію і магнію - 2,54 мг-экв/л, карбонатна жорсткість дорівнює загальній, некарбонатна відсутня.

За класифікацією Алекіна вода відноситься до змішаного класу, натрієва група, 1 типу.

Найменування води : прісна, гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатна, - натрієва.

Формула Курлова являє собою псевдодріб, у чисельнику якої записують аніонний склад води (у % - экв) в убутному порядку, а в знаменнику - катіонний склад. Запис іонів, зміст яких складає менше 10 %-экв, у формулі не роблять. Перед дробом записують Мінералізацію в г/ дм³ і вміст специфічних компонентів (гази, мікроелементи), якщо вони є.

Завдання 4. Скласти карту ізогіпс, ізобат і зробити її аналіз.

При виконанні розвідницьких робіт пробурено 12 свердловин, розташованих у плані в кутах квадратної сітки, по 4 свердловини в ряду на відстані 25м одна від одної. Відомо - абсолютні позначки устя свердловин (у чисельнику) і результати, одночасного виміру глибин залягання рівнів ґрунтових вод (у знаменнику). Використовуючи ці дані побудуйте на топографічній основі карту гідроізогіпс та ізобат у масштабі 1:500. На карті гідроізогіпс покажіть напрям потоку, розрахуйте швидкість потоку і дійсну швидкість потоку, при пористості ґрунту 35% і Кф = 5м/добу, ізобат - ділянки з глибиною залягання води менше 2м, на яких позначаються процеси підтоплення, менше 1 м. - заболочення

На картах зобразіть горизонталі коричневим кольором, гідроізогіпси - синім, ізобати - червоним.

