- •Секція 1 «Генетика та селекція рослин, ландшафтний дизайн та декоративне рослинництво, прикладна ботаніка та фізіологія рослин»
- •Перспективні гібриди гібіску трав’янистого для озеленення південного сходу україни
- •Вплив посухи на посівні якості насіння та ріст коренів проростків різних видів гірчиці
- •Успадковування якісних та кількісних ознак рослин роду lunaria l.
- •Проблеми і перспективи вирощування томатів в умовах закритого грунту
- •Перспективи вирощування арахісу в україні
- •Особливості морфології та фенології сортів гірчиці різної видової належності
- •Міжвидова гібридизація соняшника
- •Особливості вирощування соняшнику в умовах запорізької області
- •Морфометричні показники деяких сортів гібіску сирійського в умовах м. Запоріжжя
- •Ефективність вирощування сортів льону олійного з різною крупністю насіння
- •Порівняння проростання насіння лунарії за різних умов під впливом йонів so42- та co32-
- •Гістохімічні дослідження морозостійкості чайно-гібридних троянд
- •Секція 2 «Фармакогнозія»
- •Щодо стандартизації таблеток «лізиній»
- •Морфологическое, микроскопическое и гистохимическое изучение плодов и семян дворядника тонколистного
- •Вивчення елементного складу трави портулаку городнього та портулаку великоквіткового
- •Дослідження режимів приготування нового лікарського препарату – супозиторіїв з ефірною олією чебрецю звичайного
- •Эпонимические названия в хирургической урологии
- •Фармакогностичне дослідження представників представників роду aloe
- •Секція 3 «Біологічна, медична хімія, органічна, біоорганічна хімія та високомолекулярні сполуки, неорганічна, аналітична хімія, пошук біологічно активних речовин»
- •Долідження фізико-хімічних та оптичних властивостей похідних хіноліну та лактату
- •Розробка спектрофотометричних методів аналізу субстанції броміду 1-в-фенілетил-4-аміно-1,2,4-триазолію та підтвердження її достовірності
- •Розрахунок молекулярних десрипторів біологічно активних молекул для пошуку кореляцій
- •Плавлені сири з біологічно активними добавками рослинного походження
- •Вміст нафтопродуктів у зливних водах підприємств м.Запоріжжя
- •Порівняння теоретичної та експериментальної гострої токсичності іліденгідразидів акридону
- •Біологічно-активні речовини серед 4-s-похідних хіноліну
- •Аналіз токоферолу в продуктах
- •Синтез нових 6-заміщенних s-(2-метилхінолін-4-іл)-l-цистеїну
- •Розрахунок показників біологічної активності та фізико-хімічних показників похідних 2-метилхінолін-4-тіолу методами хемоінформатики
- •Активізація пізнавальної діяльності студентів на лабораторних заняттях з курсу «аналітична хімія»
- •Рідинні мембранні іоноселективні електроди та їх різноманітність
- •Синтез, вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей 2-(5-(1н-тетразол-1-іл)-4-r-1,2,4-тріазол-3-тіо) алканових(аренових) кислот та їх солей
- •Дослідження реакції етерифікації похідних l-цистеїну
- •Синтез похідних хіноліну та його конденсованих аналогів
- •Використання барвників у харчовій промисловості
- •[1,2,4]Триазоло[1,5-с]хіназоліни з піразольним фрагментом – перспективний клас біологічно активних сполук.
- •Фізико-хімічні властивості s-заміщених акридину і тетрагідроакридину та їх похідних
- •Іоноселективні електроди для аналізу органічних іонів та чинники, що впливають на їх роботу
- •Синтез ряда производных бензимидазолхиназолина
- •Роль іоноселективних електродів в аналізі та їх принцип роботи
- •Основні принципи роботи іоноселективних електродів
- •Рефрактометричні показники якості фруктових соків
- •Типи іоноселективних електродів, їх специфічні переваги та можливі сфери використання
- •Сучасні методи дослідження за допомогою іонселективних електродів
- •Похідні 2-аміноетантіолу як перспективні синтони у створенні біорегуляторів
- •Органолептичні та фізико-хімічні властивості розсольних сирів з вітамінними добавками
- •Вплив екстракційної складової на роботу іоноселективного електроду
- •Органолептичний аналіз та фізико-хімічні показники якості кефіру
- •Потенціометричне титрування як метод визначення хімічних констант речовин
- •Дослідження вмісту важких металів у зливних водах м.Запоріжжя
- •Секція 4 «Експериментальна та клінічна терапія, педіатрія та хірургія, нормальна та патологічна морфологія, фізіологія людини і тварин»
- •Особливості розподілу глікозаміногліканів в менісках колінного суглоба щурів в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів
- •Вплив комплексу реабілітаційних заходів на стан здоров’я дітей, хворих на дитячий церебральний параліч
- •Особливості накопичення колагенів в тканині пародонту в нормі та після встановлення фотополімерного та цементного пломбувального матеріалу
- •Дослідження рухової активності студентів запорізького державногого медичногог університету
- •Анатомія орбіти та зорового каналу дорослої людини.
