42. Процесуальний порядок судового розгляду цивільної справи.

Покладені на суди обов’язки по захисту суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів суб’єктів права виконуються перш за все у ході судового розгляду цивільної справи.    Судовий розгляд – стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення цивільно-правового спору по суті.    Значення судового розгляду визначається змістом діяльності суду відповідної інстанції і виконуваних ним функцій на цій стадії. Адже в ході судового розгляду на основі усестороннього та повного дослідження доказів наданих сторонами, встановлюються фактичні обставини справи та приймається рішення по суті справи.    Регламентуючи судовий розгляд, законодавець визначив, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні (ст. 158 ЦПК). Виникає закономірне питання: як співвідносяться поняття “судове засідання”, “розгляд справи” та “судовий розгляд”? Аналіз чинного законодавства (зокрема глави 4 розділу ІІІ ЦПК) дозволяє зробити висновок, що розгляд та вирішення цивільної справи є змістом стадії судового розгляду, а судове засідання – процесуальною формою.    Цивільне процесуальне законодавство закріплює чіткий порядок розгляду та вирішення цивільних справ, який визначає послідовність вчинення та зміст процесуальних дій суду та інших учасників процесу, процесуальні гарантії захисту процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків останніх; відображає дію більшості принципів цивільного процесуального права (диспозитивності, змагальності, безпосередності, усності та ін.).    Цивільні справи розглядаються та вирішуються судом першої інстанції протягом розумного строку, але до сплину двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – до сплину одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.    Законом закріплено особливі правила відкриття судового засідання та його проведення, звернення учасників процесу до судді (суддів), постановлення та оголошення судових рішень, які спрямовані на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, порядку в ході судового розгляду. Так, при вході судді (суддів) в зал судового засідання всі особи, присутні в залі повинні встати; особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти дають пояснення (свідчення) стоячи, звертаючись до суду словами “Ваша честь”.

43.

Ускладнення у процесі судового розгляду

У ході розгляду та вирішення цивільних справ можуть виникати обставини, які перешкоджають розгляду справи в одному, першому, судовому засіданні, або взагалі роблять неможливим ухвалення рішення суду у конкретній справі. Такі ускладнення у процесі судового розгляду можливі у таких процесуальних формах:

- тимчасове припинення провадження у справі;

- закінчення провадження без ухвалення рішення суду у справі.

Тимчасове припинення провадження у справі настає внаслідок відкладення розгляду справи, оголошення перерви в її розгляді і зупинення провадження у справі.

Відкладення розгляду справи - це перенесення розгляду справи по суті на певний строк з призначенням дня нового судового засідання.

Відповідно до ст. 169 ЦПК розгляд справи відкладається у разі: 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, коли відсутні відомості, що їм вручені судові повістки; 2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) першої неявки в судове засідання без поважних причин належним чином повідомленого позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (навіть, якщо сторона бере участь у справі через свого представника).

Оголошення перерви у розгляді справи - це тимчасове зупинення провадження у справі на відносно короткий проміжок часу, яке зумовлене необхідністю вчинення певних процесуальних дій, а також порядком роботи суду. Зокрема, при неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього (ч. 2 ст. 191 ЦПК). Суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача за повторне порушення ним порядку під час судового засідання або невиконання ним розпоряджень головуючого (ч. 2 ст. 92 ЦПК).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове, на невизначений строк, припинення процесуальних дій щодо розгляду справи, спричинене обставинами, які унеможливлюють подальший розвиток процесу.

Залежно від підстав зупинення провадження у справі можна поділити на два види: обов'язкове і факультативне. Провадження у справі обов'язково зупиняється за наявності обставин, які завжди перешкоджають розвитку процесу, що, відповідно, позбавляє суд можливості захистити права сторін належним чином.

Факультативне зупинення провадження у справі відбувається за наявності обставин, які можуть і не перешкодити подальшому руху справи у суді, тому суд вирішує це питання залежно від конкретних обставин справи.

В ухвалі суду про зупинення провадження у справі зазначаються мотиви зупинення, закон, яким керувався суд, подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження. Враховуючи, що ст. 203 ЦПК пов'язує строки зупинення провадження у справі з обставинами, після усунення яких суд зобов'язаний відновити провадження у справі, суддя повинен періодично перевіряти, чи усунені обставини, що зумовили це зупинення, а також роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх процесуальний обов'язок інформувати суд про усунення цих обставин.

Після усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі, суд за заявою особи, яка бере участь у справі, або за власною ініціативою відновлює провадження у справі, постановляючи про це ухвалу. Час, який минув з моменту зупинення провадження у справі і до його відновлення, не включається до строку розгляду справи. Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за загальними правилами цивільного судочинства (ст. 204 ЦПК).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду в зв'язку з обставинами, які підтверджують неправомірність порушення процесу або неправомірність його подальшого продовження.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (у такому разі суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд подібних справ); 2) набрали законної сили рішення або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом; 5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим; 6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Наслідком постановлення ухвали про закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Разом з тим, наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ст. 206 ЦПК).

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, що не позбавляє заінтересовану особу права повторно звернутися до суду з тотожним позовом.

Підстави залишення заяви без розгляду визначені ст. 207 ЦПК. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; 5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді; 7) особа, в інтересах якої в установлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалі, постановленій з цього приводу. Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа має право звернутися до суду із заявою повторно (ч. 2 ст. 207 ЦПК). (Див. рис. 16)