Таблиця 6 - Варіанти завдання

Варіант	Позначка устя свердловин і глибина рівня підгрунтових вод по номерах свердловин
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
0	13,1 4,1	12,2 3,9	11,3 5,6	10,8 2,7	13,6 3,6	13,4 2,8	12,5 2,0	12,2 1,6	16,1 3,5	15,3 3,2	14,7 0,9	13,5 0,3
1	22,4 3,9	21,3 2,4	20,6 1,5	20,5 1,8	23,0 3,2	22,5 2,0	22,3 1,7	22,4 2,8	25,3 3,2	24,2 1,3	23,7 0,4	23,3 2,3
2	33,6 3,6	33,1 2,8	32,5 2,0	32,4 1,7	36,7 3,6	35,1 3,2	34,4 1,1	33,5 0,4	38,2 1,3	38,3 4,2	38,2 3,1	37,0 2,0
3	33,2 4,1	32,5 2,9	32,0 2,4	31,7 3,5	35,2 4,2	34,0 2,0	33,6 1,2	33,3 3,3	38,8 5,0	38,0 4,2	37,3 3,6	37,2 5,2
4	20,3 4,2	19,1 4,3	18,4 2,6	17,5 1,6	20,6 3,8	20,3 3,4	19,5 2,3	19,1 1,5	23,3 3,6	22,2 3,2	21,2 1,3	20,5 0,2
5	19,1 4,3	18,2 2,5	17,6 1,6	17,5 2,0	20,1 3,2	19,5 2,4	19,4 1,8	19,2 2,5	22,0 3,2	21,3 1,7	20,5 0,8	20,3 2,3
6	20,6 3,6	20,1 3,0	19,5 2,3	19,6 1,5	23,2 3,5	22,4 3,2	21,5 1,1	20,5 0,2	25,6 3,3	25,3 4,0	25,1 2,9	24,3 2,4
7	10,1 3,6	9,5 2,1	9,4 1,5	9,6 2,5	11,2 3,3	12,3 0,9	10,5 0,2	10,3 2,3	15,3 4,2	15,4 3,2	14,3 1,9	14,4 4,1
8	35,2 3,5	35,7 2,5	36,7 3,6	37,5 5,4	34,2 4,2	34,3 2,2	35,4 3,0	35,0 4,4	30,3 2,2	30,5 0,3	31,2 1,4	32,3 3,2
9	25,7 2,2	26,6 3,7	27,5 5,3	28,2 5,4	27,3 2,1	25,0 2,8	25,2 4,4	25,4 3,3	20,5 0,2	21,2 0,9	22,3 3,2	23,4 3,5
10	18,5 2,6	19,1 1,7	20,0 4,3	20,5 4,1	20,8 3,2	21,3 0,9	18,5 2,9	21,8 6,2	22,6 5,5	23,1 6,5	19,2 3,5	23,1 6,6
11	16,9 2,2	18,1 3,3	20,2 4,3	19,5 3,8	17,9 6,6	16,3 4,7	16,7 2,4	17,9 1,3	19,5 2,7	14,8 2,6	13,2 1,5	16,5 1,4
12	17,5 2,0	20,1 3,2	19,5 2,4	19,4 1,8	19,2 2,5	22,0 3,2	21,3 1,7	20,5 0,8	20,3 2,3	19,1 4,3	18,2 2,5	17,6 1,6
13	21,2 3,3	22,3 0,9	20,5 0,2	20,3 2,3	25,3 4,2	25,4 3,2	24,3 1,9	24,4 4,1	20,1 3,6	19,5 2,1	19,4 1,5	19,6 2,5
14	16,9 2,2	18,1 3,3	20,2 4,3	19,5 3,8	17,9 6,6	16,3 4,7	22,5 2,0	22,2 1,6	26,1 3,5	25,3 3,2	24,7 0,9	23,5 0,3
15	17,5 2,0	20,1 3,2	19,5 2,4	19,4 1,8	19,2 2,5	22,0 3,2	22,3 1,7	22,4 2,8	25,3 3,2	24,2 1,3	23,7 0,4	23,3 2,3
16	35,7 2,2	36,6 3,7	37,5 5,3	38,2 5,4	37,3 2,1	35,0 2,8	34,4 1,1	33,5 0,4	38,2 1,3	38,3 4,2	38,2 3,1	37,0 2,0
17	26,1 3,5	25,3 3,2	24,7 0,9	28,2 5,4	27,3 2,1	25,0 2,8	25,2 4,4	25,4 3,3	20,5 0,2	21,2 0,9	22,3 3,2	23,4 3,5
18	35,3 3,2	34,2 1,3	33,7 0,4	33,3 2,3	33,2 4,1	32,5 2,9	32,0 2,4	31,7 3,5	35,2 4,2	34,0 2,0	33,6 1,2	33,3 3,3
19	30,5 0,2	31,2 0,9	32,3 3,2	33,4 3,5	30,1 3,6	19,5 2,1	19,4 1,5	19,6 2,5	21,2 3,3	22,3 0,9	20,5 0,2	20,3 2,3
20	13,2 3,5	12,4 3,2	11,5 1,1	10,5 0,2	15,6 3,3	15,3 4,0	15,1 2,9	14,3 2,4	14,2 4,2	14,3 2,2	15,4 3,0	15,0 4,4
21	17,5 5,4	14,2 4,2	14,3 2,2	15,4 3,0	8,5 2,6	9,1 1,7	10,0 4,3	10,5 4,1	10,8 3,2	11,3 0,9	8,5 2,9	11,8 6,2
22	11,8 6,2	12,6 5,5	13,1 6,5	9,2 3,5	13,1 6,6	10,1 3,6	9,5 2,1	9,4 1,5	9,6 2,5	11,2 3,3	12,3 0,9	10,5 0,2
23	17,4 5,2	18,8 5,0	18,0 4,2	17,3 3,6	17,2 5,2	15,0 2,8	15,2 4,4	15,4 3,3	10,5 0,2	11,2 0,9	12,3 3,2	13,4 3,5
24	13,4 3,5	10,1 3,6	9,5 2,1	9,4 1,5	9,6 2,5	11,2 3,3	7,5 2,0	10,1 3,2	9,5 2,4	9,4 1,8	9,2 2,5	12,0 3,2
25	18,3 4,2	18,2 3,1	17,0 2,0	15,7 2,2	16,6 3,7	17,5 5,3	18,2 5,4	17,3 2,1	15,0 2,8	14,4 1,1	13,5 0,4	15,4 0,8
26	14,3 1,9	14,4 4,1	10,1 3,6	9,5 2,1	7,5 2,0	10,1 3,2	9,5 2,4	9,4 1,8	9,2 2,5	12,0 3,2	12,3 1,7	12,4 2,8
27	12,5 2,9	12,0 2,4	11,7 3,5	15,2 4,2	14,0 2,0	13,6 1,2	13,3 3,3	10,5 0,2	11,2 0,9	12,3 3,2	13,4 3,5	10,1 3,6
28	10,1 3,6	9,5 2,1	9,4 1,5	9,6 2,5	11,2 3,3	12,3 0,9	13,2 3,5	12,4 3,2	11,5 1,1	10,5 0,2	15,6 3,3	15,3 4,0
29	9,2 3,5	13,1 6,6	10,1 3,6	9,5 2,1	10,5 0,2	11,2 0,9	12,3 3,2	13,4 3,5	10,1 3,6	9,5 2,1	9,4 1,5	9,6 2,5
30	8,5 2,9	11,8 6,2	13,4 3,5	10,1 3,6	9,5 2,1	9,4 1,5	9,6 2,5	11,2 3,3	7,5 2,0	10,1 3,2	9,5 2,4	9,4 1,8

