2.3 Інвентаризація обліку виробничих запасів та відображення в обліку

Одним з основних методів бухгалтерського обліку, який дозволяє виявити зміни, що відбуваються з матеріальними цінностями підприємства є інвентаризація.

Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату за допомогою реєстрації вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.

Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.

Інвентаризація виробничих запасів на ТОВ «Агрофірма Дружба» здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб.

Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис (форма № 21), який складається в двох примірниках і підписується всіма членами комісії. Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий – передається до бухгалтерії.

В бухгалтерії фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких виявлені розбіжності (залишки, нестача), записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальна особа повинна надати інвентаризаційній комісії письмове пояснення щодо причини їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення щодо оприбуткування надлишків та списання недостач матеріальних цінностей й затвердити протокол у 5-денний строк. Розмір збитку по недостачі та псуванню матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню винними особами, визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 р. № 218, та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (із змінами, внесеними відповідно з Постановами КМУ N 1009 ( 1009-96-п ) від 27.08.96, N 34 ( 34-97-п ) від 20.01.97, N 1402 ( 1402-97-п ) від 15.12.97, N 1393 ( 1393-2009-п ) від 16.12.2009, N 1253 ( 1253-2011-п ) від 07.12.2011).

Вартість продовольчих товарів, роздрібні ціни на які дотуються державою, оцінюється з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій. Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку визначається з застосуванням коефіцієнтів:

− 5,0 до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

− 50,0 до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не вказана номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік надлишків та недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари).

Проте різниця у вартості недостач і надлишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства. Підводячи підсумок можна сказати, що на ТОВ «Агрофірма Дружба» до організації проведення інвентаризації відносяться належним чином.

Інвентаризація на підприємстві проводиться в строки, виявлені надлишки оприбутковуються, а нестачі списуються на витрати або на винних осіб, діяльність яких призвела до втрати матеріальних цінностей. Для цього підприємством застосовується формула для визначення збитку, який отримує підприємство внаслідок виникнення недостачі, знищення, розкрадання цінностей.