Євген Павлович гребінка

(1812 — 1848)

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім'ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Місцевість, де народився Є. Гребінка і де пройшли його дитячі роки, напрочуд мальовнича та поетична. Народився він на хуторі Убіжище на Полтавщині 2 лютого 1812 року в сім’ї дрібного поміщика. Величезний вплив на нього мала няня-кріпачка. Казки, легенди, народні перекази, пісні, загадки няні зачаровували малого хлопця й пробудили першу любов до літератури та мистецтва. Усе життя з вдячністю згадував Є. Гребінка свою няню. Як і всі поміщицькі діти, Є. Гребінка спочатку навчався вдома. А на тринадцятому році життя віддають його до Ніжинської гімназії вищих наук. Є. Гребінка мав великий потяг до знань. Багато читав, рано почав писати вірші. Ще в гімназичні роки робить вільний переклад поеми «Полтава» О. Пушкіна українською мовою, стає активним автором рукописних альманахів, які виходили в гімназії. У 1831 р. Є. Гребінка успішно закінчив гімназію й поступив на військову службу. Але вона його не приваблювала, і Євген Павлович подає у відставку.

У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав'язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, Брюлловим, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома.

У Петербурзі Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає із своїми творами на сторінках "Современника", "Отечественных записок", "Литературной газеты", "Утренней зари" та ін.

Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840р. з його допомогою побачив світ "Кобзар" Шевченка.

З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний організатор українських літературних сил. Так, за його участю в 1841р. виходить альманах "Ластівка", на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Боровиковського, Забіли та інших авторів, добірка українських народних пісень і приказок.

Окрилений успіхом, Є. Гребінка весь поринає в літературну творчість. Пише ліричні вірші українською та російською мовами, друкує прозові твори в періодичних виданнях, перевидає байки (1836). Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому як байкареві принесли "Малороссийские приказки", що з'явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр.

Байки Гребінки органічно пов'язані з народними приказками і прислів'ями.

Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у байці, як правило, є ще одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу байки, її морального висновку ("Ведмежий суд", "Рибалка", "Будяк да Коноплиночка" та ін.).

Поетичний доробок Гребінки російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою, ніж українською. Його російські вірші переважно романтичні. Широкою популярністю користується і сьогодні романс Гребінки "Черные очи" ("Очи черные, очи страстные..")

Є. Гребінка сумував за Україною, за рідним Убіжищем. Щоліта поспішав на батьківщину. А влітку 1843 р. приїхав на Україну разом з Т. Шевченком. Сирий холодний клімат півночі підірвав здоров’я молодого письменника. Він захворів на туберкульоз легенів і помер у розквіті творчих сил на 37-му році життя. Тіло перевезли на Україну і поховали в рідному селі.