Встановлення класифікаційних властивостей ґрунту, та їх аналіз.

Встановлення та аналіз класифікаційних характеристик ґрунту проводиться згідно класифікації. В основі класифікації ґрунту є тип структурних зв’язків.

ґрунти підрозділяються на два класи, скельні – з кристалізаційними структурними зв’язками, та дисперсні з іншими структурними зв’язками.

Класифікаційні характеристики ґрунтів.

Скельні ґрунти.

1. За тимчасовим опором одноосному стиску ґрунту у водонасиченому стані Rc (Мпа)

• Дуже міцні > 120

• Міцні 120 - 50

• Середньої міцності 50 - 15

• Маломіцні 15 - 5

• Зниженої міцності 5 - 3

• Низької міцності 3 - 1

• Вельми|дуже| низької міцності < 1

2. За ступенем вивітрювання; ks = _m/(відношення щільності вивітреного і невивітреного ґрунту)

• Невивітрені ks = 1

• Слабо вивітрені 1 - 0,9

• Вивітрені 0,9 - 0,8

• Сильно вивітрені < 0,8

3. За коефіцієнтом розм’якшування k_saf = Rc/Rs (відношення тимчасового опору одноосному стиску у водонасиченому і повітряно-сухому стані)

4. нерозм'якшувані ksaf > 0,75; Розм'якшувані ksaf < 0,75

Класифікаційні характеристики дисперсних незв'язних ґрунтів.

1. За гранулометричним складом:

   стан крупноуламкового піщаного ґрунту	Розподіл часток по крупності % маси повітряно сухого ґрунту.
   Крупноуламкові
   Грунт, валунний (бриловий)	Маса частинок більше за 200мм більше 50%
   Галечний (щебнистий|) грунт	Маса часток більше за 10мм більше 50%
   Гравійний (дресвяной|) грунт	Маса часток більше за 2мм більше 50%
   Піщані
   Пісок гравелистий	Маса часток більше за 2мм більше 25%
   Пісок крупний	Маса часток більше за 0,5мм більше 50%
   Пісок середньої крупності	Маса часток більше за 0,25мм більше 50%
   Пісок дрібний	Маса часток більше за 0,1мм більше 75%
   Пісок пилуватий	Маса часток більше за 0,1мм менше 75%

2. За ступенем вологості крупноуламкових і піщаних ґрунтів. Sr (відносна вологість ґрунту – ступінь заповнення пор ґрунту водою)

Маловологі Sr < 0,5

Вологі Sr 0,5 - 0,8

Насичені водою Sr > 0,8

3. За ступенем неоднорідності Сu крупно уламкових| і піщаних ґрунтів

Однорідні Сu < 3

Неоднорідні Сu 3 – 6

Вельми Дуже неоднорідні Сu > 6

4. За коефіцієнтом вивітрювання| крупно уламкових | і піщаних ґрунтів. ks = (k₁ – k₀)/ k₁; (k₀ – відношення маси часток розміром менше 2 мм до маси часток| розміром більше 2 мм до випробування на стираність; k₁ – теж після випробування на стираність)

Невивітрені 0 ... 0,5; Слабовиветрені 0,5... 0,75; Сильновиветрені 0,75 ... 1

Класифікаційні характеристики дисперсних зв'язних ґрунтів.

