- •4 . Підприємницькі договори (контракти, угоди).
- •5. Особливості управління як системи. Основні функції управління.
- •6. Поняття і теоретично-методологічна основа класифікації методів управління.
- •7. Категорії персоналу. Поділ персоналу за професіями і кваліфікацією.
- •8 . Поняття і основні елементи системи управління персоналом.
- •9. Методи визначення планової чисельності основних робітників.
- •1 0. Вартісна оцінка майнового комплексу.
- •11. Амортизація основних фондів.
- •12.Соціально-економічне значення і системи показників ефективності відтворення і використання основних фондів
- •1 3. Елементний склад оборотних фондів. Нормування витрат матеріальних ресурсів.
- •14. Показники і способи найефективнішого використання матеріальних ресурсів.
- •1 5. Поняття і види нематеріальних активів підприємства.
- •1 6. Сутнісна характеристика обігових коштів як сукупності витрат фінансових коштів.
- •1 7. Джерела формування обігових коштів.
- •18. Методи розрахунку обігових коштів (аналітичний, коефіцієнтний).
- •1 9. Шляхи підвищення використання обігових коштів.
- •2 0. Сутнісна характеристика і функціонально-елементний склад інвестицій.
- •2 1. Роль фінансових інвестицій у системі господарювання. Види застосування цінних паперів і порядок їх випуску і обігу.
- •2 2. Поняття і змістова характеристика інноваційних процесів.
- •23. Сутнісне тлумачення науково-технічного прогресу (нтп).
- •2 4. Організаційний процес. Його об’єкти. Основні тенденції.
- •2 5. Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень.
- •26. Поняття і значення технічно-технологічної бази виробництва, її складники і найефективніші способи її формування.
- •2 7. Змістова характеристика й форми технічного розвитку підприємства.
- •2 9. Поняття й основні елементи виробничого процесу.
- •30. Окремі типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика
- •32. Сутнісна характеристика інфраструктури підприємства.
- •3 3. Ремонтне господарство і форми його організації.
- •34. Інструментальне господарство, його підрозділи та процеси управління.
- •35. Необхідність і спрямованість соціальної діяльності підприємства за ринкових умов господарювання.
- •40. Ступінь і система оперативного планування діяльності виробничих підрозділів підприємства.
- •4 6. Стандартизація продукції, її складові елементи і принципи здійснення.
- •47. Сертифікація продукції, її економічне значення. Міжнародні системи сертифікації.
- •48. Продуктивність праці. Динаміка. Наявні резерви зростання продуктивності праці.
- •36. Капітальне будівництво як здійснення розширеного відтворення об’єктів основного виробництва та інфраструктури.
- •38. Принципи і методи планування діяльності та розвитку підприємства.
- •3 7. Мета, ознаки, об’єкти і принципи прогнозування.
- •4 2. Загальна сутнісна характеристика продукції. Номенклатура й асортимент. Валова, товарна, чиста й реалізована продукція.
- •4 3. Поняття, функції та принципи маркетингової діяльності.
- •45. Якість продукції. Показники і методи оцінки якості.
- •49. Поняття оплати праці. Функції оплати праці та їх реалізація.
- •50. Тарифно-посадова система оплати праці.
- •57. Бізнес-планування: суть і призначення.
- •5 8. Знос основних фондів.
36. Капітальне будівництво як здійснення розширеного відтворення об’єктів основного виробництва та інфраструктури.
Формування, відтворення й розвиток виробничих та інфраструктурних об'єктів здійснюються в процесі капітального будівництва, яке об'єктивно вважають специфічним елементом інфраструктури підприємства. Капітальне будівництво — це процес створення нових, реконструкції, розширення й технічного переоснащення діючих виробничих та інфраструктурних об'єктів підприємств або інших первинних суб'єктів господарювання. До сфери капітального будівництва відносять: 1) спорудження будівель та об'єктів виробничого та невиробничого (соціального) призначення; 2) монтаж виробничого й невиробничого устаткування та інших засобів праці й соціальної діяльності; 3) проектно-пошукові та інші підготовчі роботи, зв'язані зі спорудженням нових і реконструкцією функціонуючих об'єктів виробничого й соціального призначення; 4) капітальний і відновлюваний ремонти будівель і споруд виробничого та соціального призначення.
38. Принципи і методи планування діяльності та розвитку підприємства.
- необхідності в плануванні - єдності. -Принцип безперервності в плануванні - гнучкості в плануванні - точності - участі в плануванні - холізму в плануванні - системності в плануванні - науковості в плануванні - цілеспрямованості (орієнтації на стратегію підприємства) - пріоритетності - збалансованості -Принцип ефективності - оптимальності
- комплексності - стандартизації у плануванні - організованості в плануванні
Методи планування:
Балансовий метод планування. Плани складаються у вигляді балансу, забезпечується взаємодія його показників (для збалансування ресурсів із потребами та ін.). Економіко-статистичний метод. Його засновано на використанні сформованих темпів змін, коефіцієнтів еластичності, структурних змін, індексів, коефіцієнтів зв'язку та ін. Економіко-аналітичний метод. Засновано на глибокому аналізі діяльності підприємства та експертній оцінці можливих змін. Нормативний метод планування. Планові завдання визначаються на основі норм, розцінок та тарифів. Економіко-математичне моделювання та оптимізація планів.
3 7. Мета, ознаки, об’єкти і принципи прогнозування.
Прогнозування розвитку підприємства - процес розробки прогнозів, що грунтується на наукових методах пізнання економічних явищ, наукове обґрунтування можливих якісних і кількісних змін стану підприємства в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.
Прогнозування має базуватись на таких принципах:
- цілеспрямованість;
- змістовний опис поставлених завдань;
- системність - принцип, який передбачає наявність єдиного об'єкта як сукупності елементів прогнозування і потребує взаємоузгодженості прогнозів об'єкта прогнозування та зовнішніх умов;
- варіантність - принцип, який потребує розробки різних варіантів прогнозу, виходячи з прогнозу змін зовнішніх умов;
- безперервність - принцип, який передбачає узгодженість планування і перспективного прогнозування за умов визначальної ролі останнього, потребує коригування прогнозів мірою надходження нових даних;
- верифікованість - принцип, що потребує визначення достовірності, точності й обґрунтованості прогнозів;
- побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, які характеризуються певної послідовністю та ієрархією;
- наукова обґрунтованість;
- урахування вимог об'єктивних законів розвитку суспільства, використання світового досвіду; - багаторівневий опис; - опис об'єкта як цілісного явища і водночас як елемента складнішої системи; - інформаційна єдність; - використання інформації на однаковому рівні узагальнення і цілісності ознак; - послідовне вирішення невизначеності; - ітеративна процедура просування від поставлених цілей і умов, що склалися, до визначення можливих напрямків розвитку; - адекватність об'єктивним закономірностям розвитку; - виявлення й оцінка стійких взаємозв'язків і тенденцій розвитку об'єкта; - альтернативність - виявлення можливості розвитку об'єкта за умови різних траєкторій розвитку підприємства, різноманітних взаємозв'язків і структурних співвідношень при зміні вихідних умов.
Е кономічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку підприємства та економічних ресурсів, що забезпечують його динаміку, для виявлення найбільш імовірних й економічно ефективних варіантів довго -, середньострокових і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних заходів.