- •Акусто-тактильний метод мовної післяінсультної реабілітації
- •Дискутабельні питання добового моніторування артеріального тиску:у фокусі денний та нічний періоди
- •Методичний підхід до вивченнябудови плаценти щурів у II періоді вагітності
- •Онлайн курси –сучасний напрямок розвитку освіти
- •Психосоматичні розлади студентів – медиків
- •Гематологічні показники у дітей, хворих на епілепсію
- •Вплив занять з карате на показники фізичного здоров’я у дітей 8-10 років
- •Вплив теплових процедур на показники фізичного здоров’я чоловіків 30-40 років
- •Особливості репродуктивної системи щурів при стресовому впливі
- •Морфо- функціональні та імунологічні зміни параметрів еякуляту у чоловіків при хронічних захворюваннях репродуктивної системи
- •Електронна опорна тростина для активації реабілітації людей з ураженням кінцівок
- •Clostridium difficile-кишечна інфекція як наслідок лікування легеневого туберкульозу у дітей
- •Особливості показників крові при цукровому діабеті 1-го та 2-го типу
- •Секція 5 «Мікробіологія, вірусологія, імунологія та лабораторна діагностика»
- •Фагоцитарна активність нейтрофілів крові щурів під впливом сольового екстракту hirudo verbana
- •Цитоморфометричні показники лімфоцитів переферичної крові при ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників
- •Клініко-біохімічні показники крові у хворих на вірусний гепатит с із рівзною тривалістю захворювання
- •Визначення поглинальної здатності нейтрофілів з використанням непатогенних мікроорганізмів
- •Біохомічні та імунологічні показники у хворих на рак яєчників
- •Вплив антигенів сольового екстракту медичної п’явки на морфометричні показнаки лабораторних щурів на ранніх етапах постембріонального розвитку
- •Значення дослідження метаболічної активності нейтрофілів у дітей дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію
- •Стан неспецифiчної клiтинної ланки iмунiтету у жінок з ризиком розвитку синдрому гiперстимуляцiї яєчникiв
- •Вивчення гемоцитарних захисних реакцій гемолімфи медоносної бджоли на різних тест-об'єктах
- •Вивчення місцевої гуморальної ланки імунної системи шлунка щурів з використанням лектина сої
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові у дітей дошкільного віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт
- •Клінічні та біохімічні показники крові у хворих на рак передміхурової залози
- •Показники периферичної крові у жінок різних онтогенетичних груп
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові жаби озерної (pelophylax ridibundus) у різні сезони року
- •Перекисне окислення лііпдів та антиоксидантна система у хворих на сахарний діабет і-го типу різного віку
- •Секція 6 «Екологія.Природокористування та охорона навколишнього середовища »
- •Екологічний моніторинг радіаційного випромінювання гранітних структур пам’ятників м. Запоріжжя
- •Екологічні аспекти впливу побутового освітлення на емоційний стан людини
- •До проблеми нормування дрібнодисперсного пилу в україні
- •Гігієнічна оцінка рівнів захворюваності населення запорізької області від шнтенсивності забруднення атмосферного повітря
- •Особливості бріофітів в умовах урбоекосистеми
- •Дослідження фітотоксичності ґрунтів в районі впливу сміттезвалишь
- •Вплив аніонів солей цинку на пігментосинтезувальну здатність бактеріальних та дріжджових клітин
- •Порівняльний аналіз смертності населення україни та держав-членів європейського союзу та сша
- •Гендерні особливості стану фактичного харчування студентів-медиків
- •Вплив поверхнево-активних речовин на життєдіяльність пігментосинтезувальних дріжджів
- •ЕколОгічний моніторинг електромагнітного забруднення побутового середовища
- •Секція 7 «Екологія тварин,мисливствознавство та іхтіологія»
- •Породи бджіл та улаштування пасік
- •Біотопічний розподіл зайця-русака (lepus europeus pallas, 1708) в умовах антропогенно-транформованих ландшафтів півдня україни
- •Особенности зоогенного влияния на динамику калия в почвах азово-сивашского национального природного парка
- •Спарганоз куниці лісової (martes martes) у господарстві «мисливські стежки іі» київської області
- •Можливість використання показника флуктуючої асиметрії для оцінки стану популяції вовка (canis lupus l., 1758)
- •Особливості зміни добового ритму шляхетного оленя (Cervus elaphus) в острівних екосистемах протягом року
- •Особливості гону лані європейської (dama dama) на території азово-сиваського національного природного парку
- •Динаміка чисельності лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Особливості біотопічного розподілу лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Екологічні аспекти орнітофауни південно-східної частини україни
- •Паразитофауна інвазивного виду риб карася сріблястого (carassius gibelio) в штучно створеній водоймі – каховському водосховищі
Морфологическое, микроскопическое и гистохимическое изучение плодов и семян дворядника тонколистного
Дворядник тонколистный-Diplotaxis tenuifolia (L.) DC. относится к семейству капустные (крестоцветные)-Brassicaceae, в котором описано 338 родов и 3709 видов [Al-Shenbaz Al., 2006]. В семействе имеются растения, используемые в качестве лекарственных, декоративных, овощных, кормовых и для получения технических и пищевых масел [Куршева, 2009, Al-Shenbaz Al., 2006]. Применяется и дворядник тонколистный: в народной медицине как мочегонное, витаминное, потогонное, вяжущее и успокаивающее средство. За рубежом используется в овощеводстве. Под названием рукола продается как салатная культура, как приправа с горчичным вкусом [Куршева, 2009]. Микроскопия и гистохимия растения не изучалась.