1. За числом пластичності:

Супісок Ip = 0,01 - 0,07; Суглинок Ip = 0,07 - 0,17; Глина Ip > 0,17

2. За показником консистенції:

Тверді I_L < 0; Напівтверді I_L = 0 - 0,25; Тугопластічні I_L = 0,25 - 0,5;

Мягкопластічні I_L = 0,5 - 0,75; Текучепластічні I_L = 0,75 - 1,0; Текучі I_L > 1,0

3. За показником п.

При попередній оцінці леси і лесовидні суглинки із ступенем вологості Sr < 0,8 відносяться до просадочних якщо показник П менше значень приведених нижче:

Ip	0,01-0,07	0,07 - 0,17	> 0,17
Показник П.	0,1	0,17	0,24

При попередній оцінці глинисті ґрунти що мають показник П > 0,3 відносяться до тих, що набрякають.

4. За коефіцієнтом пористості е і числу пластичності Ip

глинисті ґрунти, що мають в природному складанні вологість w₀ > wL і коефіцієнт пористості більш вказаного нижче називаються мулами якщо вони утворилися як структурний осад у воді за наявності мікробіологічних процесів.

Найменування мулів|	Ip	е
Супіщаний	0,01 - 0,07	> 0,9
Суглинний	0,07 - 0,17	> 1,0
Глинистий	> 0,17	> 1,5

5. За відносним вмістом рослинних залишків:

З домішкою рослинних залишків 0,05 ... 0,1; Слабозаторфовані 0,1 ... 0,25; Середньозаторфовані 0,25 ... 0,4; Сильнозаторфовані 0,4 ... 0,6; Торфи > 0,6

6. За зерновим (гранулометричним) складом.

Найменування	Глина	пісок
Супісок легкий	3 - 6	> 50
Супісок пилувата	3 - 6	20 - 50
Супісок важкий	6 - 10	Більш ніж пилуватих
Супісок важка пилувата	6 - 10	Менше чим пилуватих
Суглинок легкий	10 - 15	> 40
Суглинок легкий пилуватий|	10 - 15	< 40
Суглинок середній	15 - 20	більше ніж пилуватих
Суглинок важкий	20 - 30	> 40
Суглинок важкий пилуватий	20 - 30	< 40
Глина піскувата	> 30	> 40
Глина пилувата |	> 30	Менше чим пилуватих|
Глина жирна	> 40	Не нормується

Група №1.

Завдання 3.1. По наведеним показникам фізико-механічних властивостей обчисліть характеристики ґрунту й дайте йому найменування.

Варіант	Петрографічний тип	Щільність, г/см3		Тимчасовий опір стиску, МПа
		Невивітреного ґрунту	вивітреного
				Повітряно-сухого	Водонасиченого
0	Брекчія	2.24	1.93	34.1	16.4
1	Гнейс	2.73	2.52	111.6	90.4
2	Діабаз	2.91	2.91	146	134
3	Доломіт	2.36	1.75	20.1	7.2
4	Граніт	2.73	2.44	100	98
5	Кварцит	2.70	2.65	120	115
6	Глинистий сланець	2.65	2.00	20	5
7	Піщаник	2.70	2.40	80	68
8	Алевроліт	2.65	2.10	70	25
9	Вапняк ракуш.	2.28	1.9	1.5	0.8
10	Вапняк грубозернистий	2.35	1.8	30	24
11	Мергель	2.44	1.97	15	5
12	Крейда	2.44	1.87	2.0	0.8
13	Мармур	2.46	2.22	50	35
14	Аргіліт	2.75	2.30	50	34
15	Брекчія	2.25	2.98	56	22
16	Гнейс	2.76	2.11	80	79
17	Діабаз	3.0	2.24	90	85
18	Доломіт	2.79	1.98	35	21
19	Граніт	2.76	2.35	150	140
20	Кварцит	2.68	2.34	96	93
21	Глинистий сланець	2.65	2.00	75	24
22	Піщаник	2.66	2.45	45	23
23	Алевроліт	2.73	2.34	37	18
24	Вапняк ракуш.	2.45	2.00	15	12
25	Вапняк грубозернистий	2.59	2.12	89	35
26	Мергель	2.75	2.34	36	22
27	Крейда	2.35	1.66	1.9	0.3
28	Мармур	2.60	2.31	80	75
29	Аргіліт	2.75	2.17	40	16

