5.8. Оформлення “Списку використаних джерел”

5.8.1. Список використаних джерел – це обов’язкова складова частина, важливий елемент наукового апарату курсової роботи, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний апарат є своєрідним ключем до використаних автором джерел, ознакою наукової етики і культури наукової праці. Крім того, він є показником рівня обізнаності автора з наявною дослідницькою літературою за темою його роботи.

5.8.2. Описи джерел у “Списку використаної літератури” повинні бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут слід насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-К-1 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила."

5.8.3. Джерела у “Списку використаних джерел” слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису.

5.8.4. Кожне джерело має бути пронумероване арабськими цифрами. Якщо використано дві чи більше робіт одного автора, то вони вказуються у хронологічній послідовності їх публікації.

Найбільш типові випадки бібліографічних описів наведені в додатку Д.

5.9. Загальні правила оформлення додатків

5.9.1. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи, її окрему частину, розміщуючи після “Списку використаних джерел” у порядку появи на них посилань у тексті курсової роботи.

5.9.2. Кожен додаток починають з нової сторінки. Додаток має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _ ” і велика літера, що позначає додаток.

5.9.3 Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

5.9.4. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, “А.2“ другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

4.9.5. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.

6. Тематика курсової роботи

1. Банкрутство підприємств та організація антикризового управління.

2. Інвестиційна привабливість підприємства.

3. Формування дивідендної політики на підприємстві.

4. Бюджетування діяльності підприємства.

5. Лізинг як альтернатива банківському кредиту.

6. Фінансове планування на підприємстві.

7. Фінансування інноваційної діяльності.

8. Застосування методу дисконтованих грошових потоків при оцінці бізнесу.

9. Аналіз грошових коштів підприємства.

10. Аналіз фінансового стану підприємства.

11. Аналіз дебіторської заборгованості.

12. Оцінка інвестиційної діяльності підприємства.

13. Оцінка ризику інвестиційних проектів.

14. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

15. Управління товарно-матеріальними запасами.

16. Управління дебіторською заборгованістю.

17. Управління оборотними активами.

18. Управління коштами та їхніми еквівалентами.

19. Управління реальними інвестиціями.

20. Управління фінансовими інвестиціями.

21. Управління капіталом.

22. Управління власним капіталом.

23. Управління позиковим капіталом.

24. Управління необоротними активами.

25. Фінансове планування і прогнозування.

26. Джерела коштів підприємства і методи їхнього фінансування.

27. Аналіз вартості та структури капіталу.

28. Антикризове фінансове управління при загрозі банкрутства.

29. Виробничо-фінансовий леверидж, його значення для планування прибутку.

30. Управління фінансовими ризиками.

31. Управління інвестиціями.

32. Управління грошовими потоками.

33. Управління доходами підприємства.

34. Управління видатками підприємства.

35. Бізнес-план і фінансове моделювання.

36. Управління структурою капіталу.

37. Управління прибутком.

38. Стратегічне фінансове планування на підприємстві.

39. Оперативне фінансове планування на підприємстві.

40.Управління активами.