Клінічні та біохімічні показники крові у хворих на рак передміхурової залози

Рак передміхурової залози (РПЗ) – найбільш поширена солідна пухлина людей похилого та старечого віку із значною тенденцією до омолодження контингенту хворих. Захворювання найчастіше починає розвиватися у чоловіків після 50 років і досягає свого піку у 71 рік . Ризик захворіти до 40 років складає приблизно 1:10000, у той час як протягом усього життя кожному шостому буде встановлено діагноз РПЗ. Серед усіх хворих на РПЗ лише 0,1% – це чоловіки, віком до 50 років .

Це захворювання характеризується підвищенням рівня простат специфічного антигену, незначні зміни клінічних показників крові та підвищенням біохімічних показників крові при проростанні пухлини в шийку сечового міхура, викривлення простатичного відділу сечівника вузлами пухлини, що може відображатися на функції нирок [ Возіанов О. Ф, С. П Пасєчніков, 2003,Возіанов О. Ф. 2001].

Метою роботи було дослідження стану клінічних та біохімічних показників крові у хворих на рак передміхурової залози, які проживають у м.Кіровограді та проходили обстеження та оперативне лікування в КЗ «Кіровоградський Обласний онкологічний диспансер». Аналізувалися показники - вміст білірубіну, загального білку, сечовини, креатиніну, тимолової проби, АлАТ, ШОЕ.

У дослідженні брали участь 34 пацієнта у віці від 46 до 70 років, із клiнiчно встановленим діагнозом – рак передміхурової залози 2-3 ступеню.

Як показали результати досліджень загальна кількість еритроцитів та тромбоцитів, а також кількість гемоглобіну в крові була у межах норми. Відмічався достовірно великий рівень ШОЕ (22,21-33±1,8 при верхній межі норми 15 мм/год.). Високий рівень ШОЕ свідчив про протікання запального процесу. Крім того цей показник є інформативним при злоякісних новоутвореннях кінцевих стадій розвитку. Про протікання запального процесу також свідчило незначне недостовірне збільшення кількості лейкоцитів крові (9,05±0,65) та зсув лейкоцитарної формули крові вліво (кількість ПЯН дорівнює 7,85±0,8 %). Після операції спостерігалося достовірне зменшення кількості тромбоцитів та гемоглобіну у порівнянні із до операційним рівнем (229±16,83 та 190,12±13,13 для тромбоцитів на першому та другому етапах обстеження відповідно; 125,85±2,53 та 114,35±2,8 для гемоглобіну на першому та другому етапах обстеження відповідно), та недостовірне зменшення кількості еритроцитів (3,93±0,13 та 3,57±0,11 на першому та другому етапах обстеження відповідно). Це зменшення можна пояснити, як результат крововтрати в ході операції, яка була тривалою за часом та важкою за хірургічним втручанням. ШОЕ на другому етапі ще достовірно збільшилося також внаслідок хірургічної травми (22,21±1,8 та 33,62±2,1 на першому та другому етапах обстеження відповідно).

Показники загального білірубіну, тимолової проби, активність ферментів (АлАт та α-Амілази), та рівень глюкози в крові хворих були в межах норми. Ці показники і на другому післяопераційному етапі також були в нормі та достовірно не змінилися.

Розростання пухлини в більшості випадків призводе до проростання пухлини в шийку сечового міхура, викривлення простатичного відділу сечівника вузлами пухлини, що може відображатися на функції нирок. Про порушення функції нирок свідчив достовірно високий рівень сечовини та креатиніну (рівень сечовини на доопераційному етапі дорівнював 9,34±0,77 ммоль/л при верхній межі норми 8,3, а рівень креатиніну 128,28±8,0 при нормі в 100 мкмоль/л). Рівень сечовини та креатиніну на післяопераційному етапі недостовірно зменшився, але залишився на високому рівні (9,05±0,81 для сечовини та 127,13±8,81 для креатиніну), що може свідчити про ниркову недостатність (більшість пацієнтів була похилого віку).

Таким чином, у онкологічних хворих на рак передміхурової спостерігається високий рівень ШОЕ, сечовини, креатиніну та зсув лейкоцитарної формули крові вліво. Після операційного втручання залишався високий рівень ШОЕ, лейкоцитів, сечовини та креатиніну.

Література.

1. Возіанов О.Ф. Рак передміхурової залози: стан проблеми у світі і в Україні / О.Ф. Возіанов, С.П. Пасєчніков // Урологія. – 2003. – № 2. – С. 90-92.

2. Возіанов А. Ф. Медицинская наука и практика на стыке тысячелетий / А. Ф. Возіанов. // Doctor. – 2001. – №1. – С. 3–8.

Попова Юлія студентка 5-го курсу (спеціаліст) біологічного факультету Запорізького національного університету науковий керівник: к. б. н., доц. Копійка В. В.