- •Секція 1 «Генетика та селекція рослин, ландшафтний дизайн та декоративне рослинництво, прикладна ботаніка та фізіологія рослин»
- •Перспективні гібриди гібіску трав’янистого для озеленення південного сходу україни
- •Вплив посухи на посівні якості насіння та ріст коренів проростків різних видів гірчиці
- •Успадковування якісних та кількісних ознак рослин роду lunaria l.
- •Проблеми і перспективи вирощування томатів в умовах закритого грунту
- •Перспективи вирощування арахісу в україні
- •Особливості морфології та фенології сортів гірчиці різної видової належності
- •Міжвидова гібридизація соняшника
- •Особливості вирощування соняшнику в умовах запорізької області
- •Морфометричні показники деяких сортів гібіску сирійського в умовах м. Запоріжжя
- •Ефективність вирощування сортів льону олійного з різною крупністю насіння
- •Порівняння проростання насіння лунарії за різних умов під впливом йонів so42- та co32-
- •Гістохімічні дослідження морозостійкості чайно-гібридних троянд
- •Секція 2 «Фармакогнозія»
- •Щодо стандартизації таблеток «лізиній»
- •Морфологическое, микроскопическое и гистохимическое изучение плодов и семян дворядника тонколистного
- •Вивчення елементного складу трави портулаку городнього та портулаку великоквіткового
- •Дослідження режимів приготування нового лікарського препарату – супозиторіїв з ефірною олією чебрецю звичайного
- •Эпонимические названия в хирургической урологии
- •Фармакогностичне дослідження представників представників роду aloe
- •Секція 3 «Біологічна, медична хімія, органічна, біоорганічна хімія та високомолекулярні сполуки, неорганічна, аналітична хімія, пошук біологічно активних речовин»
- •Долідження фізико-хімічних та оптичних властивостей похідних хіноліну та лактату
- •Розробка спектрофотометричних методів аналізу субстанції броміду 1-в-фенілетил-4-аміно-1,2,4-триазолію та підтвердження її достовірності
- •Розрахунок молекулярних десрипторів біологічно активних молекул для пошуку кореляцій
- •Плавлені сири з біологічно активними добавками рослинного походження
- •Вміст нафтопродуктів у зливних водах підприємств м.Запоріжжя
- •Порівняння теоретичної та експериментальної гострої токсичності іліденгідразидів акридону
- •Біологічно-активні речовини серед 4-s-похідних хіноліну
- •Аналіз токоферолу в продуктах
- •Синтез нових 6-заміщенних s-(2-метилхінолін-4-іл)-l-цистеїну
- •Розрахунок показників біологічної активності та фізико-хімічних показників похідних 2-метилхінолін-4-тіолу методами хемоінформатики
- •Активізація пізнавальної діяльності студентів на лабораторних заняттях з курсу «аналітична хімія»
- •Рідинні мембранні іоноселективні електроди та їх різноманітність
- •Синтез, вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей 2-(5-(1н-тетразол-1-іл)-4-r-1,2,4-тріазол-3-тіо) алканових(аренових) кислот та їх солей
- •Дослідження реакції етерифікації похідних l-цистеїну
- •Синтез похідних хіноліну та його конденсованих аналогів
- •Використання барвників у харчовій промисловості
- •[1,2,4]Триазоло[1,5-с]хіназоліни з піразольним фрагментом – перспективний клас біологічно активних сполук.
- •Фізико-хімічні властивості s-заміщених акридину і тетрагідроакридину та їх похідних
- •Іоноселективні електроди для аналізу органічних іонів та чинники, що впливають на їх роботу
- •Синтез ряда производных бензимидазолхиназолина
- •Роль іоноселективних електродів в аналізі та їх принцип роботи
- •Основні принципи роботи іоноселективних електродів
- •Рефрактометричні показники якості фруктових соків
- •Типи іоноселективних електродів, їх специфічні переваги та можливі сфери використання
- •Сучасні методи дослідження за допомогою іонселективних електродів
- •Похідні 2-аміноетантіолу як перспективні синтони у створенні біорегуляторів
- •Органолептичні та фізико-хімічні властивості розсольних сирів з вітамінними добавками
- •Вплив екстракційної складової на роботу іоноселективного електроду
- •Органолептичний аналіз та фізико-хімічні показники якості кефіру
- •Потенціометричне титрування як метод визначення хімічних констант речовин
- •Дослідження вмісту важких металів у зливних водах м.Запоріжжя
- •Секція 4 «Експериментальна та клінічна терапія, педіатрія та хірургія, нормальна та патологічна морфологія, фізіологія людини і тварин»
- •Особливості розподілу глікозаміногліканів в менісках колінного суглоба щурів в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів
- •Вплив комплексу реабілітаційних заходів на стан здоров’я дітей, хворих на дитячий церебральний параліч
- •Особливості накопичення колагенів в тканині пародонту в нормі та після встановлення фотополімерного та цементного пломбувального матеріалу
- •Дослідження рухової активності студентів запорізького державногого медичногог університету
- •Анатомія орбіти та зорового каналу дорослої людини.