Приклад відповіді: брекчія - осадова зцементована гірська порода. Ґрунт середньої міцності. Обчислюємо коефіцієнт размякшування k_saf = Rc/Rc = 164/341=0,48 і ступінь вивітрювання k_s = p_m/p = 1,93/2,24 = 0,86 використовуючи класифікаційні показники, даємо ґрунту найменування: скельний, середньої міцності, що розм'якшує, осадового походження.

Завдання 3.2.

По наведеним нижче результатах гранулометричного складу незв'язного ґрунту до й після випробування на стиранність побудуйте інтегральну криву зернового складу, визначте ступінь неоднорідності й дайте найменування ґрунту за цими показниками .

Варіант	> 200	200 100	100 60	60 40	40 20	20 10	10 5	5...2	<2	*	**
0	4	0	0	5	9	28	33	15	6	68	ок
1	2	4	2	3	6	14	28	17	24	54	Н
2		5	3	12	25	20	20	15	5	56	Ок
3			5	7	5	15	20	35	15	85	Н
4	6	14	24	16	20	10	10			90	Н
5	25	15	10	15	15	10	10			73	Ок
6	3	3	4	5	7	13	25	18	22	60	Н
7	5	3	7	15	20	20	15	15		75	Ок
8	6	7	3	14	35	13	7	3	2	80	Н
9			5	15	30	26	14	7	3	87	Н
10		3	7	10	20	35	15	3	7	91	Ок
11		3	5	12	25	35	10	5	5	83	Н
12		5		9	26	35	15	10		67	Н
13	3	7	23	17	33	14	3			74	Ок
14				5	15	35	25	15	5	87	Н
15			6	24	28	32	8	2		96	Ок
16			5	15	25	25	20	10		58	Н
17			3	17	25	40	15			90	Н
18			3	17	22	28	15	10	5	93	Ок
19		3	4	13	20	20	15	10	15	80	Н
20		4	6	13	18	19	20	15	5	65	Н
21		2	6	18	24	25	15	5	5	54	Ок
22	4	7	16	23	25	15	10			78	Н
23			5	10	20	20	25	10	10	80	Ок
24				5	15	20	25	25	10	88	Н
25		3	4	13	15	15	20	10	20	76	Н
26		3	6	11	14	26	25	10	5	53	Н
27		4	5	11	15	20	15	10	20	68	Ок
28		2	3	15	10	15	25	20	10	76	Н
29			6	24	13	17	25	15	5	85	Ок
30		6	3	15	25	31	10	7	3	75	Н

*- повний залишок на ситі з діаметром отворів > 2мм, після випробування на стиранність.

Приклад відповіді: варіант 0. для визначення найменування ґрунту по гранулометричнму складу послідовно визначають сумарний вміст часток (%), починаючи від більших фракцій, і порівнюють його з табличними значеннями; крупніше 200мм - 4%, або менш 50%, значить ґрунт не валунний; крупніше 10мм -(4+5+9+28)=46%, або менш 50%, ґрунт не галечниковий; крупніше 2мм - (46+33+15)=94%, або більше 50%, отже ґрунт гравійний. Для побудови інтегральній кривій гранулометричного складу обрахуйте сумарну кількість часток (%) починаючи від самих дрібних наростаючим підсумком.

Завдання 3.4.

