Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Кафедра цивільного процесу

Індивідуальна робота  Узагальнення судової практики  На тему:  «Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору»

Виконала:

студент 1ф-ту 3 курсу 10 гр.

Перевірив:

асистент

Гузе К.А.

Харків-2016

ВСТУП

Третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, є суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у відкрите провадження у справі з метою захисту своїх особистих прав, свобод чи інтересів, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Характерною ознакою таких осіб є саме пред’явлення самостійної вимоги щодо предмета матеріального спору між сторонами, а не наявність самостійних прав на нього, оскільки такі права можуть бути визначені тільки рішенням суду.

Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати в процес у справі між сторонами, а порушити справу самостійно – подати позовну заяву до тієї із сторін, яка, одержавши позитивне рішення суду на свою користь, порушила чи поставила під загрозу їхні права та інтереси з приводу спірного об’єкта. Вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки в них є побоювання, що визнання права за стороною може ускладнити чи зробити неможливим одержання спірного об’єкта, хоч у майбутньому суд і визнає право за ними на цей об’єкт.

Розгляд справи за їхньою участю дає можливість зекономити час і процесуальні засоби, зменшити судові витрати і запобігти ухваленню судом протилежних за змістом рішень. Треті особи заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а тому можуть претендувати на весь предмет чи на його частину. Закон не забороняє участі в одній справі кількох третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Якщо третя особа вступає в процес, в якому вже є третя особа з самостійними вимогами, позовні вимоги пред’являють лише до сторін (або до однієї з них) і не можуть пред’являти до третьої особи, яка вступила в судовий процес раніше.

0

0

Номер провадження: 22-ц/785/6463/16

Головуючий у першій інстанції Бодашко Л.І.

Доповідач Ващенко Л.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.

при секретарі - Сібовій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 і апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 20 липня 2016 року про відмову у прийнятті позовних заяв у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про виділ частки із спільної сумісної власності подружжя,

Встановила:

21.06.2016 року, ОСОБА_5 звернулась із позовом про виділ зі спільної сумісної власності подружжя будинка із земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Позов обгрунтовано тим, що з 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7, який у 2003 році набув право власності на спірний будинок, а земельна ділянка набута у власність спадкодавцем у 1997 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Позов пред'явлено до ОСОБА_6, сина спадкодавця із посиланням на те, що позивачка і відповідачка є спадкоємцями ОСОБА_7, зокрема з з підстав ст. ст. 1218, 1226 ЦК України.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 01.07.2016 року відкрито провадження у справі.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись із позовом як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_8 та ОСОБА_6, спадкоємців ОСОБА_7, про стягнення відповідно 100 000 гривень та 149 623,87 гривень і просили об'єднати їх позов із позовом ОСОБА_5 в одне провадження.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 20.07.2016 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4відмовлено у прийнятті позовних заяв (а. с. 36).

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять ухвалу суду від 20.07.2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття їхніх позовних заяв, посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції і наявність підстав для об'єднання позовів.

У засіданні колегії суддів: представник ОСОБА_3 і ОСОБА_9 скаргу підтримав; відповідач ОСОБА_6 скаргу не визнав.

Позивачка ОСОБА_5 у засідання колегії суддів не з'явилась, про розгляд справи колегією суддів 22.09.2016 року сповіщена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення апеляційного суду від 14.09.2016 року.

Ухвала суду першої інстанцїі підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд на підставі ст. 311 ч. 1 п. 3,4 ЦПК України.

Згідно зі ст. 311 ч. 1 п. 3,4 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і, направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Позивачка просила виділити частку із спільної сумісної власності у її власність житлового будинка разом із земельною ділянкою по АДРЕСА_1, право власності на які зареєстровано за спадкодавцем ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 1-4).

До суду першої інстанції звернулись із позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, при цьому, вимоги заявлені до спадкоємців ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів по боргам спадкодавця.

Суд, відмовляючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у прийнятті їніх заяв виходив з того, що вимоги ОСОБА_5 грунтуються на нормамх сімейного законодавства, тоді як вимоги третіх осіб грунтуються на нормах спадкового права (а. с. 36).

Висновок суду не відповідає обставинам справи.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що вимоги про виділ частки нерухомого майна заявлені із посиланням на норми СК України, а також на ст. ст. 1218, 1226 ЦК України /норми спадкового права/. Позов пред'явлено до спадкоємця першої черги ОСОБА_7, його сина ОСОБА_6 (а. с. 1-4).

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стверджують, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_7, останній мав перед ними обов'язки щодо повернення боргу і цей обов'язок після смерті спадкодавця перейшов до його спадкоємців: позивачки та відповідача, при цьому, зазначають, що відповідні претензії вони подали до нотаріальної контори.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ст. ст. 1218 ч. 1, 1282 ч. 1 ЦК України).

Вирішення позову ОСОБА_5 впливає на розмір спадкового майна, а отже і впливає на інтереси кредиторів спадкодавця.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін і мають усі процесуальні права та обов'язки позивача (ст. 34 ч. 1 ЦПК Украъни).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті позовних заяв третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з передачею питання про прийняття позовних заяв третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. п. 3,4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,