- •Акусто-тактильний метод мовної післяінсультної реабілітації
- •Дискутабельні питання добового моніторування артеріального тиску:у фокусі денний та нічний періоди
- •Методичний підхід до вивченнябудови плаценти щурів у II періоді вагітності
- •Онлайн курси –сучасний напрямок розвитку освіти
- •Психосоматичні розлади студентів – медиків
- •Гематологічні показники у дітей, хворих на епілепсію
- •Вплив занять з карате на показники фізичного здоров’я у дітей 8-10 років
- •Вплив теплових процедур на показники фізичного здоров’я чоловіків 30-40 років
- •Особливості репродуктивної системи щурів при стресовому впливі
- •Морфо- функціональні та імунологічні зміни параметрів еякуляту у чоловіків при хронічних захворюваннях репродуктивної системи
- •Електронна опорна тростина для активації реабілітації людей з ураженням кінцівок
- •Clostridium difficile-кишечна інфекція як наслідок лікування легеневого туберкульозу у дітей
- •Особливості показників крові при цукровому діабеті 1-го та 2-го типу
- •Секція 5 «Мікробіологія, вірусологія, імунологія та лабораторна діагностика»
- •Фагоцитарна активність нейтрофілів крові щурів під впливом сольового екстракту hirudo verbana
- •Цитоморфометричні показники лімфоцитів переферичної крові при ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників
- •Клініко-біохімічні показники крові у хворих на вірусний гепатит с із рівзною тривалістю захворювання
- •Визначення поглинальної здатності нейтрофілів з використанням непатогенних мікроорганізмів
- •Біохомічні та імунологічні показники у хворих на рак яєчників
- •Вплив антигенів сольового екстракту медичної п’явки на морфометричні показнаки лабораторних щурів на ранніх етапах постембріонального розвитку
- •Значення дослідження метаболічної активності нейтрофілів у дітей дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію
- •Стан неспецифiчної клiтинної ланки iмунiтету у жінок з ризиком розвитку синдрому гiперстимуляцiї яєчникiв
- •Вивчення гемоцитарних захисних реакцій гемолімфи медоносної бджоли на різних тест-об'єктах
- •Вивчення місцевої гуморальної ланки імунної системи шлунка щурів з використанням лектина сої
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові у дітей дошкільного віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт
- •Клінічні та біохімічні показники крові у хворих на рак передміхурової залози
- •Показники периферичної крові у жінок різних онтогенетичних груп
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові жаби озерної (pelophylax ridibundus) у різні сезони року
- •Перекисне окислення лііпдів та антиоксидантна система у хворих на сахарний діабет і-го типу різного віку
- •Секція 6 «Екологія.Природокористування та охорона навколишнього середовища »
- •Екологічний моніторинг радіаційного випромінювання гранітних структур пам’ятників м. Запоріжжя
- •Екологічні аспекти впливу побутового освітлення на емоційний стан людини
- •До проблеми нормування дрібнодисперсного пилу в україні
- •Гігієнічна оцінка рівнів захворюваності населення запорізької області від шнтенсивності забруднення атмосферного повітря
- •Особливості бріофітів в умовах урбоекосистеми
- •Дослідження фітотоксичності ґрунтів в районі впливу сміттезвалишь
- •Вплив аніонів солей цинку на пігментосинтезувальну здатність бактеріальних та дріжджових клітин
- •Порівняльний аналіз смертності населення україни та держав-членів європейського союзу та сша
- •Гендерні особливості стану фактичного харчування студентів-медиків
- •Вплив поверхнево-активних речовин на життєдіяльність пігментосинтезувальних дріжджів
- •Секція 7 «Екологія тварин,мисливствознавство та іхтіологія»
- •ЕколОгічний моніторинг електромагнітного забруднення побутового середовища
- •Породи бджіл та улаштування пасік
- •Біотопічний розподіл зайця-русака (lepus europeus pallas, 1708) в умовах антропогенно-транформованих ландшафтів півдня україни
