Вплив поверхнево-активних речовин на життєдіяльність пігментосинтезувальних дріжджів

Катіонні та амфотерні поверхнево-активні речовини (ПАР) широко використовуються в різних миючих, антистатичних і антисептичних засобах. Природні і синтетичні ПАР є обов'язковими компонентами більшості сучасних технологічних процесів і препаратів [Плетнева, 2002]. Після застосування ПАР зазвичай потрапляють в навколишнє середовище. Сьогодні ПАР є одними з основних забруднювачів гідросфери. Все це обумовлює необхідність контролю виробництва ПАР та їх вмісту у різних об'єктах - природних і стічних водах, технологічних розчинах промислових підприємств, продуктах побутової хімії. Присутність у водних об'єктах ПАР негативно впливає на якість води, самоочищення водойм, організм гідробіонтів та людини. Характерною рисою ПАР є синергізм з іншими полютантами (канцерогенними речовинами, важкими металами тощо) і активізація їх токсичної дії. Однак, інформація про токсичність ПАР, їх поводження у водному середовищі, а тим більше екологічні наслідки їх застосування досить суперечливі. Основною причиною неоднозначності оцінок екологічної дії ПАР (особливо композитів) є відсутність повних даних за складом, який є комерційною таємницею [Бачурин, 2012]. Вивчення впливу ПАР на синтез пігментів мікроорганізмами становить значний інтерес, оскільки ПАР є небезпечними забрудненнями та їх індикація в довкіллі стає необхідною.

Метою роботи було дослідити вплив деяких видів ПАР на синтез каротиноїдів дріжджовими клітинами.

Об’єктом дослідження були каротиносинтезувальні дріжджі Rhodotorula glutinis Y-1335. Культуру засівали суцільним газоном на тверде поживне середовище Сабуро, яке готували на основі ПАР. Культивування проводили в термостаті за температури 28 ºС. На 3 добу культивування візуально проводили облік результатів.

Досліджували вплив на дріжджі миючого засобу «Ушастый нянь», «Sorti», «Domol Ultra Sensitive» та «Фрекен Бок».

Дослідження показали, що у дріжджів Rh. glutinis Y-1335 при розведенні миючого засобу «Ушастый нянь» 1:300 спостерігався суцільний ріст інтенсивно пігментованих колоній. При розведенні «Ушастый нянь» 1:160 спостерігався ріст дрібних пігментних та безпігментних колоній.

При культивуванні дріжджів Rh. glutinis Y-1335 на середовищі Сабуро з додаванням миючого засобу «Sorti» (розведення 1:300) був відмічений добрий ріст та помірне пігментоутворення колоній. При розведенні 1:250 подекуди зустрічалися безпігментні колонії середнього розміру, а при розведенні 1:220 був відмічений слабкий ріст пігментних та безпігментних колоній. «Sorti» блокував ріст дріжджових клітин при розведенні 1:190.

У дріжджів Rh. glutinis Y-1335 при розведенні миючого засобу «Domol Ultra Sensitive» 1:30 був відмічений помірний ріст слабко пігментованих колоній. При розведенні 1:45 спостерігався помірний ріст та добре пігментоутворення колоній. Культура Rh. glutinis Y-1335 при розведенні ПАР 1:60 та 1:75 мала добрий ріст та пігментоутворення колоній. При розведенні 1:90 був зафіксований добрий ріст та інтенсивне пігментоутворення колоній.

У дріжджів Rh. glutinis Y-1335 при розведенні миючого засобу «Фрекен Бок» 1:30 спостерігався добрий ріст та синтез пігментів. При розведенні 1:60; 1:75; 1:90 на чашках був відмічений суцільний ріст рожевих колоній.

Отже, Rhodotorula glutinis Y-1335 володіла здатністю втрачати пігменти за певних концентрацій ПАР, що дозволяє використовувати її у біоіндикаційних дослідженнях за умов забруднення води ПАР. Найбільш токсичним відносно росту та синтезу пігментів дріжджами Rhodotorula glutinis Y-1335 з усіх синтетичних миючих засобів виявилися «Ушастый нянь» та «Sorti» (при розведенні 1:130 та 1:190 відповідно, ріст і синтез каротиноїдів дріжджовими клітинами блокувалися). В обох цих засобах присутня динатрієва сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти, що може бути причиною інгібуючої дії на клітини еукаріот. І, навпаки, миючий засіб «Фрекен Бок» є найменш токсичним, це можливо пояснюється наявністю в його складі неіоногенних тензидів, тобто ПАР рослинного походження, що дає змогу використовувати його у повсякденному житті.

Список літератури

1. ПАВ и композиции : справочник / [под ред. Плетнева М. Ю.]. – М. : Клавель, 2002. – 768 с.

2. Бачурин Б. А. Поверхностно-активные вещества как источник загрязнения гидросферы горнодобывающих регионов / Б. А. Бачурин, Т. А. Одинцова // Минералогия и геохимия ландшафта горнорудных территорий. Современное минералообразование : Тр. IV Всерос. симпозиума. – 2012, Чита : ИПРЭК СО РАН. – С. 72-76.

Чиньонов Віктор студент 4-го курсу біологічного факультету Запорізького національного університету науковий керівник: доц. Чаусовський Г. О.