Міжвидова гібридизація соняшника

Соняшник – основна олійна культура в Україні. Посіви соняшнику в Україні займають понад 2 млн. га, що становить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі соняшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорозькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтавській областях.[Троценко, 2004]

Одним з ефективних і найбільш доступних засобів підвищення врожайності сільськогосподарських культур є впровадження у виробництво високоврожайних районованих сортів і гібридів. Сорти сільськогосподарських культур створюються селекціонерами в науково – дослідних установах і детально вивчаються в державних сортовипробувальних станціях. На основі результатів вивчення кращі з них рекомендуються (районуються) для вирощування в тих областях і районах, де вони виявились найбільш урожайними. Після районування нових сортів починається робота з насінництва. Сортові якості насіння в процесі використання у виробництві погіршуються (змішування насіння різних сортів, перезапилення).[Пустовойт, 1975]

Метою роботи було дослідження морфологічних особливостей будови листової пластинки гібридних ліній соняшника 27168, 27183, 27156 та їх міжвидових гібридів..

Види соняшника являють собою поліплоїдний ряд, який включає диплоїдні (2n=34), тетраплоїдні (2n=68), гексаплоїдні (2n=102) форми.

Методика міжвидової гібридизації соняшника побудована на основі зворотних (насичувальних) схрещувань. ЇЇ в загальних рисах можна викласти так. За материнську форму брали однорічні лінії соняшника, а в якості батьківської форми багаторічні H.divaricatus і H.mollis.

Гібриди першого покоління здебільшого успадковують всі ознаки, які властиві дикорослим формам, а саме: імунітет до захворювань, розгалуженість стебла, велику кількість дрібних кошиків. Поряд з цим у першому поколінні міжвидових гібридів має місце значне розщеплення за морфо-фізіологічними ознаками. Серед рослин добирають ті, які наближаються до культурного соняшника, наприклад, меншою розгалуженістю, меншою кількістю і більшими розмірами суцвіть. Суцвіття таких рослин знову запилюють пилком культурного сорту.[Фурсова, 1997]

На фітотроні ми отримали гібридні рослини від схрещування багаторічного Н. mollis та однорічної лінії с наступними ознаками: форма верхівки дуже виражена, тобто широко трикутна, забарвлення помірне, а зубці дрібні і закручуються всередину пластинки. Висота верхівки відносно місця прикріплення пластинки розташовано нище. Вушка – помірні, крила сильно виражені.

У рослини, отриманої від схрещування з H. divaricatus, крила дуже виражені і асиметричні, пухирчастість дуже слабка, верхівка загострена, вушка асиметричні і помірні, кут між найнижчими бічними жилками розташован вище, висота верхівки листка відносно місця прикріплення пластинки розташована вище.

У гібридних рослин F₁ 27183 х H. mollis забарвлення листкової пластинки світле, зубці дрібні і добре виражені, верхівка ланцетна, вушок не має, крила слабо виражені.

У гібридних рослин F₁ 27168 х H. mollis форма верхівки дуже виражена, тобто широко трикутна, забарвлення помірне, а зубці дрібні і закручуються всередину пластинки. Висота верхівки відносно місця прикріплення пластинки розташовано нище. Вушка – помірні, крила, як на фотографіїї сильно виражені.

У гібридних рослин F₁ 27156 х H. divaricatus крила дуже виражені і асиметричні, пухирчастість дуже слабка, верхівка загострена, вушка асиметричні і помірні, кут між найнижчими бічними жилками розташован вище, висота верхівки листка відносно місця прикріплення пластинки розташована вище.

У гібридних рослин F₁ 27168 х H. mollis форма верхівки дуже виражена, тобто широко трикутна, забарвлення помірне, а зубці дрібні і закручуються всередину пластинки. Висота верхівки відносно місця прикріплення пластинки розташовано нище. Вушка – помірні, крила, як на фотографіїї сильно виражені.

Таким чином, ми отримали гібридні рослини соняшника від міжвидових схрещувань з різними морфологічними ознаками.

1. Троценко В. І. Вивчення структури врожайності насіння соняшнику // Вісник СНАУ. - №7/8. – 2004. – С. 56-59.

2. Пустовойт B.C.Подсолнечник/B.C. Пустовойт.-М.: Колос, 1975.-591 с.

3. Фурсова Г. К. Соняшник: систематика, морфологія, біологія: Навчальний посібник. – Х., 1997. – 120с.

Свідовська Юлія студентка 4-го курсу біологічного факультету Запорізького національного університету науковий керівник: к. б. н., доц. Костюченко Н. І.