За результатами визначення гранулометричного складу ґрунту визначте його найменування.

Варіанта	Гранулометричний склад, % маси, мм						Ступінь окатанності часток
	> 200	200-10	10-2	2-0,05	0,05-0,05	<0,005
1	3	26	31	24	10	6	Н
2	2	21	30	20	15	12	Ок
3	4	19	34	11	27	5	Н
4	3	25	32	15	15	10	Н
5	10	19	30	10	21	10	Ок
6	19	11	26	14	28	2	Н
7	5	25	26	19	15	10	Ок
8	12	21	19	20	16	12	Н
9	2	29	23	21	13	12	Н
10	8	24	26	15	17	10	Ок
11	9	26	25	19	11	5	Н
12	15	25	15	15	20	10	Н
13	9	24	20	20	10	17	Ок
14	6	25	25	12	13	19	Н
15	7	23	24	16	21	9	Ок
16	20	12	20	20	18	10	Н
17	5	15	32	20	25	3	Н
18	3	31	24	26	8	8	Ок
19	6	29	20	25	10	10	Н
20	7	15	30	25	20	3	Н
21	17	20	18	20	12	13	Ок
22	2	27	23	24	16	8	Н
23	5	24	25	25	16	5	Ок
24	8	20	22	18	22	10	Н
25	3	22	25	20	20	10	Н
26	5	28	22	19	20	6	Н
27	5	25	25	24	15	6	Ок
28	3	27	25	15	17	13	Н
29	3	25	26	17	24	5	Ок
30	4	35	16	25	10	10	Н

Завдання 4. Розрахунок і аналіз хімічного складу підземних вод.

Використовуючи результати хімічного аналізу підземних вод, по відповідному варіанту в таблиці визначите:

• Погрішність хімічного аналізу.

• Жорсткість і її види, Мінералізація води.

• Клас, групу, тип води по класифікації Алекіна, дайте найменування води.

• Запишіть результати хімічного аналізу у виді формули М. Г. Курлова.

• Оціните види і ступінь агресивності підземних вод, прийоми захисту інженерних споруд.

Таблиця 7. Група 1 Варіанти завдання 4.

№	Содержание ионов в мг/л						№	Содержание ионов в мг/л
	HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg		HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg
1	353	126	168	247	8	26	16	408	183	6245	3438	499	166
2	649	231	722	468	34	140	17	264	4846	5395	131	3825	767
3	992	667	762	736	301	58	18	358	110	452	231	124	22
4	-	6310	1018	212	1117	1204	19	195	17	21	33	26	18
5	304	75	58	120	50	6	20	385	501	66	85	251	32
6	124	176	182	56	124	32	21	175	6	14	6	47	10
7	149	198	19	129	16	8	22	-	165	2152	1217	122	62
8	930	76	24	93	194	45	23	233	11	9	49	37	5
9	338	340	288	480	-	4	24	72	319	822	468	21	112
10	3904	6	387	1526	104	41	25	31	65	9771	3400	901	202
11	-	6310	14	212	1112	852	26	201	168	119	74	72	40
12	377	150	124	145	54	46	27	202	98	71	92	15	32
13	173	10	2168	1217	120	62	28	542	204	194	42	225	90
14	6200	479	1933	1273	960	760	29	186	38	171	123	32	24
15	276	83	125	87	89	24	30	209	177	132	128	76	18

Таблиця 8. Група 2., Варіанти завдання 4.

№	Содержание ионов в мг/л						№	Содержание ионов в мг/л
	HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg		HCO3	SO4	CL	Na	Ca	Mg
1	165	8	1651	910	107	55	16	264	4846	5395	131	3825	767
2	488	208	65	85	54	94	17	563	39	100	38	116	44
3	490	435	51	44	136	114	18	311	47	44	25	55	42
4	370	99	61	27	130	33	19	336	112	61	31	85	48
5	470	219	61	87	70	81	20	439	186	61	74	66	76
6	440	160	70	67	58	74	21	250	126	61	52	30	56
7	464	98	70	46	60	80	22	506	58	88	55	70	73
8	1061	707	1225	634	80	288	23	1232	578	1313	253	60	264
9	397	156	61	40	96	78	24	384	83	63	42	45	69
10	146	44	35	13	55	12	25	439	203	63	74	65	80
11	220	121	44	43	45	39	26	830	1363	2914	1440	195	651
12	414	108	70	64	45	72	27	525	89	79	51	60	90
13	415	168	70	51	60	88	28	370	134	70	67	36	77
14	384	167	61	64	35	84	29	414	97	70	67	65	87
15	451	201	61	88	75	69	30	378	211	70	88	40	93

