Особливості гону лані європейської (dama dama) на території азово-сиваського національного природного парку

Дослідження проводилися на території Азово - Сиваського національного природного парку (АСНПП) острів Бірючий. Час проведений за спостереженням тварин в період гону складає 75 годин (2015-2016 р.). При аналізі отриманих даних ми опрацювали 40 картосхеми на яких ми відмічали місце розташування як самців так і самок і відстань яку вони пройшли за світовий день. Чисельність досліджуваних копитних на о. Бірючий коливалась від 1300 до 1500 (Домніч 2015).

За період спостережені ми спостерігали за поведінкою 90 самок, 45 дорослих самців 20 і 27 полуторарічок самок і самців відповідно а також 30 цьогорічок.

Існує мало інформації щодо взаємозв’язку між поведінкою самця до періоду гону коли як очікується їх стратегія поведінки повинна націлюватися на те щоб збільшити свою вагу тіла(Stearns, 1992).У дуже полігінійних (англ.polygyny) видів , якими є велика кількість оленячих , самці яких розглядають як основних виробників , затрачують багато енергії під час гону, яка була запасена ( у вигляді жиру) в весінній та літній період (Jönsson, 1997).Як відмічає Іспанський вчений Франциско Браза у національному парку Доньяна гін лані відбувається в першій половині жовтня ( Braza 1986) і їх основний репродуктивний період можна вважати дуже синхронним в порівнянні з іншими популяціями лані.

На території АСНПП початок активного гону починається на початку жовтня, наприклад у 2015 році 4-5 жовтня нами спостерігалось 4 сутички між дорослими самцями які продовжувалися від 2 до 6 хвилин. В той час як звуків які характерні для активного гону не були замічені. У 2016 році вже 28 вересня були замічені самці з почорнінням в районі паху. А вже 4 жовтня були помічені 5 дорослих самців з явно вираженою чорнотою. Відстань між цими самцями коливалася від одного до двох км. З 5 жовтня 2016 р. самці почали «хоркати» наприклад, за світовий день ми зафіксували 6 хорканів в той час як в ночі з 5 на 6 жовтня о 2 годині ночі було чути три довгих хоркання від чотирьох самців які були на відстані 300-500м один від одного і кількість звуків коливалась від 3 до 15.

В осінній період спостережень 2016 р. ми зафіксували всього 12 дорослих самців (і 6 полуторарічок) з яких тільки 3 трималися разом решта 9 самців були одинаки. В той час як а навесні і влітку як правило ми зустрічали самців з великими групами самок (6-15 особин). Що стосується добового ритму то самці у вересні-жовтні 60% світового часу витрачали на відпочинок 30 на жирування і 10% на і водопій з переходами.

У поведінці самок (n = 60) особливих змін у порівнянні з весняним і літнім часом нами не спостерігалось. Але варто відзначити той факт що навесні і влітку самки пасуться переважно в ранковий і вечірній час то восени ми спостерігали активне годування протягом усього світового дня.

Також слід зазначити що в цю пору року у оленя благородного на цій же території активно проходить гін. Значних міжвидових взаємозв'язків між самками лані та самцями оленя ми не спостерігали, але при сильних ревках самців - самки лані які знаходяться на відстані менше 300 метрів піднімали голову і на протязі 20-30 сек. і дивились в сторону самця який реве. Наприклад 02.10.16 о 18 годині на території 150 га ми спостерігали 130 оленячих: з яких 104 були олені і 25 ланей. Відмічаємо що за 2-3 години наших спостережень тварини майже не реагували один на одного.

Таким чином, в кінці вересня 2015-2016р. на о. Бірючий активного гону у лані не спостерігається (хоркання, сутички та садки не були зафіксовані) але самці в цей час вже відокремлюються від самок, їх соціальна і комфортна поведінка різко змінюється. У деяких помічені фізіологічні ознаки стану гону (чорнота в районі паху) що свідчить про предгінний стан в цей час. А починаючи з 4-5 жовтня можна спостерігати сутички між самцями лані та чути характерне для самців хоркання і починається активний гін.

Список літератури:

Jönsson, K.I. (1997). Capital and income breeding as alternative tactics of resource use in

reproduction. Oikos, 78, 57-66.

Stearns, S.C. (1992). The Evolution of Life Histories. Oxford Univ Press, Oxford.

Braza F., Garsia J.E. & Alwarez F. 1986. Rutting behaviour of fallow deer. Acta Theriologica 31: 467-478.

Томах Олександр студент магістратури біологічного факультету Запорізького національного університету науковий керівник: к. б. н., доц.. Лебедєва Н. І.