Тема 13. Глобалізація економічного розвитоку План:

1. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку.

2. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.

3. Суперечності глобалізації

4. Глобальні проблеми людства.

5. Глобалізація як чинник трансформації економічної та господарської систем України

1. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку.

Сутнісною ознакою сучасного світогосподарського розвитку є глобалізація.

Глобалізація (від фр. global - всеосяжний, планетарний) - всеохоплюючий процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків і

взаємозалежностей.

Поняття "глобалізація" увійшло у науковий обіг у 80-ті роки XX ст. як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загально цивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну світову цивілізацію.

Загальна характеристика процесу глобалізації:

1. пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку;

2. означає якісно новий етап поглиблення взаємозв'язків в економічній, політичній, культурній сферах на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі;

3. втілюється у зростаючий взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифікації міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталів, технологій тощо;

4. потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні.

Процес глобалізації розвивається під впливом наступних факторів:

1. Технічні, технологічні:

• НТП, розвиток нових поколінь транспорту, зв'язку;

• революція в галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій;

• виникнення єдиного інформаційного простору і створення можливостей для здійснення операцій в режимі реального часу

2. Соціально-економічні:

- поглиблення інтернаціоналізації економіки на основі її транснаціоналізації та регіоналізації;

• лібералізація сфери руху товарів і капіталів, розвиток нових фінансових технологій;

• становлення нового геоекономічного простору, заснованого між корпоративному поділі праці;

• індивідуалізація, деконцентрація виробництва, що базується на новітніх технологічних укладах;

• геоекономічні трансформації, пов'язані з посиленням ринкової уніфікації сучасного світу

3. Політичні:

• взаємопроникнення макроекономічної політики уряду;

• зростаюча орієнтація національних держав на зовнішні зв'язки;

• геополітичні зрушення, пов'язані з розпадом світової соціалістичної системи

4. Культурні, морально-етичні:

- послаблення ролі традицій, соціальних зв'язків і звичаїв; - інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.

Революція в галузі інформаційної технології інтерактивних інформаційних мереж, використання новітніх комунікаційних засобів (супутникового телебачення, Інтернету, факс-зв'язку), уможливили:

• формування глобальної інформаційної інфраструктури та інтеграцію інформаційних ресурсів усіх рівнів, обсягів, масштабів;

• зростання мобільності фінансових, матеріальних, людських та інформаційних ресурсів і об'єднання географічно роздробленого світу в систему, яка функціонує в режимі реального часу;

• упорядкування міжнародних потоків інформації, створення програмних засобів, підтримки глобальних баз даних і забезпечення легкого доступу до них;

• комплексну автоматизацію управлінської діяльності та різке зниження трансакційних витрат на рівні національних економік і світового господарства в цілому.

На думку багатьох вчених технологічні зміни зробили глобалізацію можливою, а соціально-економічні - реальною. Форми вияву глобалізації:

• становлення загально планетарного науково-інформаційного простору, глобальної інформаційної інфраструктури, мережених інформаційних технологій, світової комунікаційної системи та технологічних макросистем у сфері виробництва, транспорту, зв'язку;

• розвиток електронної комерції, становлення ринків робочої сили , товарів, інформаційних технологій на основі поступового зняття бар'єрів у торгівлі, підписання багатосторонній торгівельних угод тощо;

• бурхливе зростання світового фінансового ринку, який функціонує в режимі реального часу на основі поєднання ринкових і мережевих комп'ютерно-комунікаційних технологій;

• зростання відкритості та взаємозалежності економік, господарсько-технологічне зближення країн, розвиток міжконтинентальної інтеграції тощо;

• становлення єдиного світового виробництва на основі розміщення складових виробничо-збутового процесу в різних країнах та інтенсифікації планетарної діяльності глобальних господарських комплексів(ТНК, транснаціональних банків тощо);

• виникнення нових глобальних економічних суб'єктів (ТНК, міжнародних організацій, регіональних об'єднань, світових фінансових центрів) та нових форм ринкової поведінки (глобальних стратегій, нових методів конкурентної боротьби, глобальних мереж, об'єднань, поглинань);

- міжнародний рух циклічних коливань економіки, біржових, валютних, — фінансових криз;

формування нової системи глобального управління;

- зростання кількості наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових і неурядових міжнародних організацій;

- формування специфічних інтересів і нових суперечностей, порушення рівноваги світової екосистеми і загострення глобальних проблем.

У сучасній науковій літературі виокремлюють два основні підходи до визначення хронологічних меж глобалізації.

І. Представники першого (широкого) підходу трактують глобалізацію як тривалий історичний процес поетапного формування загально планетарної цілісності, який супроводжував увесь процес цивілізаційного розвитку.