1.9.6 Методика вибору методу входження у продуктивний поклад

При виборі методу входження у продуктивний поклад доцільно дотримуватися такої методики.

А. Оцінити товщини продуктивного покладу, який буде буритись, та вияснити кількість проникних пластів в інтервалі від покрівлі покладу до проектної глибини свердловини.

Б. З’ясувати характер насиченості проникних пластів продуктивного покладу та вирішити, які методи входження прийнятні для даної конкретної ситуації. Так, якщо весь продуктивний поклад представлений єдиним пластом, насиченим тільки однією рідиною (наприклад, тільки газом або тільки нафтою), можна використати усі методи. Якщо ж чергуються, скажімо, нафтоносні пласти з водоносними або в одному проникному пласті містяться дві або три рідини, для входження можуть використовуватися тільки перший та чет­вертий методи.

В. Якщо розкриттю підлягає масивний продуктивний поклад (тобто товща великої потужності – у декілька сотень метрів та більше, – насичена однією рідиною, зазвичай газом), оцінити можливість одночасного пробурювання всієї товщини без перекриття верхньої її частини проміжною колоною.

У масивних газових покладах коефіцієнт аномальності пластового тиску суттєво змінюється за потужністю інтервалу, що розгляда­ється: коефіцієнт аномальності К_а.в. у покрівлі часто значно більший, ніж коефіцієнт аномальності К_а.н. поблизу підошви.

Для розкриття бурінням верхньої частини такого покладу для запобігання проявів із пласта відносна густина промивальної рідини повинна бути:

. (1.39)

Рідину з такою густиною можна використовувати при розбурюванні всієї потужності масивного покладу лише у тому випадку, коли тиск стовпа менше тиску поглинання у нижній і середній частинах товщі. Тобто, якщо

, (1.40)

де K_п.н. – індекс тиску поглинання у нижньому інтервалі масивного покладу.

У тих випадках, коли ця остання умова не виконується, роз­криття всієї потужності масивного покладу одразу – недопустиме, оскільки виникає поглинання важкої промивальної рідини у нижню частину покладу, услід за яким може початися газопрояв із верхніх інтервалів.

У подібних ситуаціях до розкриття нижнього інтервалу покладу бурінням верхній інтервал необхідно перекрити обсадною колоною і надійно герметизувати. Після цього необхідно зменшити густину промивальної рідини та лише тоді розкривати нижній інтервал.

Г. Оцінити характер зміни колекторських властивостей за потужністю продуктивного покладу. Якщо проникність суттєво не зміниться, можна застосувати усі методи входження, але віддавати перевагу другому, третьому або п’ятому. Якщо ж проникність одних продуктивних пластів сильно відрізняється від проникності інших, доцільно використовувати перший або четвертий методи, які дозволяють вибірково одержати приплив із будь-якої частини продуктивного покладу.

Д. Оцінити стійкість порід продуктивного покладу. Якщо породи добре зцементовані та немає підстав побоюватися, що як у процесі буріння, так і під час тривалої експлуатації вони почнуть руйнуватися, доцільно застосувати другий метод входження. Якщо породи не досить стійкі і при експлуатації разом з потоком рідини можливий виніс частинок колектора, краще використати третій або п’ятий методи. У випадку нестійких порід, які можуть руйнуватися навіть у процесі буріння, придатні в основному тільки перший та четвертий методи.

Е. Врахувати співвідношення коефіцієнтів аномальності пластових тисків у продуктивному покладі та у розміщених вище нього проникних горизонтах та оцінити можливий ступінь забруднення про­дуктивних пластів промивальною рідиною та її фільтратом, а також тампонажним розчином у період буріння та кріплення свердловини при кожному із тих методів входження, які при врахуванні усіх згаданих вище чинників можуть бути використані у даному продуктивному покладі.

Остаточне рішення на користь того або іншого методу необхідно приймати з врахуванням економічних чинників.