Цель работы: провести морфологическое, микроскопическое и гистохимическое изучение плодов и семян дворядника тонколистного.
Методы и материалы исследования. Объектом исследования служили плоды и семена растений, заготовленные в июне-августе 2015 года на территории Запорожской области. Для иссследвания отбирали 50 растений, 50 плодов и 1000 семян. Размеры плодов определяли при помощи штангенциркуля, семян - окуляр-микрометра. Для микроскопического изучения использовали микроскопы МБИ-1 и МБИ-2. Рисунки выполняли при помощи рисовального аппарата РА-4. Гистохимические реакции проводили на свежесобранном материале с использованием общепринятых реактивов: на крахмал-реактив Люголя, одревесневшие элементы-раствор флороглюцина и минеральная кислота, дубильные вещества качественно определяли по реакции с железо-алюминиевыми квасцами, флавоноиды - по реакции с тимолом и серной кислотой и методом хроматографирования в тонком слое сорбента в системе н – бутанол – уксусная кислота – вода (4:1:2), жирное масло - спиртовым раствором судана-3, белки-биуретовой реакциией. При необходимоси использовались и другие реактивы.
Результаты исследования. В условиях Запорожской области созревание плодов и семян происходит в два срока- июль-август и сентябрь-октябрь. Вторичное осеннее цветение и плодообразование наблюдается постоянно, при любых климатических условиях. Растение легко переносит первые заморозки. После скашивания хорошо отрастает. В одном плоде обнаружено 66,31±1,86 семян. На одном растении насчитывалось от 151 до 223 плодов, от 6000 до 9 500 штук семян. Плод растения длинный (36,12±0,97 мм) узкий, форма линейная. Плод раскрывается двумя створами. Между ними расположена тонкая прозрачная перегородка. Семена в плоде расположены в два ряда. Семена овально–яйцевидной формы, жерто-бурой окраски, 1,21±0,03 мм длины и 081±0,01 мм ширины, масса 1000 семян составляет 0, 322±0,002 г. На поперечном разрезе створка плода имеет четыре слоя: наружный и внутренний эпидермис, клетки паренхимы и механический слой. Кожура семян на поперечном разрезе состоит из слоев: эпидермального, палисадного, пигментного, алейронового и гиалинового. При гистохимическом изучении обнаружены одревесневшие оболочки в клетках механического слоя плодов и палисадного слоя кожуры семян. Слизь локализована в эпидермальном и гиалиновом слоях кожуры семян, белки – в алейроновом слое кожуры семян, жирное масло – в зародыше и семядолях семян. Локализация крахмала в плодах и семенах не обнаружена.
Выводы
Плод изучаемого растения стручок. В одном плоде обнаружено 66,31± 1,86 семян. На одном растении насчитывалось от 151 до 223 плодов, от 7000 до 9 500 штук семян. Плод растения длинный (36,12±0,97 мм) узкий, форма линейная. Плод раскрывается двумя створами. Между ними расположена тонкая прозрачная перегородка. Семена в плоде расположены в два ряда. Семена овально–яйцевидной формы, жерто-бурой окраски, 1,21±0,03 мм длины и 081 ± 0,01 мм ширины, масса 1000 семян составляет 0,322±0,002 г. На поперечном разрезе створки плода обнаружены: наружный эпидермис клетки паренхимы, механический слой и внутренний эпидермис. Кожура семян на поперечном разрезе имеет пять слоев: эпидермальный, палисадный, пигментный, алейроновый и гиалиновый. Обнаружены одревесневшие оболочки в клетках механического слоя плодов и палисадного слоя кожуры семян. Слизь локализована в эпидермальном и гиалиновом слоях кожуры семян, белки – в алейроновом слое кожуры семян, жирное масло – в зародыше и семядолях семян. Крахмал не обнаружен.
Литература
1. Куршева Ж.В. Биологические особенности и приемы возделывания индау посевного, дворядника тонколистного и кресс-салата в условиях Московской области // Дисс. канд биол. наук, М, 2009, 166 с.
2. Al-Shenbaz Al. Systematic and Phylogeny of the Brassicaceae (Cruciferae): an overview / A.I. Al-Shenbaz, M.A. Beilstein, E.A. Kellogg // PL. Syst. Evol., 2006, vol. 259. - Р. 89-120.
Кініченко Анна аспірант кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки Запорізького державного медичного університету науковий керівник: д. біол. н., доц. Тржецинський С. Д.