Ухвалив:
Відмовити у прийнятті позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди
Позовну заяву повернути ОСОБА_1 та роз'яснити, що ОСОБА_1 має право звернутися до суду зі своїми вимогами з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Шаховніна М.О.
Висновок:
Від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об’єднання і роз’єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 – 126 ЦПК та самостійні вимоги третіх осіб мають стосуватися предмета спору.
Суд, вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов’язки позивача.
Зі змісту зазначеної статті випливає, що самостійні вимоги третіх осіб мають стосуватися предмета спору. Предмет спору – це об’єкт спірних правовідносин; те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
Оскільки, самостійність позовних вимог третіх осіб полягає в тому, що вони заявляють про приналежність саме їм блага, що є предметом спору, а зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній просить відшкодувати йому матеріальну шкоду, яка є різницею між фактичним розміром шкоди, яка завдана ОСОБА_2 та отриманим ним страховим відшкодуванням, то у прийнятті його позовної заяви слід відмовити, оскільки вона не відповідає вимогам ч. 1 ст. 34 ЦПК України.
Справа N 390/1656/14-ц
Провадження N 2/390/470/14
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"18" червня 2014 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: державний нотаріус ОСОБА_12, про визнання недійсним правочину відмови від спадщини та надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Встановив:
Позивачі та треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів, звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним правочину відмови від спадщини та надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява подана до суду з порушенням вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України, а саме: не правильно сплачений судовий збір; відсутні копії документів, які містяться в переліку додатків до позову для відповідача і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів; не чітко викладено зміст позовних вимог.
Відповідно до ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями, судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: 243,60 грн.
Частина 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями, передбачає, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно дол. поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Враховуючи, що позовна заява містить самостійні немайнові вимоги позивачів, а саме:
-ОСОБА_1 просить суд визнати недійним правочин відмови від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13, який помер 16.08.2013, та визначити їй додатковий строк у три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, як спадкоємцю першої черги;
-ОСОБА_3 просить суд визнати недійним правочин відмови від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13, який помер 16.08.2013, та визначити їй додатковий строк у три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, як спадкоємцю першої черги;
-ОСОБА_2 просить суд визнати недійним правочин відмови від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13, який помер 16.08.2013, та визначити йому додатковий строк у три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, як спадкоємцю першої черги, кожний з них повинен сплатити судовий збір у сумі 243,60 грн.
Однак згідно з квитанціями, долученими до матеріалів позовної заяви, позивачі сплатили лише 234,60 грн. та 243, 60 грн. судового збору, що є порушенням ст. ст. 4, 6 ЗУ "Про судовий збір".
Крім того, в позовній заяві зазначено позивачем ОСОБА_4, проте будь-яка вимога від нього в прохальній частині позову відсутня.
У вступній частині позовної заяви зазначено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів.
Згідно ч. 1 ст. 34 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вбачається, що вона містить викладення обставин справи лише щодо позивачів у позові, а вказані особи, зазначені лише у вступній та прохальні частині, а тому їхнє відношення до цього позову суду не зрозуміле. Крім того, необхідно зазначити, що особа стає третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, лише після відкриття провадження у справі, шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін, а на стадії подання позовної заяви вона фактично є позивачем, оскільки виходячи із ч. 1 ст. 34 ЦПК України, вона має усі процесуальні права і обов'язки позивача.
Також необхідно зазначити, що копії позовних заяв для відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, містить перелік додатків, який не відповідає фактичній наявності вказаних у ньому документів, а саме відсутні: пенсійне посвідчення ОСОБА_1; пенсійне посвідчення ОСОБА_3, свідоцтво про народження ОСОБА_5, паспорт ОСОБА_5, довідка ІПН ОСОБА_2С; свідоцтво про народження ОСОБА_6, паспорт ОСОБА_6, довідка ІПН ОСОБА_6С; свідоцтво про народження ОСОБА_14, паспорт ОСОБА_7, свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_7, довідка ІПН ОСОБА_7; свідоцтво про народження ОСОБА_15, паспорт ОСОБА_8, свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_8; свідоцтво про народження ОСОБА_16, паспорт ОСОБА_9, довідка ІПН ОСОБА_9, свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_9; свідоцтво про народження ОСОБА_17, паспорт ОСОБА_10, довідка ІПН ОСОБА_10, свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_10
Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,