- •Особенности зоогенного влияния на динамику калия в почвах азово-сивашского национального природного парка
- •Спарганоз куниці лісової (martes martes) у господарстві «мисливські стежки іі» київської області
- •Можливість використання показника флуктуючої асиметрії для оцінки стану популяції вовка (canis lupus l., 1758)
- •Особливості зміни добового ритму шляхетного оленя (Cervus elaphus) в острівних екосистемах протягом року
- •Особливості гону лані європейської (dama dama) на території азово-сиваського національного природного парку
- •Динаміка чисельності лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Особливості біотопічного розподілу лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Екологічні аспекти орнітофауни південно-східної частини україни
- •Паразитофауна інвазивного виду риб карася сріблястого (carassius gibelio) в штучно створеній водоймі – каховському водосховищі
Порівняння теоретичної та експериментальної гострої токсичності іліденгідразидів акридону
Похідні ряду акридону як сполуки, що мають різноманітний спектр біологічної активності, викликають значний інтерес серед дослідників. Похідні акридону мають широкий спектр біологічної дії: антибактеріальну, протигрибкову, знеболюючу, протизапальну, противірусну, протипухлинну, гіпотензивну, протисудомну тощо.[1,2] Серед похідних акридону можна виділити іліден гідразиди, які володіють протизапальною дією, деякі з них також можуть викликати медикаментозний сон, що робить цей клас сполук можливим для використання в медицині. За допомогою сервісу GUSAR Onlineбуло спрогнозовано їх гостру токсичність та порівняно з даними, що отримані експериментально.
Таблиця 1
Гостра токсичність (LD50) іліденгідразидів акридону
№ |
Сполука |
Теоретична LD50 (мг/кг) |
Експеримен-тальна LD50 (мг/кг) |
1 |
N'[(1Е)-(4-нітрофеніл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
827 |
628±39,9 |
2 |
N'[(1Е)-(5-бром-2-гідроксифеніл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
1182 |
270±39,74 |
3 |
N'[(1Е)-(4-метоксіфеніл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
811,6 |
290±39,7 |
4 |
N'[(1Е)-(3-нітрофеніл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
688,4 |
290±36,8 |
5 |
N'[(1Е,2E)-3-(2-бромфеніл)проп-2-єн-1-іліден]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
1011 |
66±7,9 |
6 |
N'[(1Е,2E)-3-(5-форміл-3-нітро-2-фуріл)проп-2-єн-1-іліден]-2-(9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
754,7 |
290 |
7 |
N'[(1Е)-(5-форміл-3-нітро-2-фуріл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
700,4 |
155 |
Продовження таблиці 1
8 |
N'[(1Е)-(2-гідроксифеніл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
868,1 |
155 |
9 |
N'[(1Е)-(2,5-дигідроксифеніл)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
926,8 |
380±39,9 |
10 |
N'[(1Е)-(2,5-дихлор)метилен]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид |
1198 |
320 |
Нами встановлено, що теоретичні значення набагато(до чотирьох разів) більші за практичні, що ще раз доводить необхідність попередніх експериментальних досліджень. Всі речовини,для яких визначено експериментальні LD50, окрім 5, відносяться до IVкласутоксичності(малотоксичні). N'[(1Е,2E)-3-(2-бромфеніл)проп-2-єн-1-іліден]-2- (9-оксоакридин-10(9Н)-іл)ацетогідразид (5)відноситься до ІIІ класу токсичності (помірно токсичні), що робить йогобільш небезпечним для використання.
Використана література
1. Григоровський А.М. Успехи химии производных акридина//Успех химии.-1952.-Т.21, вып. 5.-с.615-640.
2. Goly A., Jorbe J. Moments olipolaries etc onformations deguelgeus acridines-9-N-substitutes// Farmaco Ed.Sci.-1981.-т36, N1.-p.38-46.
Бондаренко Надія студентка 4-го курсу біологічного факультету Запорізького національного університету науковий керівник: к. б. н., доц. Генчева В. І.