Завдання 5. Розрахунок водопритоків у гірські виробітки.

Група 2. Вибрати засіб водопониження і розрахувати дебіт установки, що водопонижуе, при устрої будівельного котловану під насосну станцію на березі річки.

Таблиця 10. Завдання 5, варіанти 1...20.

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Розміри кот- ловану в плані	10 20	10 30	7 30	15 50	10 10	10 12	20 10	14 50	25 15	12 16	8 10	12 65	9 5	23 8 18	7 16	10 20	20 10	14 50	25 15	12 16
Абсолютна позначка, м : Пов. Землі	45	56	78	32	24	54	33	21	65	32	45	28	46	34	51	64	33	21	65	32
Статичний РПВ	44	53	77	31,5	22	53	32	20	63,5	31	43,5	26	45	32,5	48	63	32	20	63,5	31
Дно котлована	32	48	74	28	18	51	27	18	62	29	40	22	42	30	46	51	27	18	62	29
Водоупору	32	48	74	28	18	51	27	18	62	29	42	24	44	30	46	51	27	18	62	29
Кф, м/сут	5	10	7	12	9	6	11	15	10	5	3	6	20	13	7	6	11	15	10	5
Відстань котло- вана від ріки	20	50	34	25	60	100	21	40	30	60	70	80	30	60	50	100	21	40	30	60

	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40
Абсолютні позначки, м Устя свердловини	31,4	97,6	54,8	71,3	65	115	87	88	54	45	97	120	75	95	89	56,8	78,3	69	110	97
Статичний РПВ	29,9	-	-	67,6	62	110	-	-	50	42	-	-	71	88	-	-	69,6	62	105	-
Динамічний рівень	25,5	-	47,3	-	59	107	-	81	-	39,4	-	105	-	85	82	45,3	-	59	97	-
стріха водоопору	11,6	78,5	-	58,2	45	90	60	-	42	32	75	-	63	74	-	-	56,2	45	80	75
Глибина ПВ	-	-	2,3	-	-	-		3			-	13	-	-	4,5	2,8	-	-	-	-
Потужність водоносного пласту	-	14,9	12,5	-	-	-	15	13			14	14	-	-	14	14,5	-	-	-	14
Зниження рівня S, м	-	3,0	-	2,8	-	-	3		2,5		4	-	2,5	-	-	-	3,4	-	-	4
Кф, м/сут	7	4	19	15	20	5	15	10	20	8	25	5	7	9	10	20	50	20	10	25
Відстань свердловини від водойми, м	82	50	35	60	50	75	42	80	54	67	50	45	64	55	30	55	60	50	75	50
Діаметр свердловини, мм	305	203	114	152	305	114	203	152	305	152	203	114	305	114	152	114	152	305	114	203

Порядок виконання завдання 9.

Приток води (дебіт) до досконалого, по ступені скресання водоносного обрію, гірськими виробітками, (водозабірними свердловинами, колодязями, котлованами) розраховується по таких формулах :

Q= 1,366K (2H - S) S / lg R/r, при L > 0,5R

Q = 1,366K (2H - S) S / lg. 2L/r, при L< 0,5R

де R - радіус впливу, розраховується по формулі Кусакіна R = 2S  HK.

L - відстань свердловини від водойми, м.

H - потужність водоносного обрію, м.

S - зниження рівня при відкачці, м.

К - коефіцієнт фільтрації, м/сут.

r - радіус свердловини, м.

Приклади розрахунків приводяться (2, стр 255-258, 3 стор. 64).

додатки