Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_EP_otvety (3).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
330.75 Кб
Скачать

9. Методи визначення планової чисельності основних робітників.

Основне завдання планування чисельності працівників на підприємстві - визначення потреби у всіх категоріях працівників, необхідних для забезпечення безперебійного виробничого процесу і виконання планового завдання. Чисельність тих, що працюють на підприємстві планується за відповідними групами і категоріями. Для розрахунку чисельності робітників їх підрозділяють на дві групи:

1) робітники на нормованих роботах, чисельність яких залежить від обсягу виробництва на даній ділянці і норм вироблення або норм часу; 2) робітники, пов'язані з обслуговуванням машин і агрегатів, чисельність яких безпосередньо не залежить від обсягу виробництва. Відповідно до цього використовуються різні методи визначення планової чисельності робітників.

Планова чисельність робітників, зайнятих на нормованих роботах, визначається за трудомісткістю робіт та за нормами виробітки:

а) За трудомісткістю робіт (нормами часу на одиницю продукції) при виконанні різних видів робіт.

Розрахунок здійснюється в такій послідовності: спочатку визначається трудомісткість виробничої програми в цілому за окремими видами робіт (професіями робітників) з урахуванням їх складності в нормо-годинах; визначається плановий ефективний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника за професіями за рік в годинах.

За цим методом визначається так само планова чисельність значної групи допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням технологічного і допоміжного устаткування цехів. До них належать: ремонтні і чергові слюсарі, працівники ВТК, налагоджувальники, оператори, прикріплені до групи устаткування.

Істотно відрізняються методи визначення чисельності керівників, фахівців і службовців. Їх трудові функції і зміст праці розрізняються, перш за все, за такими ознаками, як питома вага творчої праці, ступінь повторюваності окремих елементів роботи, нерівномірність завантаження протягом робочого дня. Так, для керівників і фахівців характерною особливістю трудових процесів є значна питома вага елементів творчої праці, відсутність багаторазової повторюваності робіт і операцій

Нормування праці лінійних і функціональних керівників здійснюється за допомогою норми керованості. Для директора заводу, наприклад, нормою керованості є число його заступників, а також число структурних підрозділів, що знаходяться в його безпосередньому підпорядкуванні; для майстра – число робітників або число бригадирів.

Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу визначається відповідно до встановлених норм обслуговування (робочих місць, приміщень). Чисельність працівників охорони визначається залежно від числа постів і прийнятого режиму роботи.

1 0. Вартісна оцінка майнового комплексу.

Вартісна оцінка трудового потенціалу є необхідним етапом процесу формування й оцінки сукупного потенціалу підприємства і являє собою процес визначення величини трудового потенціалу у вартісному вираженні. Цілі вартісної оцінки трудового потенціалу можна розділити на три групи: 1)визначення ступеня впливу трудового потенціалу на підвищення або зниження ринкової ціни та сукупного потенціалу підприємства; 2)визначення ступеня впливу трудового потенціалу на інвестиційну привабливість підприємства; 3)визначення обсягу витрат на реструктуризацію трудового потенціалу у випадку передпродажної або постприватизаційної реструктуризації самого підприємства, а також при антикризовому управлінні або інноваційному проектуванні. У найбільш загальному вигляді можна виділити два найпоширеніші підходи до визначення вартості трудового потенціалу: - витратний; - доходний. Відповідно до витратного підходу вартість трудового потенціалу являє собою сукупність фактичних витрат на його створення. Доходний підхід до визначення вартості трудового потенціалу пов'язаний з оцінкою реальної вигоди, яку має підприємство від праці працівників. У цьому випадку вартість трудового потенціалу дорівнює капіталізації частини прибутку, що генерується цією працею, і у випадку, якщо показники ефективності підприємства перевищують середньогалузеві, то ця вартість певною мірою враховується через гудвіл.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]